24.03.2021 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги Офісу генпрокурора, Державної податкової служби, Державної казначейської служби та скасував рішення Печерського райсуду м. Києва від 12.10.2020 (в справі №757/66636/19-ц), яким було задоволено позов Олександра Головача (сина екс-глави податкової міліції часів Януковича – Андрія Головача) та було вирішено стягнути з держбюджету на користь позивача 130 млн грн як “помилково зараховані до державного бюджету” (цитата).
Київський апеляційний суд прийняв нове рішення в цій справі, яким відмовив Головачу-молодшому в задоволенні позову.
Згідно з судовими матеріалами, позивач запевняв, що 22.12.2016 “за відсутності будь-яких правових підстав” він “помилково” вніс на рахунок Держказначейства 130 млн грн з призначенням платежу “Відшкодування шкоди від Андрія Головача за угодою від 22.12.2016 без ПДВ”.
За словами Головача-молодшого, він не визнавався винним за шкоду, заподіяну державі, на нього жодним судовим рішенням не накладався обов`язок таку шкоду у будь-який спосіб відшкодувати, він не був стороною будь-яких угод, в т.ч. угоди від 22.12.2016, довіреності від Головача-старшого на його представництво, у т.ч. на вчинення дій у його інтересах, у нього не було.
Разом з тим, Київський апеляційний суд вказав, що 14.12.2016 від Головача-старшого (який утримувався в Київському СІЗО) на ім’я прокурора надійшла заява про намір укласти угоду про визнання винуватості, в якій заявник висловив намір добровільно частково відшкодувати завдані державі збитки у розмірі 130 млн грн.
При цьому Головач-молодший як син обвинуваченого в кримінальному провадженні, зокрема, 05.09.2016 звертався із заявою на ім`я начальника слідчого управління про надання побачення з батьком.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки змісту платіжного доручення від 22.12.2016, з якого вбачається, що саме Головач-молодший був ініціатором переказу коштів, він зазначив власний рахунок, з якого перераховувалися кошти, саме він вказав рахунок банку отримувача, на який кошти мали бути перераховані, а також заповнив графу призначення платежу «Відшкодування шкоди від Андрія Головача за угодою від 22.12.2016», причому “зазначена в платіжному дорученні інформація засвідчена власним підписом позивача, чого ним не заперечувалось в позовній заяві” (цитата).
“Отже, підписуючи платіжне доручення про сплату коштів, позивач як платник підтвердив достовірність рахунків, з якого потрібно списати та на який потрібно перерахувати кошти, суму коштів, а також правильність заповнення в графі «призначення платежу».
<…> У позові не зазначено про здійснення будь-якого примусу або тиску на позивача, який чинився на нього для сплати цих коштів, про введення його в оману, і відповідних доказів не надано.
Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, і з наявних в матеріалах справи доказів іншого не вбачається, що Андрій Головач , перебуваючи у слідчому ізоляторі, не міг самостійно здійснити грошовий переказ, а отже часткове відшкодування ним заподіяної державі шкоди за даних умов фактично могло відбутись лише за участі іншої особи як платника, в даному випадку – його сина”, – констатував Київський апеляційний суд. // finbalance.com.ua