Галицький районний суд міста Львова визнав Вадима Дмитренка винним у знищенні майна журналістки «Радіо Свобода» Галини Терещук у січні 2020 року.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 12 грудня.
Із 29 на 30 січня 2020 року близько опівночі на паркувальному майданчику підпалили втомобіль «Мітсубіші». Підпал бачили мешканці сусіднього будинку. Із вікна квартири чоловік зняв відео, що біля машини стоїть невідома особа, яка намагається запалити вогонь і згодом авто спалахує та починає горіти. Після цього незнайомець тікає.
Через тиждень в Одесі поліціянти затримали 19-річного мешканця Хмельницького Якоба Сарахмана. Хлопець визнав вину і отримав умовне покарання. Він дав показання, що не знав, що це авто журналістки і діяв на замовлення майора поліції, співробітника Франківського відділення поліції міста Львова, Михайла Чердака. Останній за наперед невизначену суму грошової винагороди запропонував підпалити легковий автомобіль. Про те, що машиною користувалася журналістка, підпалювач дізнався наступного ранку з новин. Як ствержує Сарахман, майор поліції заплатив йому 5 тисяч гривень і при цьому підтвердив, що знає, що це був автомобіль журналістки.
Чердака звільнили з поліції і ще у 2021 році він уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. У квітні отримав множинні вогнепальні поранення під час бойових дій і судовий розгляди стосовно нього зупинили до моменту звільнення з військової служби.
На лаві підсудних залишився Вадим Дмитренко, який вважається замовником підпалу. Він заперечи свою вину. Потерпілих у кримінальному провадженні він особисто, начебто, не знає, конфліктів із ними не мав. Квартира у будинку, де проживають потерпілі, належить його дружині та була придбана близько рік-півтора до того, як відбулись події цієї справи. Із поліціянтом Чердаком він знайомий близько 20 років, товаришує з ним. Вони познайомилась на спільній риболовлі. 1-2 рази в місяць зустрічалися в кафе «Арома-кава» поблизу Франківського відділення поліції міста Львова. Дмитренко сказав, що підпалювача Сарахмана не знає, однак допускає, що він також відвідував те кафе. Під час їхнього спільного перебування у кафе до поліцейського Чердака підходили різні люди і, можливо, серед них був і Сарахман. Дмитренко сказав, що жодних інкримінованих йому дій не вчиняв і Сарахмайн його обмовив.
Раніше засуджений Сарахман свідчив, що Чердак дав йому номер машини, яку треба підпалити. Однак підпал відклали на наступний день, оскільки готується підпал іншого авто і буде проведена спецоперація поліції. Після виконання роботи Чердак заплатив йому 5 тисяч гривень і порадив на один місяць кудись поїхати зі Львова. Заспокоїв, що якщо його затримають, то йому нічого не буде і йому нададуть адвоката. При цьому погодився позичити ще 5000 грн.
Сарахман пояснив, що у 2020 році працював баристою в кафе у Франківському районі Львова, і так познайомився з Чердаком. У звʼязку із складним матеріальним становищем за грошову винагороду від поліціянта неодноразово підпалював різні автомобілі, різав шини, обмальовував автомобілі фарбою. Чердак доручав йому виконувати такі завдання або з особистих мотивів, або зазначав, що це на замовлення. У переписці вони шифрувалися. Наприклад, якщо приходило слово «кусочки», то свідок знав, що треба порізати колеса в машині. Іноді поліціянт передавав йому, що «бандит» незадоволений виконаною роботою, бо автомобіль погано згорів і радив пакети з запалювальною сумішшю треба ставити саме на дах автомобіля.
Під час спілкування про автомобіль потерпілих Черадку в присутності Сарахман подзвонили і він, нібито, повідомив, що дзвонить замовник і назвав Дмитренка. Іноді називав цього замовника «мій бандит». Сарахман стверджує, що впізнає Дмитренка також по голосу, тому що Черадк у у його присутності вів телефонну розмову по гучному звʼязку. Раніше, як стверджує Сарахман, він чув Дмитренка вживу, бо він неодноразово приходив у кафе, в якому він працював. А ще Чердак їх познайомив, представляючи Дмитренка як «мій хороший друг», а свідка як «мій малий, головастий хлопець». Перед цим Чердак попередив Сарахмана, що повинен прийти «бандит».
Дмитренка засудили до 6 років позбавлення волі. До набуття вироком законної сили він має запобіжний захід — 420 тисяч гривень застави.
Потерпіла в суді повідомила, що автомобіль належить їй із чоловіком на праві спільної сумісної власності, при цьому зареєстрований на нього. Авто вона використовувала у своїй професійній діяльності. Журналістка повʼязує підпал зі своїми публікаціями про діяльність поліції, обіг наркотиків та причетність до цього правоохоронців. Також у неї є статті щодо політики, церкви, українсько-польських відносин та інше. З якоюсь однією конкретною темою повʼязати інцидент вона не може. Погроз перед підпалом потерпіла не отримувала. Її чоловік також є журналістом, має понад 30 років журналістського стажу і останніми роками працює як редактор на інтернет-сайтах.
У минулому Дмитренко має погашену судимість. У 2012-му його умовно засудили за пособництво у хабарництві і зловживанні службовим становищем групою осіб із двома оперуповноваженими оперативно-пошукового сектору відділу карного розшуку УМВС України на Львівській залізниці і начальником стрілецької команди з охорони вантажів та об’єктів на залізничній станції «Львів».