“Цей законопроєкт продовжує становити значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні”.
У заяві нагадали, що цей законопроєкт продовжує становити значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.
“Його оновлена редакція, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких ми наголошували в попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інші дії, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб”, – зазначають правозахисники.
Така дефініція, кажуть журналісти, міститься в примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому”.
У законопроєкті, що пропонується депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції.
“Як ми вже зазначали в попередній заяві, навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації чинних норм Законів України “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, спрямованих на її захист, може виявитися не досить для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу”, – йдеться у матеріалі.
Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого, підкреслюють журналісти, не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент усе ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування.
“Саме тому положення законопроєкту № 10242 в його оновленій редакції продовжують суперечити принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа. Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції”, – додали автори.
Нагадаємо, народний депутат з фракції “Голос” Ярослав Железняк заявляв, що Комітет з правоохоронної діяльності Верховної Ради у вівторок, 17 грудня, підтримав до повторного читання скандальний законопроєкт №10242 щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації з електронних реєстрів.
Рада 4 грудня вже провалила голосування за скандальний законопроєкт. За документ проголосували 213 депутатів. Натомість проєкт закону 229 голосами відправили на повторне друге читання. // Дзеркало тижня