Тростянецький районний суд Сумської області виніс вирок військовослужбовцю збройних сил РФ Костянтину Озаєву за порушення законів та звичаїв війни.
Озаєв родом із Республіки Калмикія. На березень 2022 року він — командир 5-ї батареї реактивної системи залпового вогню «Ураган» 147-ї самохідного артилерійського полку, що базується у Московській області. На початку повномасштабного вторгнення цей підрозділ окупував село Боромля, що під Тростянцем. Офіційно село звільнили 26 березня 2022-го року.
Озаєв у 2013 році закінчив навчання в Михайлівській військовій артилерійській академії командиром взводу гаубичної батареї. На посаді командира підрозділу перебував із 2020 року. В одному з інтерв’ю він розповідав, що крім війни в Україні також навчає мобілізованих «на території сусідньої держави». 19 листопада 2023 року Озаєв отримав від президента РФ Владіміра Путіна орден «За мужність».
Потерпілий — 43-річний Віктор (імʼя потерпілого змінено — ред.), який проживав у місті Суми із дружиною, донькою і сином. Перший день повномасштабного вторгнення його дружина — провідниця поїзду «Укрзалізниці» — зустріла в рейсі. Підприємство одразу переключилося на евакуацію цивільних у безпечні регіони країни. Додому жінка повернеться тільки 9 квітня, коли росіяни відступлять із Київщини та Сумщини. Але вона телефонувала сімʼї і переконала чоловіка поїхати з дітьми із міста до родини в село Новогородське, сподіваючись, що там безпечніше.
9 березня чоловік на прохання родича, який жив по сусідству, поїхав у Суми забрати його дружину. Родич, який просив, був військовим і остерігався їхати сам.
Пригадуючи ті події в залі суду, чоловік помітно нервував — швидко говорив та сильно жестикулював. По дорозі в Суми він попередив росіянина на блокпосту, що повернеться за годину з жінкою. Їдучи уже у зворотному напрямку, на дорозі він побачив російський БТР із відміткою «Z». Віктор взяв свої документи та пасажирки і вийшов, аби показати їх росіянам. Зробивши 2-3 кроки — почув постріли. Коли повернувся, то побачив тріснуте стекло на машині. Він спитав в окупантів, чому вони стріляють, адже в салоні людина і просив відпустити їх. Росіяни дозволили йому повернутися за кермо, але троє із них також залізли в автівку та наказали везти їх. При цьому солдат відірвав у салоні машини дзеркало заднього виду. Чоловік встиг помітити, що його пасажирка не подає ознак життя і її голова схилена набік.
Віктор повіз окупантів у сусіднє село Боромля у центр. У центрі села було 5-6 одиниць військової техніки і поруч були російські військові, які зупинили їх машину. Солдати, яких Віктор віз, вийшли і почали грабувати автівку — запихали в кишені цигарки і забирали продукти, які водій купив у Сумах. Підійшов інший солдат із ознаками спʼяніння, який єдиний був без балаклави і в якому потерпілий потім впізнав Озаєва. Останній поцікавився звідки і куди він їде, чому «труситься», а ще як доїхати до Росії.
Озаєв мав при собі роздрукований список учасників АТО і перевіряв прізвище водія по списку. На момент події у складі ЗСУ чи інших формувань Віктор не перебував, зброї при собі не мав, носив цивільний одяг. Але Озаєв наказав військовослужбовцям, які стояли позаду, прострелити йому коліна. Солдати чомусь не спішили виконувати наказ, і обвинувачений сердився: «Отставить! Прострелить оба». Чоловік почав вмовляти Озаєва не робити цього та відпустити, збрехав, що вдома чекають діти і вбита — його дружина і треба її поховати. Озаєв сприйняв це байдуже та запропонував потерпілому самому закопати її у найближчій воронці від вибуху на узбіччі дороги.
Зрештою Озаєв сказав підлеглим і зовсім пристрелити цього чоловіка. Окупанти націлили зброю та сказали Озаєву відійти від лінії вогню.
Переляканий чоловік очікував, що буде вбитий, побачив, що за 1,5-2 метри від нього солдати навели зброю, почув, як клацнули затвори, тож натягнув каптур та відвернувся. Але саме в цей момент військовим щось передали по рації. Вони звернулись до Озаєва: «Товарищ старший лейтенант, нам надо ехать», та почали поспіхом збиратися. Солдати заявили, що забирають автівку Віктора, а тіло вбитої наказали витягнути з машини. Він зробив це сам, а перенести труп через дорогу в магазин ритуальних послуг допоміг один із окупантів.
У цьому ж обстріляному магазині ритуальних послуг сховався і Віктор, чекаючи, що буде далі. Коли зрозумів, що російська техніка поїхала — посидів ще 10 хвилин та почав тікати. Він ішов, біг, ховався у лісі, коли чув звук техніки — падав на землю. Додому пішки повертався три години.
Росіяни забрали у Віктора мобілку. У день поїздки йому телефонував 13-річний син, але батько все не відповідав. А потім на дзвінок відповів росіянин. Хлопець зрозумів це по голосу та мові. Розмова тривала близько хвилини і аудіозапис підліток передав правоохоронцям.
— Пап?
— Да, говори. Папу в стороне оставили, в деревне.
— Не понимаю.
— Я говорю папу твоего в стороне оставили, он в деревне.
— А вы кто?
— Свои, русские.
Сина потерпілого допитували в судовому засіданні. Він пригадував, що в батька по поверненню трусилися руки і він був дуже наляканий та зморений.
«Це вже був не мій чоловік. Він не спав ночами. Та він і зараз такий. Я з чоловіком прожила 23 роки. Він спокійний, врівноважений, завжди тверезо дивився на ситуацію. Ми були звичайною сім’єю з двома дітьми, жили спокійно, працювали на роботах, облаштовували побут», —розповіла в суді дружина. За її словами, до цих пір чоловік не може говорити про пережите.
Озаєва потерпілий описав як чоловіка неслов’янської зовнішності, з вузькими очима, десь 1,8 мера зростом, повнуватого, у брудній формі. Пізніше він впізнав його на фото.
Після деокупації Боромлі автівку потерпілого знайшли за 3 кілометри від села повністю спалену та передавлену якоюсь важкою технікою. Від неї лишився лише номерний знак.
Слідчим вдалося встановити номер мобільного телефону Озаєва, який дійсно фіксувався на Сумщині у березні 2022-го.
Вину Костянтина Озаєва суд визнав доведеною та призначив йому 10 років позбавлення волі. Обставини вбивства пасажирки авто розслідуються в іншому кримінальному провадженні.
Недавно в українських ЗМІ із посиланням на російське медіа була поширена інформація нібито про смерть Озаєва. Але це помилкове трактування. У цитованій публікації від листопада 2022-го Озаєв насправді коментує загибель у війні іншого військовослужбовця-земляка.
Олена Жила, для видання «Судовий репортер»
Цей матеріал є частиною серії про злочини, пов’язані з війною в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.