Скаргу на Станіслава Голубицького до Вищої ради правосуддя подали ще 2021 року.
Про скасування рішення ВРП йдеться у постанові ВП Верховного Суду від 13 червня 2024 року. Крім того, у ВС також вирішили стягнути з бюджетних асигнувань ВРП 1 211 грн 20 копійок на відшкодування судового збору.
«Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає», – йдеться у постанові ВП Верховного Суду.
Скаргу на Голубицького 2021 року подала тодішня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. На той момент розгляди провадження тривав вже четвертий рік, а Комітет міністрів Ради Європи закликав України якомога швидше завершити розгляд ще 2020 року.
Зокрема, Денісова стверджувала, що суддя у справі не виконує обов’язки щодо своєчасного розгляду справи. Закон передбачає, що це повинно бути зроблено «в розумний термін». Тоді ВРП погодилася, що в справі Гонгадзе цього принципу не дотрималися.
У колегію під головуванням Голубицького справа, яку довелось починати заново, бо розгляд не завершили до реформи 2017 року, потрапила 2018 році. Відтоді засідання призначалися всього 21 раз.
Суд пішов до нарадчої кімнати 17 червня 2021, а проголосив своє остаточне рішення 2 липня. Таким чином, справу розглядали понад три роки після визначення складу колегії. В цілому ж матеріали перебували в Верховному Суді понад 5 років.
При цьому в ВРП теж звернули увагу, що процес затягували, зокрема, адвокати вже засудженого до довічного ув’язнення Олексія Пукача. Однак суддя Голубицький цьому не завадив.
Раніше Тетяна Безрук у статті «Трикутник судової влади. Чому в реформи немає внутрішніх лідерів?» писала, що у дисциплінарних справах ВРП виступає як «суд першої інстанції». А Велика палата ВС — як «апеляція». Зокрема, за словами одного із членів Вищої ради правосуддя, «це забезпечує рівність, аби суддя міг себе захистити, якщо щось піде не так».
Зокрема є випадок, де переглянуто судову практику в частині дисциплінарного покарання судді. Тобто до цього ті санкції, які застосовувала ВРП, ВП ВС розглядала за одним сценарієм. Водночас співрозмовник Безрук у ВРП зазначав, що судова практика має бути сталою. І Верховний Суд має її забезпечувати. Адже не може бути так, що вчора трактували в одному напрямі, потім змінились люди й почали трактувати інакше. Це буває у виконавчій владі, а в судах цього не може бути. // Дзеркало тижня