Національне антикорупційне бюро назвало рішення суду про необхідність звільнити керівника НАБУ протягом місяця абсурдним.
Бюро також розцінило дії Окружного адміністративного суду Києва як втручання у свою роботу та буде подавати апеляцію, зазначає ВВС.
“Мета суду – заблокувати роботу інституції, яка викрила суддів ОАСК на масштабних зловживаннях та спробі захоплення влади”, – йдеться у заяві НАБУ.
27 жовтня стало відомо, що Окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Артема Ситника звільнитись з посади керівника НАБУ. Міністерство юстиції має викреслити Ситника як керівника НАБУ з державних реєстрів.
Мін’юст вже заявив, що не виконуватиме це рішення.
НАБУ проводить розслідування щодо керівництва та суддів ОАСК у справі про хабарництво та посягання на захоплення державної влади. На плівках, які раніше оприлюднювало НАБУ, голоси, один з яких схожий на керівника суду Павла Вовка, обговорюють схеми зловживань.
Павло Вовк вже заявив, що рішення суду законне. Західні партнери вимагали від України передати частину повноважень ОАСК до Верховного суду, зважаючи на підозри щодо корупції у цій інституції. МВФ, ЄС та США наполягають на незалежній роботі антикорупційних органів, від чого залежить і західна допомога Україні.
Звільнити Ситника
У серпні 2020 Конституційний суд визнав неконституційним повноваження президента призначати голову НАБУ.
Тоді ж він визнав указ про призначення Артема Ситника директором бюро неконституційним. Проте КС не вказав, що Ситник має бути звільнений з посади, й залишив це питання на розгляд законотворців. Депутати мають унормувати процедуру призначення голови НАБУ. Адже рішення КС серед підстав для звільнення директора у профільному законі відсутнє. В Офісі президента тоді заявили, що рішення КС не вплине на незалежну діяльність НАБУ. Там назвали Ситника виконувачем обов’язків голови до врегулювання ситуації.
Тиждень тому в інтерв’ю журналістам президент Володимир Зеленський заявив, що нові антикорупційні органи захищені та незалежні при ньому, як ніколи раніше. В самому бюро рішення Конституційного суду назвали політично вмотивованим і зазначили, що його ухвалили в короткі терміни – невдовзі після оприлюднення “плівок ОАСК”.
На цих плівках задокументували розмови щодо “керованого правосуддя в Україні” з боку Окружного адміністративного суду, зокрема, і щодо рішень КС. Один з епізодів щодо впливу ОАСК на Конституційний суд також є у провадженні НАБУ.
Ситник продовжив працювати керівником бюро, яке почало активно розслідувати справу щодо корупції в ОАСК.
А вже 27 жовтня ОАСК оприлюднив своє роз’яснення щодо нього. Суд вказав, що рішення Конституційного суду щодо Ситника не виконується, й вирішив дати вказівки ключовим органам влади.
- Державне бюро розслідувань має розпочати кримінальне провадження щодо порушення закону Артемом Ситником, який продовжує працювати;
- заступники голови НАБУ мають взяти на себе обов’язки керівника;
- уряд має визначити міністра, який буде координувати роботу НАБУ;
- РНБО має “здійснити заходи” з контролю діяльності НАБУ для виконання рішення Конституційного суду;
- Мін’юсту надали вказівку внести зміни до єдиного реєстру юридичних осіб і прибрати звідти Артема Ситника як керівника бюро.
На виконання цього рішення ОАСК визначив усім строк в один місяць.
НАБУ оскаржить
“Рішення ОАСК щодо діяльності НАБУ та директора є заангажованим і абсурдним у правовому сенсі”, – заявило НАБУ. Там пообіцяли оскаржити рішення й розцінили його як спробу позбавити НАБУ незалежності.
“Звільнення директора НАБУ з посади може відбуватися виключно на підставах, передбачених законом “Про Національне антикорупційне бюро України”. Наразі таких підстав не існує. Тож Артем Ситник продовжує виконувати свої повноваження”, – заявили у НАБУ.
Ще влітку НАБУ повідомило про підозру суддям Окружного адмінсуду. Йдеться про голову суду Павла Вовка, його заступника Євгена Аблова та ще п’ятьох суддів.
Окрім суддів ОАСК, підозру оголосили голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку.
“Ці особи, загалом 12, діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі”, – йдеться в повідомленні.
НАБУ оприлюднило годинний запис, на якому судді “вирішують” власні питання з найвищими посадовцями країни.
Голова суду Павло Вовк категорично заперечує свою вину.
МВФ та західні партнери вимагають від Україні передати до Верховного суду частину повноважень ОАСК, щоб уникнути таких махінацій в майбутньому.
Адже під юрисдикцію ОАСК зараз підпадають усі справи щодо діяльності головних державних органів України. Активісти висунули вимогу до президента про ліквідацію ОАСК. За останній рік ОАСК ухвалював низку рішень, які викликали суперечки й підозри в упередженості.
Мін’юст не виконуватиме
Міністр юстиції Денис Малюська відреагував на рішення суду і сказав, що його відомство не може його виконати, а для розв’язання проблеми потрібні зміни до законодавства.
“Ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ з Єдиного державного реєстру немає. І він там залишиться”, – написав міністр.
Міністр звернув увагу, що положення закону про НАБУ щодо процедури призначення директора чинні до 17 грудня 2020 року.
“Статус-кво щодо НАБУ і його керівника не змінився. НАБУ як був, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом”, – написав Малюська.
Він сподівається, що Рада виправить законодавчі прогалини, які виникають після рішення Конституційного суду.