Тисячі етнічних монголів втікають до Монголії через її північний кордон з росією, намагаючись ухилитися від мобілізації, яку нещодавно оголосив пітун, чинячи подальший тиск на уряд Улан-Батора та його зусилля дистанціюватися від конфлікту.
Росіяни за паспортом, зокрема буряти, тувінці та інші окремі представники етнічних народів Монголії змушені годинами стояти в черзі на прикордонному переході в Кяхті, етнічної монгольської провінції Бурятії.
«Моя країна почала часткову мобілізацію, і я думаю, що це негативно впливає на суспільство», – каже один з втікачів.
Сурен Бат-Тур, власник пансіонату в столиці Монголії, Улан-Баторі, який зазвичай обслуговує туристів, допомогає друзям з Бурятії врятуватися від призову.
Його пансіонат вже заповнений росіянами, Бат-Тур каже, що він вже відхилив десятки запитів на ночівлю.
«Я би хотів їм допомогти, але зараз це дуже важко», — каже Бат-Тур. «Зараз вони шукають роботу на будівництві чи сільському господарстві, щоб їм було чим зайнятися, поки вони тут».
Один нещодавно прибулий втікач, який назвався Олексієм, сказав, що минулих вихідних перетнув кордон з Монголією, залишивши дружину та трьох дітей. Він прибув на кордон пізно ввечері на туристичному автобусі, набитому іншими юнаками.
«Було багато молодих людей, багато людей, які намагалися втікти від путіна», – каже він.
40-річний Олексій, будівельник, планує залишитися в Монголії, поки ситуація в росії не покращиться, і сказав, що зробить усе можливе, щоб уникнути війни.
«Ми не боїмося, але чому ми маємо воювати в Україні, чому?» — питає він. «Якби інші країни напали на росію, то ми б воювали за свою країну. Але чому ми їдемо в Україну? Навіщо?» Схоже, що більшість так званих втікачів від мобілізації ще й досі не розуміють причинно-наслідкового зв’язку між вторгненням росії в Україну та тим, що відбується з росією останні 20 років.
Раніше громадяни Монголії протестували проти вторгнення росії в Україну, однак уряд цієї країни намагається дотримуватися нейтралітету в цій війні, тому протести швидко вщухли.
Монголія майже повністю залежна від російської нафти та газу, вона не має виходу до моря, тому її уряд, скоріш за все, боїться відкрито виступати проти війни в Україні або навпаки напряму підтримати вторгнення.
Минулого місяця президент Монголії Ухнаа Хурелсух зустрічався з путіним та президентом Китаю Сі Цзіньпіном в Самарканді, де вони обговорювали плани будівництва трубопроводу, будівництво якого, планують розпочати протягом двох років.
В той же час, колишній президент Монголії, Цахія Елбегдорж, у відкритому відеозверненні закликав путіна припинити конфлікт, фактично звинувативши його в тому, що етнічних монголів (бурятів, тувінцев тощо) в росії використали в якості «гарматного м’яса», оскільки їх вбивали тисячами протягом повномасштабного вторгнення в Україну.
За численними повідомленнями з соцмереж (Twitter, Telegram тощо) мобілізація в прилеглих до Монголії регіонах, зокрема, в Бурятії, набуває нищівних масштабів по відношенню саме до етнічного населення. Так, за повідомленням керівника фонду «Свободная Бурятия», Алєксандри Гармажапової: «…в Бурятии мобилизируют всех: бюджетников и бизнесменов. Повестки разносят в том числе и учителя».
За словами іншого дописувача в Twitter: «на війну забирають навіть тих, хто непридатний…, в одному з сіл забрали 300 чоловік з 900 (загальна кількість населення – авт.)». Мобілізують навіть 60-ти річних чоловіків.
Окрім того, твіттер-аккаунт видання «медиазона» повідомляє про те, що в державному університеті Улан-Уде студентів забирають на мобілізацію прямо з начального процесу.
Всі ці непоодинокі випадки свідчать про системні свідомі процеси, що відбуваються на росії прямо зараз, спрямовані на винищення інших етносів та народностей, відмінних від росіян.
internetua.com за матеріалами: Reuters, Worldmongol.org