Про російські паспорти на тимчасово окупованих територіях і те, як держава комунікує відповідальність за їхнє отримання. На «Громадське радіо» говорили з Альоною Луньовою, директорку з адвокації центру прав людини Зміна.
Альона Луньова: В Україні не існує відповідальності за отримання будь-якого ще одного паспорта. Навіть якщо це паспорт країни-агресорки. Також ми маємо спеціальну норму в законі про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території, де ми вказуємо, що ми не визнаємо примусове автоматичне набуття громадянства.
Фактично ми бачимо, що на окупованих територіях саме таким чином відбулося набуття громадянства РФ. Бо країна-агресорка створює умови для того, щоб люди брали російські паспорти. А коли Росія не отримує необхідну кількість паспортизації, створює перепони для людей для того, що мати доступ до медичного обслуговування, соціального захисту, роботи тощо. Тому люди в окупації змушені отримувати російські паспорти. Що вже казати. Навіть для отримання шкільного атестата необхідно мати російський паспорт. Так росіяни змушують українців в окупації отримувати свої аусвайси.
Правозахисні організації ближче до тез, що люди, які живуть в окупації, мають рятувати свої життя. Якщо окупанти для життя створюють такі умови, як отримання російського паспорта, то українець може його отримати й не нести відповідальність. Інша справа — якщо людина співпрацює з окупаційними «адміністраціями». Наприклад, очолює таку «адміністрацію». І умовою для цього було отримання російського паспорта. В такому випадку цей паспорт — частина злочину — колабораційної діяльності чи державної зради.