Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Жонглювання плюсами-мінусами: як в Україні підробляють результати тестів на COVID-19

Природно, що люди гнучко адаптуються під нові умови. Пандемія коронавірусу – не виняток. І я маю на увазі не стійкість імунітету чи ритм життя під час локдауна. Сьогодні мова про тих, хто використовує COVID-19 для власного збагачення. І, звісно, про те, як поліція реагує на ці випадки. Спойлер: виявляємо та документуємо.

Інтернет – найдоступніший майданчик для зловмисників під час пандемії

Ігор Клименко, голова Національної поліції України

Це справді так. Бо нині все життя вирує саме в мережі. Тут люди працюють, спілкуються, купують, продають, замовляють послуги. Тому не дивно, що на різних торгівельних майданчиках “пасуться” бажаючі заробити легкі гроші.

З часу введення карантину (від 12 березня 2020 року) Кіберполіція перевірила  понад 700 повідомлень про онлайн-шахрайства, пов’язані з протидією поширенню коронавірусу. В результаті за матеріалами кіберполіцейських розпочато майже 160 кримінальних проваджень, близько 20 фігурантам вже оголошено про підозру.

Найпоширеніші випадки шахрайств у мережі – це продаж масок та респіраторів, захисних костюмів, підроблених антисептиків, псевдотестів та неіснуючих ліків від COVID-19. Більшість клієнтів свої замовлення не отримували. А ті, хто таки дочекався, був розчарований якістю.

Загалом поліцейські підрозділу боротьби з кіберзлочинністю за час карантину “забанили” майже 30 тисяч веб-посилань, які використовували шахраї у своїх “ковід-схемах”. Заблоковано практично 10 тисяч банківських рахунків зловмисників.

Підроблені COVID-довідки – у фокусі уваги всіх підрозділів Нацполіції 

Після відкриття кордонів та активізації туризму набуває попиту продаж підроблених медичних довідок про відсутність COVID-19. Як правило, їх також реалізують через Інтернет-майданчики та в тематичних групах соціальних месенджерів.

У таких випадках лабораторні дослідження не проводяться. Замовила людина документ з негативним результатом – отримала його за декілька днів. А в деяких випадках і за лічені години. Вартість однієї довідки чи сертифіката – в межах 400-1800 гривень.

Лише протягом минулого місяця поліцейські провели декілька реалізацій за фактами підробки документів про відсутність COVID-19. Декілька прикладів:

– На Рівненщині власниця турагенства включала подорожуючим в пакет послуг готові сертифікати про відсутність захворювання. Цей факт виявили працівники Департаменту міграційної поліції Національної поліції. Жінка завантажувала із вільного доступу в Інтернеті бланки довідок і, використовуючи комп’ютерні програми для редагування, просто вписувала дані клієнта.

Слідчі поліції повідомили власниці турагенства про підозру за підроблення документів. А медичний центр, бланки якого вона підробляла, позиватиметься до суду для захисту своєї ділової репутації та компенсації понад 150 тисяч гривень збитків.

– У Києві поліцейські Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції викрили працівників однієї із приватних медлабораторій на видачі сертифікатів та довідок без проведених аналізів. Лише впродовж неповних двох місяців роботи їм вдалося продати щонайменше 80 фальсифікованих документів на суму понад 135 тисяч гривень.

До речі, ці діячі за запитом клієнта в графі про виявлений COVID-19 “–” міняли на “+”. Навіщо? Варіантів декілька, але точні відповіді дізнаємося в процесі слідства.

Кіберполіція нещодавно виявила 2 групи, які продавали “липові” довідки з негативним результатом на COVID-19 через торгівельні Інтернет-майданчики. Схема стандартна: за приклад береться довідка чи сертифікат, виданий медичною лабораторією чи клінікою. І на її основі штампуються наступні.  А днями у Львові кіберполіцейські задокументували ще одного майстра “мальованих” довідок для виїзду за кордон.

Усі факти підроблення та продажу довідок задокументовані, слідство триває, готуються підозри фігурантам.

Закон порушують і клієнти підроблювачів 

Правопорушниками є не тільки ті, хто виготовляє та продає такі підроблені довідки та сертифікати, але й замовники цих документів.

Дії обох сторін схеми підпадають під статтю 358 Кримінального кодексу України – “Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”.

Покарання за виготовлення, збут – від штрафу, який може сягати 17 тисяч гривень, і до  5 років позбавлення волі.

Якщо ж ви використовуєте підроблені довідки чи сертифікати, то санкція передбачає покарання від штрафу в розмірі до 850 гривень і до обмеження волі на строк до 2 років.

А в разі кваліфікації дій зловмисників як шахрайство (наприклад, якщо клієнт замовив та оплатив документ через інтернет-ресурс, а свого товару так і не отримав), то відповідальність за ці дії передбачена статтею 190 Кримінального кодексу України. Передбачене покарання – від 34 тисячі гривень штрафу до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

***

Комусь може здатися, що фальшування довідок про відсутність хвороби не така вже й велика провина в порівнянні з тяжкими злочинами. Але чи можна підрахувати, скільки людей, які придбали нібито негативний результат, таки були “позитивними”? Очевидно, що ні. Але цілком ймовірно, що такі випадки все ж були. 

Куплена підроблена довідка – своєрідний лакмусовий папірець. Такий собі тест на правосвідомість та здоровий глузд. Бо я все ж не розумію, чим керуються люди, обираючи між “заплатити за аналіз і дізнатися реальний результат” та “заплатити за довідку, порушити закон і не знати свого діагнозу”. І це при тому, що терміни виконання в обох варіантах приблизно однакові. 

Поки існуватиме попит, зловмисники радо надаватимуть свої послуги. Поліція ж продовжуватиме їх документувати та передавати в суд для визначення покарання. Чи можна побороти цю проблему повністю? Так, але лише завдяки загальній правосвідомості громадян, які з двох варіантів вирішення проблеми завжди обиратимуть законний.

Ігор Клименко, голова Національної поліції України, для УП

Exit mobile version