Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області визнав невинуватими трьох чоловіків, який звинувачували в замаху на вбивство.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 12 грудня.
Із 9 на 10 жовтня 2018 року близько опівночі в Борисполі у вікно квартири другого поверху вкинули гранату. Там проживав із родиною Сергій Мазур, на той час координатор націоналістичної організації С14. Його не було вдома. Постраждав батько, в якого діагностували легкі тілесні ушкодження — осколкові поранення мʼяких тканин.
Поблизу будинку знайшли драбину, якою, імовірно, скористалися, щоб кинути гранату в помешкання.
1 листопада затримали трьох підозрюваних. За версією слідства, чоловіки діяли на замовлення невстановленої особи, яка пообіцяла грошову винагороду.
Очільник поліції Київської області на пресконференції повідомив, що знайдено схрон боєприпасів і встановлено замовника вбивства і замаху і що їх винагорода була 3 тисячі доларів США.
У судовому засіданні обвинувачені заявили, що не робили цього і на них тиснули правоохоронці, щоб вони взяли на себе вину, що при затриманні їм підкинули гранати.
Один із них категорично заявив, що не настільки наївний, аби за 3 тисячі доларів вбивати людину і втратити все в житті. Він колишній військовослужбовець і станом на 2018 рік підробляв таксистом і охоронцем. Із другим обвинуваченим познайомився на охороні ігрових автоматів. Потерпілого він знав як активіста «С14», але особистих відносин з ним не мав.
Інший обвинувачений повідомив, що знав про таку організацію як «С14», цікавився можливістю вступити до її лав «С14», бо йому подобалася їх діяльність і методи роботи. Одного разу звертався до координаторів «С14» з проханням у пошуку дівчини з району, яка пропала.
Потерпілий в Instagram справді в період 7-20 довтня 2018 року мав переписку з особою, яку ідентифіковано як одного з обвинувачених. Співрозмовник проявляв інтерес до діяльності Мазура та намагався стати до лав організації «С14» чи взяти участь в акціях організації.
Як розповідав один із обвинувачених поліцейські спонукали його дати показання, сховавши камеру для негласних слідчих розшукових дій у шафі. З одним із затриманих поліції таки вдалося провести таку «бесіду», результат якої надано суду як НСРД.
Із запису чутно, що чоловік спочатку заперечує свою участь у замаху на вбивство. Далі йде розмова про обізнаність щодо діяльність організації «С14», про те, що Мазура хотіли налякати, лише кинувши гранату в його помешкання, бо знали, що його немає вдома. Це мали б зробити інші двоє обвинувачених і зробили, як він дізнався згодом від них. Допитаний повідомив, що нібито напередодні відвозив товаришів автомобілем до місця злочину для розвідки. Також указав, що було певне «замовлення» за 800 доларів, однак не назвав повністю особу замовника, обмежившись лише його прізвиськом.
Пізніше в суді обвинувачений, «бесіду», з яким записала поліція, просив вибачення у двох інших, кажучи, що на них наговорив, оскільки на нього тиснули працівники поліції.
Зрештою, суд відмовився приймати запис цієї «бесіди» як доказ.
Суд повідомив Державне бюро розслідувань про кримінальне правопорушення, а саме, що підсудні скаржилися на недозволені методи слідства від працівників Бориспільського управління поліції. Кримінальне провадження зареєстрували, але, як повідомили обвинувачені, жодної слідчої дії за їх участю ДБР не провело, на запити суду про перебіг розслідування відповіді також не надійшли.
Батьку Мазура про причетність обвинуваченого до події нічого не відомо. Його син зараз проходить військову службу за мобілізацією і у суді показань не давав.
Старший брат Мазура подію повʼязує лише з активною громадською діяльністю брата в організації «С14».
Мати акивіста розповіла, що за тиждень до інциденту о 1-2 годині ночі приходив незнайомець і хотів бачити її молодшого сина. Він назвався представником виконавчої служби. Але жінка відповіла йому, що такий тут не живе і звернути увагу на пізній час. Гість відповів, що вони пожалкують, що не знають, де їх син і пішов. Молодший син, коли був удома, завжди ночував у тій кімнаті та за певний час до події говорив батькам, що його телефон прослуховується і за ним слідкують.
Камери відеоспостереження сусідніх будинків моменту закидання гранати не зафіксували.
Оперуповноважений поліції розповів у суді, що збирав докази. Встановлював свідків, робив подворовий обхід будинків, переглядав записи з камер відеоспостереження поблизу місця проживання потерпілих. За відеоматеріалами поліцейський встановив, що поблизу місця події був автомобіль BMW-530, яким, нібито користувалися злочинці. Через два дні після вибуху в квартирі із номера телефону, яким користується один із обвинувачених змовлялася послуга автоевакуатора цього автомобіля в місті Києві. Але в судовому засіданні чомусь так і не був представлений відеозапис, на якому зафіксовано це авто біля квартири Мазурів, тому цей факт не вважається встановленим.
Суд визнав, що слідчі дії із обвинуваченими проводилися із численними порушеннями і визнав зібрані докази недопустимими. Водночас такі докази однаково не свідчили про приченість затриманих до злочину.
Усіх трьох виправдали за недоведеністю їх винуватості.
У травні 2019-го Сергій Мазур на прес-конференції сказав, що вважає організаторами замаху на себе кримінальних авторитетів з черкаської банди «Торпеди» Олександра Прудивуса та Ігоря Плекана на прізвисько «Пуля».
У липні 2020-го стало відомо, що Плекана розстріляли під Борисполем. «Невідома особа здійснила прицільні постріли з пістолета в автомобіль Тoyota Сamry, за кермом якого знаходився 44-річний житель міста Києва. Від отриманих вогнепальних поранень чоловік помер. Тіло загиблого направлено на судово-медичну експертизу. В салоні також був син загиблого. Хлопчик не постраждав», — повідомляли в поліції.