Одеський історик Олександр Бабіч знайшов матеріали кримінальної справи судмедексперта Фрідловського, які свідчать про масові розстріли НКВС на території 6-го кілометру Овідіопольської дороги протягом 1937-1940 років. Про таке Олександр Бабіч розповів Суспільному. повідомив на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, документи вдалося знайти в румунських фондах Одеського обласного архіву СБУ, зазначає Суспільне. У матеріалах кримінальної справи завідувача міського морга, судмедексперта Івана Фрідловського йшлося про масові розстріли співробітниками НКВС у районі “6 км” в Одесі. Саме там, на думку Бабіча, поховано щонайменше 5500 одеситів.
Одеський історик знайшов документи, що засвідчують масові розстріли НКВС
Згідно з документами, на допиті Фрідловський розповів, що входив до складу “комісії з розслідування звірств НКВС”. Навесні 1942 року його запросили визначити причину та давність смертей загиблих, знайдених у масовому похованні в районі аеропорту. За словами Фрідловського, на місці він побачив могили, у яких лежали по 15-20 скелетів, всього –близько 270 людей. Після огляду він та ще двоє медекспертів, Жемайлович та Астахова, встановили, що причиною смертей були постріли в голову.
“Поранення на черепах були завдані вогнепальною зброєю з ближньої відстані, а про давність смертей дати висновок ми не змогли через брак матеріалів”, – розповів на допиті Фрідловський.
Історик Олександр Бабіч зазначив, що за участь у цій експедиції Фрідловського у січні 1945 року НКВС ув’язнив на шість років.
За словами Бабіча, знайдені матеріали дуже цінні, адже немає жодних інших документів, які б пояснювали, що відбувалося на “6 км” у ці роки. Їх не знайшли ані в одеському архіві СБУ, ані в київському. Пошук ускладнений тим, що документи перебувають у різних архівах, деякі з яких – закриті, розповів історик.
“Обласний архів був закритий. Мені дозволили там працювати тиждень тому. Я єдиний, хто там наразі працює”, – зазначив Бабіч.
Наразі історик та новоутворена дослідницька комісія працюють у румунському фонді медико-санітарної дирекції 1942-1943 років. Вони перевіряють путівки водіїв та документи про оплату перенесення тіл загиблих. Крім того дослідники звернулися з запитами до російського архіву ФСБ та румунських архівів. Однак Бабіч припустив, що з архіву ФСБ відповіді “не дочекаються”.