Відповідно до чинного законодавства, договір позики – односторонній або двосторонній договір. Після того, як його було укладено, позикодавець набуває за цим договором права, позичальник – виключно відповідальність. Розписка – це документ, який боржник надає кредитору за договором позики. Він підтверджує як умови договору, так і сам факт його укладення. Окрім цього, в розписці зазначається факт отримання речей або певної грошової суми.
Обставини на сьогодні складаються таким чином, що позикодавець має право на стягнення не тільки основної суми, але і відсотків за прострочення грошового зобов’язання або відсотки за користування грошовими коштами. Законодавча база цього питання має певні особливості https://prikhodko.com.ua/poslugy/ctyagnennya-zaborgovanosti/styagnennya-borgu-pid-chas-voyennogo-stanu/
По суті, розписка – це договір позики. Відповідно до чинного українського законодавства договір позики має чинність з того моменту, як були передані гроші або цінні речі.
Норми Цивільного кодексу передбачають, що підтвердженням укладення договору позики та його основних умов являється розписка позичальника або інший документ – підтвердження передання позикодавцем визначеної кількості речей або грошової суми.
Правомірність розписки: що потрібно враховувати?
Зверніть увагу: правильне оформлення розписки суттєво збільшує шанси на повернення боргу. В розписці, зокрема, має бути встановлено точний строк повернення коштів.
Окрім цього, для легітимності розписки там має бути надана наступна інформація:
- Особисті дані особи, яка надає кошти в борг та самого боржника (паспортні дані, ІНН).
- Сума позики (додатково – вказівка про валюту).
- Місце проживання сторін.
- Дата отримання грошової суми.
- Зазначення строків повернення боргу.
- Розмір відсотків (за потреби).
- Підписи позичальника та боржника.
Якщо у когось виникнуть певні труднощі зі стягненням боргу за розпискою, краще скористатися допомогою професійних адвокатів.
Судова практика стягнення боргу за розпискою
Угоди з надання грошових коштів в позику стали останнім часом дуже поширеними. Саме тому склалася вже достатньо стала практика, зокрема, і судова по стягненню боргу за розпискою.
Відносини між громадянами України щодо договорів позики регулюються наступними нормами:
- Стаття 1046 Цивільного кодексу України.
- Стаття 1047 Цивільного кодексу України.
- Стаття 1048 Цивільного кодексу України.
Якщо фізична особа, яка надає в позику грошові кошти, вимагає виплати відсотків, вона може це робити правомірно тільки у випадку, коли в розписці це було чітко прописано (стаття 1048 ЦК України). Порядок одержання відсотків та їх розмір встановлюються укладеною розпискою (за умови, що все було оформлено правильно).
Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що стягнути борг за розпискою навіть в умовах воєнного стану реально. Головна умова – правильне оформлення договору позики та відсутність будь-яких фальсифікацій.