Через нагальну потребу багато африканських країн можуть купити крадене зерно без вагань.
Кремль намагається отримати прибуток, продаючи вкрадену в Україні пшеницю постраждалим від посухи країнам Африки, деякі з яких можуть зіткнутися з голодом.
Кремль намагається продати вкрадене в Україні зерно країнам Африки / фото REUTERS
Про це йдеться в матеріалі американського видання The New York Times.
У середині травня Сполучені Штати розіслали попередження 14 країнам, в основному в Африці, про те, що російські вантажні судна залишають порти поблизу України з “вкраденим українським зерном”. Було названо три російських вантажних судна, які підозрюються в перевезенні вкраденого.
Чиновники США підтвердили, що йдеться про країни в північній і східній частинах Африки, а також в Пакистані, Бангладеші, Шрі-Ланці і Туреччині.
“Сполучені Штати працюють з іншими країнами, щоб запобігти продажу зерна, яке, ймовірно, було вкрадено з України”, – прокоментував представник Держдепартаменту.
Вже зараз багато африканських країн подвійно ставляться до каральної західної санкційної кампанії проти Росії.
Росія і Україна зазвичай забезпечують близько 40% потреби в пшениці в Африці. За даними ООН, ціни на зерно в Африці торік зросли на 23%, руйнівна посуха змусила голодувати 17 мільйонів людей, в основному в деяких частинах Сомалі, Ефіопії та Кенії.
Зіткнувшись з такою нагальною потребою, багато африканських країн навряд чи будуть коливатися, перш ніж купувати поставлене Росією зерно, незалежно від того, звідки воно надходить, сказав Хасан Ханнендже, директор Міжнародного інституту стратегічних досліджень HORN, дослідницького центру в Кенії.
“Це не дилема. Африканцям все одно, звідки вони беруть їжу, і якщо хтось збирається моралізувати з цього приводу, вони помиляються. Потреба в їжі настільки гостра, що їм не потрібно це обговорювати”, – сказав Ханнендже.
У минулі вихідні кілька африканських офіційних осіб відмовилися обговорювати американське попередження про вкрадене українське зерно.
Мачарія Камау, головний секретар міністерства закордонних справ Кенії, заперечував, що Кенія отримувала будь-які повідомлення.
“Навіщо їм взагалі потрібно нас попереджати? Навіщо комусь купувати награбоване? Це звучить як пропагандистський хід”, – написав він.
Мінді Касіга, прес-секретар міністерства закордонних справ Танзанії, заявила, що позиція її країни “завжди була нейтральною”.
На думку аналітика Ханнендже, на більшій частині Африки будь-який тиск Заходу щодо зерна, що поставляється з Росії, може мати неприємні наслідки, якщо тільки захід не запропонує шляхи заповнення нестачі пшениці.
“Якщо Захід зможе надати альтернативи, країни прислухаються до цього. Але істерика з цього приводу тільки ще більше підштовхне їх в обійми Росії”, – вважає він.
Кілька іноземних офіційних осіб заявили, що Сполучені Штати попросили їх забезпечити, щоб їхня країна не купувала вкрадене українське зерно, і це прохання було зроблено в дусі співпраці, а не примусу.
У Пакистані, який розглядає можливість покупки двох мільйонів тонн пшениці в Росії, високопоставлений представник міністерства закордонних справ сказав, що американці наголошували на суверенітеті Пакистану, коли просили про допомогу.
У п’ятницю голова Африканського союзу, президент Сенегалу Макі Салл зустрівся в Росії з президентом Володимиром Путіним, щоб забезпечити постачання зерна з країни. Критики заявили, що поїздка дала Москві ще один інструмент для посилення розбіжностей у міжнародній реакції на її жорстокий напад на Україну.
Крадіжка зерна з України: що варто знати про злочини РФ
За інформацією українських чиновників, Росія вкрала до 500 000 тонн української пшениці на суму 100 мільйонів доларів з моменту російського вторгнення в лютому.
Велика частина цього вантажу була доставлена вантажівками в порти в окупованому Криму, а потім перевезена суднами, в тому числі що знаходяться під західними санкціями.
Держдепартамент США називав російські судна “Матрос Кошка”, “Матрос Позиніч” і “Міхаіл Ненашев” як такі, що підозрюють у перевезенні краденого зерна.
Ці судна курсували між Керченською протокою, що розділяє Крим і Росію, і різними портами в східному Середземномор’ї.
При цьому веб-сайти морського відстеження та експерти зауважували, що РФ приховує інформацію про задіяні судна. Зокрема, підсанкційні судна часто відключають свої транспондери, поки вони не знаходяться в морі, щоб приховати свій порт відправлення. Іноді вони швартувалися в Туреччині або Сирії.
За інформацією ЗМІ, в Севастополі щодня вантажать на судна українське зерно. // УНІАН