Кропивницький апеляційний суд скасував вирок, яким держвиконавця виправдали від звинувачень у вимаганні і одержанні хабара.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 5 листопада.
Обвинувачений працював начальником відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції.
Виконавча служба у 2013 році арештувала майно громадянина, з якого стягувалася заборгованість. У тому числі були арештовані житловий будинок і земельна ділянка.
У 2015 році місцевий суд визнав визнано право спільної сумісної власності подружжя на будинок та ділянку. Цим судовим рішенням виключено частку будинку й ділянки, що нлежить дружині, з акту опису і арешту майна, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції.
Держвиконавець оскаржив це рішення і при зустрічі з боржником повідомив, що є стовідсоткова вірогідність того, що апеляційний суд скасує рішення першої інстанції. Якщо ж сімʼя не хоче втратити будинок, то треба передати йому хабара і тоді він як начальник відділу державної виконавчої служби відізве апеляційну скаргу. У подальшому держвиконавець отримав 15 тисяч гривень.
У грудні 2021-го суд першої інстанції державиконавця виправдав і зіслався на низку причин:
- в обвинувальному нібито не було даних, які конкретно повноваження дозволили обвинуваченому скоїти інкримінований злочин;
- відсутність ознак вимагання хабара;
- провокацію злочину.
Апеляційний суд не погодився із цими висновками. Станом на 01.07.2015 прилюдні торги з продажу арештованого будинку та земельної ділянки боржника мали проводитись за чинним на той час законодавством, за заявкою ВДВС Компаніївського РУЮ, підписаною начальником ВДВС, до заявки мав подаватись пакет документів, згідно з інструкцією, відповідальність за повноту і правильність складення такого ніс особисто начальник ВДВС.
Суд дійшов висновку, що у компетенцію державного виконавця, начальника ВДВС Компаніївського РУЮ, входило прийняття рішення про реалізацію чи нереалізацію арештованого майна.
У протоколі негласних слідчих дій відображено висловлювання обвинувачення такі як: «ви не переживайте, не останетесь без хати не переживайте», «я ще там подумаю, єсть моменти, що можна і не виставляти», «щоб її не виставляти вообще, можна рішать питання щоб її не виставлять вообще для цього треба мені подумати», «подумаємо, щоб її вообще не виставляти на торги, варіант єсть там один, понялі», «даже якщо направлять в суди хай собі там розглядається, а я буду думать щоб її вообще не виставляти на торги, понялі», «воно у нас уже, ми будемо заніматися, ми це куріровать будем, як його не продать, щоб воно у вас осталося».
Репліки обвинуваченого вказують саме про вимагання неправомірної вигоди. Він наполегоиво пояснював, що на місці все може вирішити на користь співрозмовника, а у протилежному випадку це потребуватиме значних коштів та зусиль і результат ще й буде непередбачуваним.
«Якщо ви там рішаєте в апеляції, заплатите там кучу денег. де ж факт, що не буде касації на Київ, а туди воно піде, і що в Києві будете платить… Якщо це піде в Київ, там буде вообше жопа, точку поставлять, і тоді уже … ніхто нічого не зробить…» — говорив держвиконавець.
Обумовлену ним суму в 15 тисяч гривень обвинувачений називав копійками, тоді як на рівні апеляційного суду це питання, на його думку, коштуватиме, 60 тисяч, а «на Київ ви щас занесете 200».
Суд вважає, що держвиконавець фактично завуальовано погрожував співрозмовнику негативними наслідками, що можуть настати, якщо він не погодиться на його «поради».
Під час останньої зустрічі на відео видно, як посадовець виконавчої служби підказує, в яку шафку покласти гроші і супроводжує свої слова жестами. Далі чоловіки вийшли на вулицю і держвиконавець ще порадив співрозмовнику прописати у будинку малолітніх дітей, щоб уникнути продажу.
Суд не побачив ознак протиправних дій в операції органів прокуратури і переконався, що вони «приєднались» до злочинної діяльності і фіксували її, а не ініціювали.
При кожній зустрічі розмова про необхідність надання неправомірної вигоди починалася саме за ініціативою обвинуваченого. Він сам назвав суму в 15 тисяч гривень та на запитання співрозмовника її ще раз уточнив. Декілька разів повторив, щоб чоловік не затягував, щоб він уже сідав і думав, що робити з ситуацією. Держвиконавець підкреслював свої можливості допомогти вирішити питання, наголошував, що його послуги обійдуться значно дешевше, ніж при проходженні справив у судових інстанціях.
Обвинуваченого засудили до 5 років тюремного покарання з конфіскацією всього майна.
У такому рішенні суд врахував доводи захисту про те, що чоловік раніше несудимий, позитивно характеризується по місцю проживання і місцю роботи, має грамоти й відзнаки, має сімʼю і двох малолітніх дітей на утриманні.