Жителя села Зарічне Бериславського району Херсонської області визнали винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 27 березня.
На початку березня 2022 року Руслан М. дізнався від дружини, що в сусіднє село Пригірʼя вже заїхали російські військові і одразу поїхав туди на білих «Жигулях». Відтоді він неодноразово їздив по сусіднім селам. За версією обвинувачення, чоловік розвідував позиції Збройних сил України, збирав інформацію щодо блокпостів, кількості військовослужбовців і техніки та передавав загарбникам. Також він частково переодягнувся у російську військову форму та носив білу стрічку на нозі.
Як згодом розповідали в суді місцеві жителі, Руслан їздив із росіянами на машині із розпізнавальними знаками РФ та особисто вказував на будинки патріотично налаштованих селян, які допомагали ЗСУ і нібито зберігали у себе військове спорядження та зброю, залишені українськими військовослужбовцями.
За вказівкою обвинуваченого 15 березня четверо місцевих були затримані. У приміщення професійного аграрного ліцею окупанти їх катували і допитували. Через два дні цих заручників і ще одного чоловіка, затриманого напередодні, перевезли до будівлі відділу поліції у місті Нова Каховка. Коли тортури і психологічний тиск нічого не дали, то 21 березня 2022 року заручників по одному відпустили.
Як виявилося, Руслан здав окупантам односельців, в тому числі старосту і двох братів своєї цивільної дружини — фермерів, в яких він до окупації був наймитом. Він повідомив росіянам, що дружина фермера допомагає ЗСУ і назвав її імʼя.
У суді жінка розповіла, що знає обвинуваченого дуже добре, бо він жив із сестрою її чоловіка і працював на фермі за наймом і знав все про їхню родину. Її чоловік із початку повномасштабної війни був у теробороні.
15 березня 2022 року до будинку фермерів підʼїхала російська військова техніка і почався обстріл. Будинок згорів ущент. Господарів затримали і допитували. Мати дружини фермера працювала у військкоматі в Кривому Розі. Жінка, як і її мама, таємно співпрацювала з ЗСУ і обвинувачений це знав. Спочатку жінку утримували з усіма, але потім перевели в окрему камеру, бо вона була вагітна і окупанти її пожаліли.
Військові РФ говорили жінці, що вона передавала їхні координати українським військовим, що Руслан багато всього наговорив на людей з села. Обвинувачений особисто сказав, що має список для окупантів. Заручники розповідали, що Руслан сидів разом із ними камері, але почувався добре і агітував їх переходити на бік окупантів, кажучи, що Україна програла війну. Коли їх випустили, зрадник здивувався, бо думав, що їх уже не буде в живих. Він сподівався, що фермерів убʼють і він заволодіє їхнім майном. Поки господарів не було Руслан вже почав користуватися їхньою сільськогосподарькою технікою, розповідав по селу, що затримані не повернуться.
Місцевий дільничний поліціїї розповів, що 8 березня 2022 року до смт. Архангельське зайшли війська ЗСУ, яким поліція допомогла розміститися в училищі. Одного дня поліціянт отримав інформацію, що місцевий житель надів білу повʼязку і пішов до російських солдатів. А наступного дня цей чоловік був в училищі, де базувалися ЗСУ, кажучи, що приїхав допомогти чим може. Після чого сів на велосипед і знову поїхав на окуповану територію. Наступного дня училище обстріляли, але українських військових там уже не було. Коли смт Архангенльське окупували, свідок-поліціянт також попав у полон. Під час допитів один із російських солдатів сказав, що про затриманих вже все розповіли і відомо, що він колишній поліцейський. У полоні свідок зустрів обвинуваченого і той не приховував, що допомагає окупантам.
Один із заручників розповідав у суді, що росіяни штрикали його викруткою та допитувати. Потім везли його розстрілювати і запитували, хто допомагав та кормив ЗСУ. Коли заручник заперечував, то росіянин повідомив, що його односелець вже розповів, що він допомагав ЗСУ, а також, що він заможний, має гроші, техніку, автомобілі. Росіянин сказав передати «500 тисяч» Русланові, а військовим віддати три автомобілі і тоді він буде вільний. Раніше свідок начебто бачив, як обвинуваченийпоказав окупантам, де були позиції ЗСУ, провівши їх через міст. Він особисто в бінокль бачив, як Руслан їхав на білому «Жигулі», а за ним рухалась колона російської техніки. Перетнувши міст, Руслан показав вулицю до училища, де раніше були ЗСУ, росіяни підʼїхали і почали стріляти.
