Схвалені Радою в першому читанні законопроєкти №10168-2 та №10169-2, які просуваються як захід для зменшення нелегального експорту аграрної продукції з України, створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови.
Про це йдеться у заяві компаній-членів Американської торговельної палати в Україні.
getty images
Зокрема, у заяві йдеться про реальний ризик переривання експорту для законослухняних експортерів аграрної продукції.
“Запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури.
Експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції)”, – наголошують в торговельній палаті.
Наявність зареєстрованої належним чином податкової накладної є достатньою підставою для експортера для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту згідно з чинними нормами податкового законодавства (п. 201.10 ПКУ).
Такий же підхід повинен застосовуватися і до контролю експорту: відповідальність за незаконний ПДВ не може перекладатися на експортерів, які добросовісно здійснили купівлю продукції та отримали право на ПДВ-кредит у законному порядку. Відтак, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх “ризиковий статус” не можуть бути підставою для блокування експорту, йдеться у заяві.
“Законопроєктами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень, а саме, повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу. Відтак, це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів.
Введення експортного мита, як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим у адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам.
Дані ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України”, – підкреслює палата.
Також палата звернула увагу на ризик обмеження відшкодування ПДВ.
Зазначені законопроєкти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці, йдеться у заяві.
“Дані ініціативи не адресують випадки, за яких експортер отримав передплату за товар або ж ним буде отримано валютну виручку в наступних періодах (наразі 90 днів).
Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015-2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами”, – пояснили в палаті.
Також компанії-члени палати заявили про ризик встановлення мінімальних експортних цін.
Так, за їх словами, законопроєктами пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема, у Чорноморському регіоні.
“Раніше було здійснено багато спроб імплементувати аналогічні регулювання, але вони не були успішними через відсутність котирувальних індикативних цін у Чорноморському регіоні.
Такий підхід, у випадку його імплементації, фактично буде обмежувати експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими, що потенційно може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України”, – наголошується у заяві.
Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні заявили, що не підтримують прийняті законопроєкти №10168-2 та №10169-2 у їх поточній редакції та наголосили на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів палати.
Нагадаємо:
Верховна Рада на засіданні 21 листопада підтримала в першому читанні законопроєкти №10168-2 та №10169 щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, а саме зерна та олій.