Тарас Кремінь: Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна. Про це він висловився в інтерв’ю для «УП. Життя».
«Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Так само зміни до КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення – ред.), якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу», – сказав Кремінь.
«Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання», – додав Кремінь.
Нагадаємо, Міністерство освіти та науки підтримало заборону спілкуватися російською на перервах у школах. Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий на годині запитань до уряду.
До слова, Київ посів перше місце за кількістю скарг на порушення мовного закону. Усього в столиці було зареєстровано 365 звернень за перше півріччя 2024 року. // Главком