Вищий антикорупційний суд визнав невинуватими ексголову Рахункової палати, колишню головну контролерку відомства і її родича.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 6 квітня.
У 2013 році Рахункова палата купила вісім службових квартир. У подальшому одна така квартира була виділена голові відомства. Рішення приймала Колегія Рахункової палати, до складу якої входила контролерка, яка нібито перебувала у змові з головою. Отримавши позитивне рішення по своїй квартирі, голова Рахункової палати звернувся з листом до виконувача обовʼязків голови Шевченківської районної РДА в місті Києві з проханням надати службове помешканнн і контролерці. У середині 90-х ця жінка була народним депутатом і їй вже виділяли службове квартиру, яку після закінчення депутатських повноважень сімʼя приватизувала, а потім придбала і купила дешевшу, оформивши на доньку.
Чиновниця отримала нову службову квартиру площею 85 кв.м. і вартістю 1,4 млн грн. У 2018-му, після 20 років роботи в Рахунковій палаті, вона вийшла на пенсію і службову квартиру повторно приватизувати не могла ні вона, ні інші члени її сімʼї, бо вони раніше віже користалися правом приватизації службової квартири. Із заявою про приватизацію звернувся її племінник. При цьому він вказав у заяві начебто неправдиву інформацію, що займає квартиру разом із членами сімʼї тітки на умовах найму, хоча фактично у квартирі ніколи не проживав.
Приватизувавши квартиру, племінник протягом менше двох тижнів подарував її своїй тітці.
Ексголову Рахункової палати і колишню контролерку звинуватили у заволодінні квартирою шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб. А племінника ексконтролерки відомства — у пособництві в такому злочині. Ніхто із них винним себе не визнав.
У судовому засіданні виступали свідки з числа працівників Рахункової палати, які вважали, що мали більше прав на службове житло. Один зі свідків працював начальником відділу і жив в однокімнатній квартирі, маючи трьох неповнолітніх дітей.
У підсумку суд таки ухвалив виправдувальний вирок. Суд дійшов висновку, що колишня чиновниця справді потребувала поліпшення житлових умов. Із родиною у кількості чотирьох осіб вона була зареєстрована та проживала у двохкімнатній квартирі площею 36 кв. м. Тобто на кожного члена її родини припадало 7.26 кв. м. Ще вона користувалась кімнатою будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами. Але це помешкання не може бути постійним місцем її проживання, оскільки є обʼєктом державної власності і включене до переліку закладів охорони здоровʼя.
Відстань між місцезнаходженням Рахункової палати і адресою службового житла була значно менша, що сприяло скороченню часу добирання обвинуваченої на роботу.
Версія прокурора, що на момент надання службової квартири були відомі обставини про стаж роботи чиновниці понад 10 років і досягнення нею пенсійного віку, на думку суду, не підтверджує злочинної змови. Не існує застережень щодо надання службового житла особам, які досягнули пенсійного віку чи мають конкретно певний стаж роботи. Досягнення пенсійного віку та наявність 10 річного стажу роботи в Рахунковій палаті не були перешкодою для отримання службового житла.
Суд вважає, що племінник був членом сімʼї обвинуваченої, між ними був тісний звʼязок, що ґрунтувався на спорідненні та спільному проживанні. Після приватизації квартири племінник подарував її тітіці. В матеріалах справи немає доказів, що обдаровування було примусовим чи результатом злочинної змови.