Суд виправдав колишню заступницю начальника відділу організації державних закупівель за напрямом тилового та медичного забезпечення Департаменту держзакупівель Міністерства оборони України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок Солом’янського суду Києва від 22 березня.
У період з 4 вересня по 14 жовтня 2014 року жінка, діючи за довіреністю від міністра оборони, підписала низку договорів про постачання шоломів і бронежилетів для армії. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, такі товари були звільнені від податку на додану вартість (ПДВ). Але чиновниця підписала договори, де в ціну було включено ПДВ.
У подальшому Міністерство оборони перерахувало постачальнику товарів ТОВ «НВП «Темп-3000» 14,5 млн грн бюджетних коштів в якості ПДВ, хоча нібито не мало їх сплачувати.
Дії чиновниці кваліфікували за ч.2 ст.376 КУУ як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків.
У судовому засіданні жінка свою вину не визнала. До складу комітету з конкурсних торгів вона не входила, організацією торгів не займалась, оскільки в силу займаної посади за цей напрямок не відповідала. Міністром оборони України їй була видана довіреність на підписання низки договорів про постачання спеціальних засобів індивідуального захисту для потреб ЗСУ. Оскільки ціна договорів була встановлена комітетом з конкурсних торгів, а проекти договорів погоджені відповідальними службовими особами МОУ (Департаментом фінансів, юристами та ін.), то вона підписала ці договори. Як уповноважена міністром на підставі довіреності особа, вона не могла не підписати їх.
Із показань свідків та обвинуваченої суд з’ясував, що ціна предмету договорів з урахуванням ПДВ визначалась саме Комітетом з конкурсних торгів Міноборони.
Суд вважає, що в порушення п. 32 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Міністерством оборони України, в особі Комітету з конкурсних торгів, у серпні – жовтні 2014 року схвалені пропозицій ТОВ «НВП «Темп-3000» з урахуванням ПДВ. У посадовій інструкції обвинуваченої відсутні повноваження щодо організації та проведення Комітетом з конкурсних торгів МОУ закупівель.
У 2015 році ухвалою слідчого судді Печерського суду задоволено клопотання прокурора і наданий дозвіл на проведення Державною фінансовою інспекцією України позапланової виїзної документальної ревізії окремих питань фінансово – господарської діяльності Міноборони України.
На виконання ухвали суду ДФІ провела ревізію, результати якої оформлені актом.
Проте, дані акту суд вважає недопустимими доказами. Суд вирішив, що такий спосіб збирання доказів стороною обвинувачення, як призначення позапланової ревізії, законом не визначений КПК. Така ж позиція наведена у постанові Верховного суду від 27.04.2020.
Суд також враховує, що акт ДФІ не прийняв до уваги і Господарський суд Києва під час розгляду справи про стягнення 30,7 млн грн як ПДВ, сплаченого за поставлену продукцію. Господарський суд зазначав, що «договори були укладені за наслідками конкурсних торгів, тому умови таких Договорів не могли відрізнятись від змісту пропозицій конкурсних торгів або цінової пропозиції… переможця процедури закупівлі».
Суд дійшов висновку, що об’єктивна сторона злочину за ч. 2 ст. 367 ККУ, а саме завдання Міністерству оборону матеріальних збитків на загальну суму 14,5 млн грн, не була доведена.