26.11.2021 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Миколи Лагуна в справі №757/22651/15-ц та скасував тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, накладене постановою Київського апеляційного суду від 02.12.2020 на строк до погашення М. Лагуном боргу перед Ощадбанком на суму 948 млн грн, 111,8 млн дол та 12,45 млн євро.
29.11.2021 суд уточнив, що його ухвала від 26.11.2021 “набирає законної сили негайно після її проголошення” (цитата).
Як зазначається, 14.07.2021 М. Лагун “був прийнятий на роботу до ТОВ «Дельта Лізинг» на посаду економіста з 40-годинним робочим тижнем, що підтверджується наказом №6-к від 14.07.2021” (цитата).
Як констатується, “з метою погашення боргу за виконавчим провадженням №56412319”, 23.07.2021 М. Лагун звернувся “до свого роботодавця з заявою щодо здійснення щомісячного відрахування від своєї заробітної плати у розмірі 50% (половина) на користь Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України”, а 20.08.2021 – із заявою “щодо здійснення перерахування всієї заробітної плати на погашення боргу” (цитати).
Печерський райсуд м. Києва вирішив, що вказані дії боржника “повністю спростовують твердження про його бездіяльність та ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього постановою Київського апеляційного суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №757/22651/15-ц та підтверджують, що незважаючи на занадто великий борг, боржник все одно намагається сумлінно та безперешкодно здійснювати та вчиняти всі можливі від нього дії, з метою сприяння та забезпечення виконання рішення суду” (цитата).
Як писав Finbalance, 06.07.2021 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Ощадбанку та скасував ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 11.02.2021 (у справі №757/22651/15-ц), якою було задоволено клопотання Миколи Лагуна та скасовано тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, накладене на нього згаданою вище постановою Київського апеляційного суду від 02.12.2020 на строк до погашення ним (М. Лагуном) боргу перед Ощадбанком на суму 948 млн грн, 111,8 млн дол, 12,45 млн євро.
Раніше Верховний Суд своєю постановою від 11.10.2017 у рамках справи №757/22651/15-ц виніс рішення про стягнення цієї заборгованості (загалом – це понад 4,3 млрд грн) з М. Лагуна як поручителя Дельта Банку перед Ощадбанком за договорами про коррахунки.
23.02.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Миколи Лагуна та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 11.03.2020 (у справі №910/14979/19), яким скаржнику теж було відмовлено в задоволенні позову до Ощадбанку про визнання недійсним договору поруки (за борговими зобов’язаннями Дельта Банку перед Ощадбанком).
Тоді Ощадбанк зауважував, що за М. Лагуном зареєстровано нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, але все це майно перебуває в іпотеці НБУ, Укрексімбанку, Укрсоцбанку.
У 2019 році Печерський райсуд м. Києва на вимогу Ощадбанку накладав арешт на автомобіль Porsche (2004 року випуску), який М. Лагуна продав для третьої особи.
Відповідно до звітності Ощадбанку, за перше півріччя 2021 року він списав непрацюючі активи на 5,96 млрд грн, у т.ч. кошти в банках – 4,45 млрд грн (тут може йтися про кошти Ощадбанку в збанкрутілому Дельта Банку; поручителем по цим борговим зобов`язанням Дельта Банку перед Ощадбанком був Микола Лагун).
Про борг М. Лагуна перед Укрексімбанком на 39 млн дол – тут.
Довідково
У жовтні 2021 року Офіс генпрокурора повідомив, що Печерський райсуд м. Києва відмовився взяти під варту колишнього мажоритарного акціонера Дельта Банку Миколу Лагуна, який підозрюється в розтраті 1 млрд грн, із заставою в такому ж розмірі й обрав йому цілодобовий домашній арешт (до 11 грудня).
Як зазначалося, прокурори Офісу генпрокурора подали в суд клопотання про обрання стосовно колишнього власника Дельта Банку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 1 млрд грн.
Нагадаємо, НБУ відсудив у Миколи Лагуна низку земельних ділянок в рахунок погашення боргу Дельта Банку по рефінансуванню. Раніше Нацбанк інформував, що М. Лагун був майновим поручителем по боргам Дельта Банку по рефінансу на 766,9 млн грн. На початок грудня 2019 року загальний борг Дельта Банку по рефінансуванню був 4,9 млрд грн.
16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на 19,83 млрд грн.
Серед відповідачів у цій справі – у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).
Свій позов ФГВФО мотивував тим, що Дельта Банк в особі керівництва в 2012-2015 роках здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).
Верховний Суд теж вирішив, що “позивач порушив правила об’єднання позовних вимог” (цитата).
Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна – тут.
Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.
При цьому Фонд гарантування заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).
ФГВФО виплатив компенсації вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми на 15,9 млрд грн (97% запланованих виплат). // Finbalance