Інший місцевий житель, затриманий росіянами, розповів що Руслан був присутній при його допиті. Коли заручник повідомив, що був у гостях у кума в смт Архангельське, то Руслан одразу поправив його, що він був у гостях в атовця. Затриманий повідомив, що Руслан умисно підставляє своїх знайомих. Росіянам не сподобалось, що Руслан навів їх на своїх родичів, вони зрозуміли, що він дав непідтверджену інформацію, щоб вислужитись і отримати власну вигоду. Потім начебто саме в присутності цього свідка Руслан повідомив окупантам, що в районі Ставків можуть бути ЗСУ чи їхні прихильники, і солдати поїхали туди разом із ним.
16-17 березня 2022 року, прибувши до майнового комплексу «Ставки», Руслан показав окупантам найбільш вигідні позиції для блокування усієї території та пояснив, де саме можуть знаходитись українські військові та матеріальні цінності, які можна вилучити на власні потреби.
Коли робітник підприємств намагався на вимогу окупантів відкрити ворота, то його поранили в ногу, думаючи, що це військовий ЗСУ. У суді цей чоловік підтвердив, що працював на підприємстві «Ставки» і там деякий час знаходилися українські військові і він пропонував їм чай. Коли приїхали росіяни, то українських військових уже не було. Поранений робітник бачив, як окупанти заходять на територію і попереду біжить обвинувачений. Він упізнав його, бо раніше той намагався працевлаштуватися на це підприємство. Потім пролунали два вибухи, тому що окупанти кинули гранати в підвал. Свідка і його співробітника допитували, де вони ховають військових ЗСУ і зброю. Солдати перевірили документи пораненого і з подивом виявили, що «підстрелили свого», бо робітник мав російське громадянство. Потім інші військові повезли пораненого в лікарню. За показаннями свідка, обвинувачений був частково в камуфляжній формі і вільно пересувався, ходив разом з окупантами, носив білу повʼязку на руці. Виглядало, що він разом з окупантами працює, допомагає їм.
У суді Руслан М. не визнав вину. Він розповів, що його неприємності почалися ще в 2021 році, коли його звинуватили у вирощуванні коноплі. Насправді в селі Зарічне начебто існувала злочинна організація, яка займалася збутом наркотиків, якій він намагався протидіяти. Тому місцеві жителі його обмовляють. Він дійсно поїхав до мами в село Пригірʼя, думаючи, що мирне населення солдати не чіпатимуть. Але окупанти затримали його, звинувачували, що він навів на них артилерію, допитували про односельців. Росіяни назвали пару прізвищ і спитали про старосту. Сказали, якщо він покаже цих людей, то село не чіпатимуть, а якщо ні, то перевернуть все село, погрожували вбивством родини. Тому він погодився показати старосту села та інших, кого знає зі свого села, і не вважає, що це було зрадою, бо він діяв під примусом і так рятував їхні життя. Потім він їздив по селу і показував росіянам, хто де живе і людей одразу затримували.
Обвинувачений стверджував, що як і його односельці був у полоні. Тільки наприкінці березня 2022-го він вернувся додому і одного дня поїхав в село Пригірʼя до матері. Місцеві жителі його побили і кинули в погріб. Він запитував за що, а селяни відповідали, що він сам повинен знати за що. Потім у погріб кинули запалену ганчірку і він втратив свідомість і отямився зі звʼязаними руками. Його кинули в машину і повезли. Допитували з мішком на голові у Кривому Розі. Мішок зняли, коли він був в управлінні СБУ. Офіційно його затримали 30 березня 2022 року.
Суд критично ставиться до тверджень адвоката, що обвинувачений не міг бути разом із військовими на майновому комплексі «Ставки», оскільки був у полоні з односельцями. Усіх полонених тримали не в одній кімнаті, вони не мали змоги цілодобово спостерігати за обвинуваченим. Крім того, робітник комплексу «Ставки» впізнав обвинуваченого з відстані чотирьох метрів, що виключає помилку у встановленні його особи. Тому перебування у певний час обвинуваченого поряд із полоненими не спростовує версію обвинувачення.
Суд не прийняв доводи захисту, що обвинувачений допомагав військовим РФ під фізичним чи психологічним примусом, на що вказує його простріляна нога, оскільки ні письмовими доказами, ні показаннями свідків поранення не підтверджується.
Чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.
Наразі Руслана продовжують судити за вирощування коноплі — ці звинувачення йому висунули ще до повномасштабного вторгнення, у 2021 році. Зі слів одного з односельців, у чоловіка біля хати росла конопля і він просто її доглядав.
Матеріали щодо за фактами пограбування, жорстокого поводження і катування окупантами жителів Високопільського району Херсонської області виділено в окреме провадження. Люди, які постраждали від російських солдатів, мають право предʼявити вимоги про відшкодування шкоди в саме в тому іншому кримінальному провадження.