У Кремлі вкотре за цей рік кардинально помилилися щодо оцінки ситуації. Прогнози, згідно з якими запровадження 5 грудня ембарго Євросоюзу та стелі цін G7 на нафту з Росії призведуть до різкого зростання нафтових котирувань, не виправдалися.
Про це повідомляє DW.
Зокрема перші два дні дії введених через повномасштабну війну в Україні нових штрафних заходів дали зовсім не той ефект, на який сподівалися в Москві: світові ціни на нафту не злетіли, а, навпаки, стрімко впали.
Графік котирувань європейського еталонної марки Brent за 5 та 6 грудня дуже промовистий. У понеділок ціни спочатку пішли вгору та перевищили 88 доларів за барель: спекулянти явно вирішили скористатися незвичайною ситуацією та спробували зіграти на підвищення. Однак до середини дня зрозуміли, що на ринку немає яскраво виражених тривожних очікувань дефіциту нафти і почали розпродувати свої позиції.
В результаті до кінця понеділка за барель Brent давали вже лише 83 долари. Вранці у вівторок після невеликого відскоку котирування продовжили падіння і надвечір, на момент публікації статті, впали майже до позначки 80 доларів. Тим самим вони повернулися до рівня початку січня 2022 року. Тобто нафта знову коштує стільки ж, скільки до широкомасштабного вторгнення РФ в Україну.
Невдовзі після початку вторгнення ціна Brent злетіла до 130 доларів, потім досить довго, фактично до кінця серпня, трималася вище за 100 доларів, з вересня до середини листопада перебувала в діапазоні 90-100 доларів, після чого опустилася вже нижче за позначку в 90 доларів. Так, з наближенням дати набуття чинності ембарго ЄС (півроку тому) нафта не дорожчала, а дуже послідовно дешевшала.
Нафта дешевшає, попри зиму та погрози Росії. Це відбувалося навіть на тлі наближення зими, коли споживання нафтопродуктів у Європі зазвичай зростає, оскільки паливо, зокрема, ще широко використовуються для обігріву приміщень. До того ж цього року в Німеччині, наприклад, багато промислових підприємств стали активно замінювати нафтопродуктами природний газ як паливо для своїх заводських електростанцій та виробничих процесів.
Нафта продовжувала дешевшати навіть тоді, коли Росія стала погрожувати, що не постачатиме її країнам, які погодяться на введену “Великою сімкою” та Австралією стелю цін.
Дуже показовою є також реакція ОПЕК+. 4 грудня керівники під час позачергової відеоконференції прийняли рішення зберегти обсяги видобутку, знижені у листопаді на 2 млн барелів на добу, на нинішньому рівні до кінця 2023 року.
Тож, картель експортерів нафти не поділяє точку зору заступника голови ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який 5 грудня спрогнозував, що з цінами на нафту “відбуватиметься неймовірне”.
Якщо ціни на нафту Brent після обвалу 5 і 6 грудня залишаться приблизно на позначці в 80 доларів за барель, ризики для РФ зростуть, оскільки багато хто на Заході, що вже зараз критикує введену стелю на російську нафту в 60 доларів як занадто високу і комфортну для РФ, напевно вимагатимуть подальшого зниження.
Але є й інший ризик для РФ. Професор Марсель Фрацшер вже зараз закликає уряд ФРН підтримати ті країни ЄС, які вимагають запровадження стелі цін і на російський природний газ, щоб “добитися сильнішого зниження цін на газ та їхньої стабілізації”. Якщо нафтова стеля виявиться успішним інструментом, кількість таких закликів напевно зросте.
19 жовтня під час свого виступу у Вашингтоні президент США Джо Байден оголосив про додаткові кроки відносно зниження вартості бензину, включаючи плани щодо вивільнення ще 15 мільйонів барелів нафти з національних запасів, відомих як Стратегічний нафтовий резерв.
Збільшення видобутку нафти перед обмеженням цін і ембарго ЄС, зазначають аналітики, може дати саудитам ще один аргумент, що вони діють у своїх власних інтересах, а не в інтересах РФ.
Варто зауважити, що Індія, Туреччина та інші великі покупці не підтримали обмеження. На даному етапі схоже, що вони без проблем продовжуватимуть купувати російську нафту, оскільки остання пропозиція обмеженої ціни значно перевищує поточні ринкові ціни. // Букви