В Україні товари для військових стали надзвичайно популярними через повномасштабну війну, яку розв’язала Росія у лютому 2022 року. Держава опинилася в стані відкритого збройного протистояння з агресивним ворогом, що спричинило величезний попит на військове спорядження, амуніцію, засоби захисту, обмундирування та інші речі для потреб Збройних Сил України та територіальної оборони.
Ситуація сприяла стрімкому зростанню виробництва і продажу військових товарів в Україні, адже вони життєво необхідні для боротьби з російською агресією. Підтримка армії та волонтерський рух також збільшили попит на такі товари серед цивільного населення, яке активно долучилося до забезпечення потреб фронту.
Причини високого попиту
Експерти компанії OLVICOM, яка займається в тому числі й постачанням військового спорядження, називають кілька причин високого попиту на військові товари серед цивільного населення, крім тих, що закуповуються державою:
- Якість і різноманітність. Часто цивільні компанії можуть запропонувати більш сучасне та якісне спорядження, ніж те, що є на озброєнні. Вибір більший.
- Недостатнє державне забезпечення. На жаль, держава поки що не в змозі в повній мірі забезпечити всі потреби військових, особливо тих, хто долучився до територіальної оборони.
- Волонтерський рух. Багато небайдужих українців самостійно збирають кошти та закуповують необхідні товари для підтримки ЗСУ.
- Запасні комплекти. Військові часто купують додаткове спорядження власним коштом для кращого особистого забезпечення.
- Специфічні потреби. Деякі спеціалізовані підрозділи потребують нетипового спорядження, яке держава не завжди може надати.
Тому високий цивільний попит великою мірою покриває ті потреби, де державні закупівлі не встигають або не повністю задовольняють запити військових у певному спорядженні та засобах захисту.
Що найбільш користується попитом?
Попит зумовлений гострою потребою забезпечити українських захисників якісним спорядженням у зв’язку з активними бойовими діями.
Фото: olvicom.com
Спеціалісти компанії, серед військових товарів, що нині найбільш користуються попитом в Україні, виділяють:
- Засоби захисту – бронежилети, каски, балістичні окуляри тощо.
- Засоби для вогневої підтримки – приціли, біноклі, магазин АК 74 та ін
- Військова форма та спорядження – тактичний одяг, берці, рюкзаки, сумки.
- Засоби зв’язку та навігації – радіостанції, GPS-навігатори, тепловізори.
- Медичне спорядження – індивідуальні аптечки, туристичні мати, шини.
- Засоби для виживання – мультитули, ножі, сокири, компаси.
- Продукти харчування тривалого зберігання – сухпайки, консерви.
- Енергетичні батончики, гідратори для військових.
- Тактичні пристрої – квадрокоптери, машинки на радіокеруванні для розвідки.
- Засоби маскування – камуфляжні сітки, плащ-намети..
Історична практика
Практика цивільних закупівель військових товарів для потреб армії історично існувала і в минулому.
Під час Першої світової війни в країнах-учасницях були проблеми з державним забезпеченням військових в умовах затяжної позиційної війни. Тому громадські організації, добровольчі рухи активно збирали кошти й закуповували для солдатів одяг, спорядження, медикаменти тощо.
У роки Другої світової сформувався потужний рух підпілля та партизанських загонів, які були змушені самостійно діставати зброю, амуніцію, провіант.
Під час В’єтнамської війни американські солдати часто докуповували тактичне спорядження, зброю приватним шляхом через недостатнє забезпечення урядом.
В Афганській війні 1979-1989 років радянським військовим доводилося покладатись на цивільні закупки через брак належної військової форми та екіпіровки.
В новітній історії під час війн в Іраку, Сирії багато підрозділів сил спецоперацій країн НАТО покладалися на приватні фірми для постачання спецспорядження.
Тому, дефіцит державного забезпечення в умовах бойових дій часто компенсувався цивільними закупівлями спорядження військовими та волонтерами в різні історичні періоди.
До цього в Україні також були випадки закупівель військового спорядження волонтерами та добровольцями під час Революції Гідності у 2013-2014 роках та на початку конфлікту на Донбасі після окупації Криму 2014 року. Однак такі закупівлі були значно менші за обсягами.
Повномасштабне вторгнення російських військ по всій території України спричинило кризову ситуацію з забезпеченням лав Збройних Сил, територіальної оборони, добровольчих формувань. В умовах раптової війни величезних масштабів державні закупівлі просто не могли вчасно задовольнити шалений попит на все необхідне спорядження.
Ситуація змусила українців масово долучатися до волонтерських рухів та самоорганізовуватись для забезпечення армії через канали цивільних закупівель військових товарів. Така практика зберігається і досі, адже фронт потребує постійного постачання.