Чим загрожує неявка до військкомату в воєнний час – розповідаємо, кого та як можуть покарати за ухилення від військової служби.
За ігнорування повістки в період воєнного часу в Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. УНІАН пояснює, у яких випадках випишуть штраф за неявку у військкомат, а коли справа може набрати серйозніших оборотів.
Штраф за неявку до військкомату може бути різним / УНІАН
Чим загрожує неявка у військкомат у воєнний час після отримання повістки
Отже, після того, як військовозобов’язаний отримав повістку – особисто в руки і під особистий підпис – він має з’явитися у військкомат чи територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Спочатку людину поставлять на облік й уточнять особисті дані. Вже потім приходить повістка для проходження медкомісії. І лише після її висновку, якщо людина підлягає мобілізації, можуть направити на військову службу.
За неявку до військкомату після отримання повістки, якщо на те немає поважних причин, передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.
Штраф за неявку у військкомат після отримання повістки вперше чи вдруге – адміністративна відповідальність
Якщо людині вручили повістку – для уточнення облікових даних або проходження медкомісії – та не з’явилась у військкомат, застосовується адміністративна відповідальність. Відповідно до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення на військовозобов’язаного чекає штраф від1700 до 3400 грн (для посадовців – від 3400 грн до 5100 грн). У разі, якщо людина отримала повістку вдруге протягом року та знову не з’являється до військкомату, це карається штрафом у розмірі від 3400 до 5100 грн (для посадовців – від 5100 грн до 8500 грн).
Що може бути за неявку у військкомат після медкомісії – кримінальна відповідальність
Якщо проігнорувати повістку третього чи четвертого виду – повістку-призов до ЗСУ та мобілізаційне розпорядження – загрожує серйозніше покарання. Коли людина пройшла медкомісію та її визнали придатною до військової служби, але не з’явилася до військкомату, настає кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі від трьох до п’яти років.
Затримувати військовозобов’язаних у разі, якщо вони порушили законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, можуть співробітники Національній поліції, які доставляють порушника до територіального центру комплектування. // УНІАН