Вищий антикорупційний суд заочно взяв під варту ексголову Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від від 15 травня.
Бабенко підозрюється у закінченому замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах (ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 ККУ).
За версією слідства, у першій половині 2014-го в голови Апеляційного суду Черкаської області виник умисел на передачу ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» приміщення суду по вулиці Гоголя, 300 у місті Черкасах. Будівля фактично була власністю територіальної громади і в оперативному управлінні суду без права відчуження.
У 2004 році Апеляційий суд Черкаської області уклав із і ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» договір підряду з обстеження, розробки і виготовлення проекту реконструкції будівлі суду. За три роки компанія отримала 4,9 млн грн.
Наприкінці 2014-го Бабенко ініціював розірвання договору в судовому порядку і стягнення з підрядника понесених витрат. На нараді він повідомив суддям, що «Черкасизалізобетонбуд» отримав 5 млн. грн, тоді як, згідно з оцінкою, вартість обʼєкта на стадії реконструкції становить лише 2,5 млн грн млн, що не відповідає фактичним витратам суду. Пропонувалося, що «Черкасизалізобетонбуд» як компенсацію витрат реконструює інше приміщення суду — в місті Черкасах по вулиці Фрунзе, 29. Натомість будівельні матеріали і обʼєкт незавершеного будівництва на вулиці Гоголя будуть визнані власністю фірми-підрядника
Бабенко намагався відчужити приміщення без згоди його власника — міської ради. Але через апеляційну скаргу прокуратури право власності на майно не зареєстрували за ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» і план не було доведено до кінця.
Бабенку інкримінується розтрата ввіреного комунального майна майна. Справжня вартість будівлі експертами КНДІСЕ оцінюється у 16 млн грн.
У червні 2019-го Вища рада правосуддя звільнила Бабенка у відставку. Хоча, за повідомленнями ЗМІ, він постійно фігурував у численних скандалах.
У 2015 році суддя Апеляційного суду Черкаської області Володимир Бондаренко звинуватив голову в тиску і навіть записав розмову із ним. Також Генеральна прокуратура розслідувала можливу причетність голови Апеляційного суду Черкаської області Бабенка до підробки документів для отримання шенгенської візи та поїздки в Бельгію.
Кримінальне провадження щодо замаху на розтрату майна, а саме будівлі суду, зареєстрували в березні 2013-го. Підозру Бабенку підписали тільки 28 червня 2022 року. Того ж дня його оголосили в розшук, 10 лютого 2023-го — в міжнародний.
За даними прикордонної служби України, 25 вересня 2019 року Бабенко виїхав за межі України в напрямку Братислави і більше не повертався.
За інформацією Посольства Королівства Бельгія в Україні, Бабенко, оформлюючи візу на період з 10.01.2017 по 10.01.2022 подав лист ТОВ «Оріон-Гласс СК» із відомостями про те, що він обіймає у цій компанії посаду юриста із заробітною платою 550 Євро. Про роботу в Апеляційному суді Черкаської області взагалі не зазначив.
Під час обшуку квартири, в якій жив Бабенко, виявлено особисті записи екссудді, які свідчать про вибір країн для виїзду з метою переховування. У листуванні Бабенко згадує про те, що він неодноразово зустрічався із керівництвом Генеральної прокуратури України, обговорює підстави закриття кримінальних проваджень щодо нього, повідомляє, що має друзів із числа співробітників Служби безпеки України.
Детективи зʼясували, що Бабенко має дозвіл на проживання у Словацькій Республіці, але фактично може проживати у Королівстві Іспанія. Це, зокрема, підтверджується інформацією щодо місцезнаходження ІР-адреси, з якої Бабенко входив на сайт НАЗК для заповнення декларації.
Служба безпеки України ще з 2021 року розшукує Бабенка в іншій кримінальній справі, де йому також заочно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Колишнього суддю підозрюють у втручанні в діяльність судових органів, завідомо незаконних затриманні, приводу, домашньому арешті або триманні під вартою, незаконному перешкоджанні зборам, мітингам і вуличним демонстраціям (ч.2 ст.376, ч.3 ст.371, ч.1 ст.340 ККУ).