Одна з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, лікарка Юлія Кузьменко повідомила, що розслідування запустять з самого початку у зв‘язку з новим відбором присяжних.
Джерело: Юлія Кузьменко у Facebook.
Павло Шеремет
За її словами, двоє присяжних не могли виконувати свої обов‘язки (виїзд за кордон та мобілізація). Окрім того, клопотання щодо заморожування справи на період воєнного стану не задовільнили.
Натомість суд задовільнив клопотання про зміну запобіжного заходу Яні Дугарь (із застави на особисті зобов‘язання) та повернення коштів, які збирали під заставу. Ці кошти, як повідомила Кузьменко, будуть спрямовані на потреби ЗСУ.
“Цей процес – один з резонансних лакмусових папірців щодо стану правоохоронної та судової систем нашої країни, і результат покаже, що в нас, де і як”, – йдеться в дописі.
ДОВІДКОВО. Автівку журналіста Павла Шеремета підірвали 20 липня 2016 року близько 8-ої ранку на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького, спрацював вибуховий пристрій.
10 березня 2017 року оприлюднили фільм-розслідування вбивства Павла Шеремета, автори матеріалу – редакція розслідувань “Слідство.Інфо” і представники міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP. У фільмі, зокрема, йдеться про те, що колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка помітили на відео з камер спостереження в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.
12 грудня 2019 року щодо справи Шеремета організували брифінг, у якому брали участь голова МВС України Арсен Аваков, Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, а також запросили президента Володимира Зеленського. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що слідчі Нацполіції затримали підозрюваних у вбивстві – Дугарь, Кузьменко та Антоненка.
У кримінальній поліції назвали кілька версій скоєння вбивства: помилка в об’єкті злочину (Шеремет загинув внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання “Українська правда”, цивільній дружині журналіста Олені Притулі), побутові та міжособистісні конфліктні ситуації, професійна діяльність журналіста в Україні, Білорусі та Росії. І четверта версія – це дестабілізація соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої людини.
Тоді Зеленський заявив, що сподівається дуже швидко почути прізвище замовника вбивства. “Можливі вбивці сьогодні були затримані. Дуже багато відповідей ми сьогодні з вами отримали. Але є ще одне запитання – хто замовник”, – сказав тоді Зеленський.
Усім трьом затриманим були пред’явлені підозри. Андрій Антоненко повідомив, що спочатку не повірив, коли йому правоохоронці почали вручати підозру в убивстві журналіста.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має стосунку до вбивства журналіста.
21 травня 2020 року стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи – його виконавцями.
25 серпня 2020 стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.
4 січня 2021 року оприлюднили аудіозаписи, на яких нібито високопосадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення, зокрема, Шеремета. Колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар, який передав українським правоохоронцям аудіозаписи, 19 січня дав свідчення у справі про вбивство Шеремета. Крім того, Ігор Макар заявив про готовність дати свідчення Генеральній прокуратурі України.
За даними аудіозапису, вбивство журналіста Павла Шеремета санкціоновано президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.
Активісти, політики, посадовці висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на численні акції протесту, вимагаючи справедливого розслідування вбивства журналіста.
Андрій Антоненко перебував під вартою довше за інших фігуранток справи – понад 500 днів. 30 квітня цього року Шевченківський районний суд Києва вперше змінив міру запобіжного заходу Антоненку на домашній арешт.
За словами адвоката Кузьменка, з 24 лютого не відбулося жодного судового засідання у цій справі. // Букви