Українське “чорне” зерно на мільйони євро експортують до ЄС сумнівні компанії – Україна перевіряє сотні компаній, які, імовірно, продавали українське зерно без належного оформлення або сплати податків.
Про це йдеться у розслідуванні Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP, Центр з дослідження корупції та організованої злочинності).
Alamy Stock Photo
“Журналісти зацікавилися, хто імпортував до Євросоюзу українське “чорне” зерно на мільйони євро. Вони виявили ліквідовані компанії, підставних осіб та міжнародні сільськогосподарські гіганти.
Україна перевіряє сотні компаній – багато з них створили після початку повномасштабного російського вторгнення – які, імовірно, продавали українське зерно без належного оформлення або сплати податків. Низка європейських компаній, які імпортували українське зерно, і самі викликають багато запитань”, – йдеться у матеріалі.
Зокрема, торгові дані, які журналісти отримали у своє розпорядження, свідчать, що у перші сім місяців повномасштабного вторгнення РФ в Україну більшу частину зерна, що пройшло через румунський прикордонний пункт Халмеу та інші пункти в Румунії, експортували сумнівні українські компанії, обвинувачені в несплаті податків та інших злочинах.
“Вони серед більш ніж трьохсот фірм, які з минулого вересня перебувають під слідством в Україні. За даними прокуратури, тільки за минулий рік вони позбавили державу щонайменше 140 мільйонів доларів.
У розпорядженні журналістів опинилися судові документи, згідно з якими влада в рамках розслідування вилучила у деяких компаній десятки тисяч тонн зерна. Деякі з підозрюваних оскаржують конфіскації в суді.
Кілька високопоставлених чиновників, зокрема співробітників митниці, які працювали в портах в Одеській області, обвинувачують у зловживанні службовими повноваженнями для організації схеми ухилення від сплати податків”, – пише OCCRP.
Так, у доступних даних, що охоплюють перші сім місяців війни, засвітилися 80 українських компаній, які перебувають під слідством, з’ясували журналісти.
За цей період компанії відправили щонайменше 1,7 мільйона тонн зерна вартістю 495 мільйонів доларів компаніям у Румунії, Угорщині та Чехії. Офіційно Україна за цей самий час експортувала до Румунії приблизно вдвічі більше зерна (на суму близько мільярда доларів), кажуть в OCCRP.
Журналісти з’ясували, що серед покупців зерна значаться офшорні фірми, угорські підприємства, які засудили до ліквідації за неподання звітності, компанії-посередники в Угорщині та Чехії, фірми, які раніше потрапляли на несплату податків, компанії, які належать або мають відношення до осіб зі зв’язками в політиці чи засуджених злочинців, а також великі міжнародні зернові трейдери, зокрема COFCO International, Bunge, Viterra і Ameropa Holding.
“Чоловік, який у документах значиться власником одного з цих імпортерів, розповів журналістам, що під час лікування в психіатричній клініці до нього підійшов чоловік і запропонував гроші за те, щоб він вписав своє ім’я в документи компанії. Він вказав на інших пацієнтів, яких також залучили до схеми.
З жодною українською компанією під слідством із тих, з ким OCCRP і партнери спробували поспілкуватися, не вдалося зв’язатися за офіційними номерами телефонів”, – йдеться у розслідуванні.
Представники COFCO International сказали, що в них немає інформації про транзакції з українськими фірмами, які перерахували журналісти. У Viterra відповіли, що не можуть підтвердити дані про “пряму співпрацю” з ними, а в Bunge і Ameropa не відреагували на запити про коментарі.
Згідно з документами української прокуратури, під слідством перебувають кілька сотень компаній – ймовірно, їх реєстрували “невідомі особи”, вони виявляють ознаки “фіктивної діяльності” і не платять податків.
“Щоб дізнатися, хто і в яких обсягах імпортує “чорне” українське зерно, журналісти зіставили митні документи і список підозрюваних у порушеннях українських компаній, назви кількох румунських, чеських та угорських фірм-імпортерів, а також низки офшорних підприємств із числа імпортерів.
Найактивніший український експортер зі списку – фірма “Талстактив”, яка, за даними прокуратури, “легалізовувала дохід, отриманий злочинним шляхом”, не сплатила податок на прибуток і не повернула прибуток в іноземній валюті. Компанію заснували в лютому 2021-го – за рік до початку повномасштабного російського вторгнення”, – йдеться у розслідуванні.
Цього року, будучи під слідством, “Талстактив” змінила адресу та перейменувалася на Technotrade Supply. За короткий час існування компанії її власники змінювалися тричі, додають розслідувачі.
Суд також заборонив ключовим угорським імпортерам – The Mark Global і Borko Trade – продовжувати діяльність. The Mark Global це не зупинило. З 2021 по 2022 рік компанія імпортувала 283 партії зерна загальною вартістю 157 мільйонів доларів.
Так, тільки на поставках Borko Trade, яка з 2020 по 2022 рік імпортувала зерна на 336 мільйонів доларів, Україна втратила приблизно 20 мільйонів доларів у вигляді податків.
“Угорська влада не змогла встановити, хто насправді стояв за компанією. За даними податкового та митного управління Угорщини, контактні дані правонаступника і платника податків Borko Trade недоступні, а листи, надіслані на адресу фірми, повернулися через неправильний поштовий індекс”, – пишуть в OCCRP.
Журналісти також знайшли ймовірних підставних осіб, які вказані колишніми або чинними акціонерами чи директорами цих підприємств. Один із них розповів, що до нього та ще кількох людей звернулися з проханням вписати їхні імена в документи, коли вони лікувалися в психіатричній лікарні.
Журналісти з’ясували також, що серед компаній, які імпортували зерно через українські фірми, що потрапили під слідство, була COFCO International Romania – “донька” агрогіганта COFCO International.
Так, румунська “дочка” COFCO імпортувала в травні 2022 року насіння соняшнику на 2,3 мільйона доларів через “Талстактив” по 0,40 долара за кілограм (на міжнародних ринках вартість становила 0,67 долара за кілограм).
Румунські “дочки” ще двох великих міжнародних трейдерів – Viterra (раніше Glencore Agriculture) і Ameropa Holding – також імпортували зерно через сумнівні українські фірми, додають розслідувачі. // Економічна правда