Згідно з новими даними, протягом усього липня шість найбільших країн Європи не пропонували Україні жодних нових двосторонніх військових зобов’язань — це вперше після вторгнення Росії в лютому. Про це пише видання Politico із посиланням на дані Кільського інституту світової економіки (Німеччина), який веде базу даних допомоги Україні.
Це є ознакою того, що, незважаючи на історичні зміни в європейській оборонній політиці, коли такі країни, як Франція та Німеччина, колись неохоче постачали зброю в Україну, військова допомога Україні може зменшуватися саме тоді, коли ЗСУ починають вирішальний контрнаступ.
Свіжі дані, що охоплюють Велику Британію, Францію, Німеччину, Іспанію, Італію та Польщу та мають бути оприлюднені сьогодні в четвер, надходять від Кільського інституту світової економіки, який підтримував систему відстеження підтримки України протягом усієї війни. Це ілюструє тезу, яку неодноразово висловлювали українські військові чиновники та політики: що великі європейські держави не встигають за військовою допомогою, що надходить від США, і що, основні гравці в європейських поставках, Британія та Польща, видихаються. Військові спеціалісти та деякі члени Європейського парламенту останнім часом дедалі частіше повторюють цю думку.
Крістоф Требеш, голова групи, яка збирає Ukraine Support Tracker , сказав, що дані організації показують, що європейські зобов’язання щодо військової допомоги Україні мають тенденцію до зниження з кінця квітня.
«Незважаючи на те, що війна вступила в критичну фазу, нові ініціативи з надання допомоги вичерпалися», – сказав він.
Західні союзники дійсно зустрілися минулого тижня в Копенгагені, щоб обговорити зобов’язання щодо зміцнення українських військових, зібравши 1,5 мільярда євро. Але Требеш, який сказав, що його команда все ще аналізує цифри, попередив, що ця цифра «мізерна порівняно з тими, що були підняті на попередніх конференціях».
Требеш стверджував, що європейські країни повинні розглядати війну в Україні як більш схожу на кризу в єврозоні чи пандемію коронавірусу, дві події, які сприяли тому, що континент направив сотні мільярдів на заходи екстреного фінансування.
«Якщо порівняти швидкість, з якою здійснювалось фінансування, і розмір грошей, які були виділені, порівняно з тим, що пропонується для України зараз, це мізерно», — сказав він.
Требеш вказав на фонд ЄС для відновлення пандемії, який охоплює приблизно 800 мільярдів євро у вигляді позик і грантів. Загальна європейська допомога Україні наразі є невеликою часткою цього.
«Я б сказав, що це напрочуд мало, враховуючи, що поставлено на карту», — сказав він.
Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс нещодавно заявив виданню POLITICO, що такі країни, як Франція та Німеччина, повинні зробити більше для боротьби України з Росією.
«Якщо ми хочемо, щоб війна якнайшвидше закінчилася, вони повинні запитати себе, чи достатньо вони роблять?» – сказав він.
Колишній голова оборони Естонії Ріхо Террас, а нині член Європейського парламенту, сказав, що Європі потрібно «прокинутися», стверджуючи, що миру не буде поки Україна не переможе.
«Сотні гинуть щодня, не лише солдати, а й жінки та діти», — сказав він. «Люди насправді не розуміють, у нас війна».
Зокрема, Німеччину звинуватили в тому, що вона надто повільно просувається до здійснення широко рекламованого обміну танками з європейськими сусідами, що дозволяє цим країнам відправляти в Україну свої танки радянських часів. Берлін захищав свій підхід і неодноразово вказував на регулярні поставки зброї Україні.
Даніель Фіотт, європейський оборонний аналітик з Vrije Universiteit Brussel, сказав, що обіцянки нічого не варті, якщо вони не дають з’явитись озброєнню вчасно на полі бою.
«Україні потрібна зброя, а не пусті обіцянки», – сказав він.
Фіотт стверджував, що найближчі тижні та місяці перевірять політичну та економічну довіру до Європи.
«Ми повинні сподіватися, що європейські виробники зброї зможуть впоратися зі зростаючим попитом, але ми також повинні сподіватися, що уряди не будуть перешкоджати поставкам, коли військова техніка стане доступною», – сказав він.