Карма з особливим цинізмом: в РФ у «День Перемоги» за сцяння в підʼїзді був вбитий один з розробників ракет «Іскандер»

Ось вам історія з Підмосков’я, де карма, схоже, працює з особливим цинізмом. Один з інженерів, що доклав руку до створення грізних “Іскандерів”, 74-річний Володимир Недошивін, знайшов свій останній прихисток не на полігоні, а в банальному під’їзді. І не від ворожої ракети, а, за попередніми даними, від руки сусіда-сантехніка.

Кажуть, 9 травня, в “День Перемоги”, пан Недошивін у важкому стані потрапив до лікарні з власного під’їзду та за кілька днів віддав богу душу. Його 32-річний сусід Анатолій Колобайцев, майстер вантуза і сифона, пояснив все просто: дідусь, мовляв, вирішив справити малу нужду просто на сходах. За такий перформанс сантехнік нібито штовхнув пенсіонера, і той невдало приземлився.

Джерела додають, що після виходу на пенсію творець ракет опинився на узбіччі життя, полюбляв заглядати в чарку, але при цьому був тихим і нікого не чіпав. Така собі іронія долі: конструював високоточну зброю, а загинув від “побутового конфлікту” через неточність у виборі вбиральні.

І це, знаєте, вже якась сумна тенденція у творців російських “аналоговнєтів”. У серпні 2024-го на 92-му році життя відійшов Олег Мамалига, головний конструктор комплексу “Іскандер-М”. Тут, звісно, вік поважний, але все ж поповнив список. А в грудні того ж року під Москвою не пощастило Михайлу Шатському, заступнику генконструктора КБ “Марс”. Цей пан займався модернізацією ракет Х-59 до рівня Х-69 та впровадженням безпілотників для ударів по Україні. Його життєвий шлях обірвався насильницьки.

Самі ж “Іскандери”, нагадаємо, це ті самі російські оперативно-тактичні комплекси, що б’ють на 500 км і призначені для знищення всього важливого – від командних пунктів до складів. Росіяни активно хизуються ними та ще активніше застосовують їх у війні проти України, часто влучаючи по цивільних об’єктах. Путін навіть порівнював їх з американськими ATACMS. От тільки конструктори цих “вундервафель”, схоже, не завжди доживають до повного тріумфу своїх смертоносних дітищ, іноді закінчуючи свій шлях зовсім не героїчно.