В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у достовірності інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.
Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) – це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.
Цей інструмент використовується для:
- виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
- підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
- підвищення рівня прозорості медіапростору.
З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності.
Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.
Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання.
Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.
При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.
Як використовувати фактчекінг
Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.
Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.
З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації.
Використовуйте телеграм-ресурс “Кібер Брама“. Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.
Крім того, начальником відділу управління протидії кіберзлочинам в місті Києві – майором поліції Олегом Дубіною, було повідомлено, що війна відбувається не лише за територіальну цілісність України, а й на інформаційному фронті. Тож пропонуємо небайдужим громадянам залучитись до соціального проєкту Брама.
Діяльність проєкту Брама направлена на захист медіа простору від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації, протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.
Основні цілі:
- Знищення російських осередків в Інтернеті
- Зменшення рівня булінгу та цькування в мережі
- Протидія наркотикам та шахрайству
- Навчання та тренінги з кібергігієни
- Просвіта населення щодо інформаційної гігієни
- Залучення та мотивація громадян до активної громадянської позиції
ЯКЩО ТИ НЕ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВОЇМИ СИЛАМИ АБО ФІНАНСАМИ, ТО ТИ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВІЙ ЧАС!