Журналісти проєктів «Ти як?» та «Схеми» (Радіо Свобода) ідентифікували причетних до депортації 31-ї української дитини з окупованих територій Донецької області до Росії навесні 2022 року. Серед них, крім високопосадовців РФ, представники угруповання «ДНР», а також – місцевої української влади, які під час повномасштабного вторгнення перейшли на бік Росії і обійняли посади в так званих адміністраціях на новоокупованих теренах.
Це підтверджують ексклюзивні документи з верифікованого витоку з пошти ватажка так званої «ДНР» Дениса Пушиліна, а також свідчення Євгена Межевого, дітей якого депортували, але їх зрештою вдалося повернути. І нині вони – ключові свідки в справі проти президента Росії Володимира Путіна і російської дитячої обмудсменки Львової-Бєлової в Гаазі. Про це йдеться у фільмі-розслідуванні, в якому журналісти розповідають про групу українських дітей, яких у травні минулого року окупанти вивезли до пансіонату «Поляни» в Підмосков’ї. Більшість із них на момент депортації перебували в Маріуполі.
Частина документів зі зламаної об’єднанням українських хакерів KibOrg News пошти Пушиліна – до якої журналісти отримали доступ і верифікували, зіставивши з подіями того часу – присвячена нарадам, які проводили російські посадовці разом із представниками окупаційних адміністрацій Донеччини. На них учасники обговорювали, як змінити законодавство РФ так, щоб можна було вивозити і швидко всиновлювати депортованих українських дітей із окупованих Росією територій.
Одна з таких нарад, зокрема, відбулася 26 квітня 2022 року – у межах створеного в Росії так званого «Штабу з питання уніфікації законодавства РФ та ДНР у галузі опіки та опікунства».
Згідно з протоколом онлайн-засідання, який міститься у пошті ватажка угруповання «ДНР», у ньому взяли участь уповноважена з прав дітей при президенті РФ Марія Львова-Бєлова та радниця голови угруповання «ДНР» Елеонора Федоренко – вони були визначені співголовами Штабу.
Серед інших учасників: двоє колег Львової-Бєлової – заступники начальників відділів із забезпечення діяльності російської омбудсменки Олексій Газарян та Наталія Куц, експертка Головного управління з питань міграції МВС Росії Ольга Шигаєва, начальниця управління усиновлення Міністерства соціального розвитку Московської області Дарʼя Романова, заступниця директора департаменту державної політики у сфері захисту прав дітей Міністерства освіти РФ Анастасія Аккуратова.
Згідно з іншими документами з верифікованого витоку з пошти, вже за місяць після цього засідання Пушилін, як голова так званого «Державного комітету оборони ДНР», особисто підписує постанову щодо вивезення до Росії 31 української дитини. «Список 31 дитини» журналістам також передав Євген Межевий, діти якого були в цій групі. Як свідчать інші документи зі зламаної пошти, на кожну дитину представники окупаційної адміністрації склали досьє, вказавши, що всі вони «позбавлені батьківської опіки» – попри те, що більшість дітей, як установили журналісти, мала опікунів або батьків.
Один із тих, хто допомагав окупаційним силам вивозити дітей, депутат Маріупольської міської ради від нині забороненої партії «ОПЗЖ» Валерій Онацький, який очолив відділ у справах сім’ї та дітей в окупаційній адміністрації Маріуполя. Це підтверджує один із документів з витоку пошти Пушиліна за особистим підписом Онацького.
Він допомагав окупантам збирати інформацію про щонайменше 13 дітей зі «списку 31». А саме директорка «Державної служби у справах сім’ї та дітей «ДНР» Світлана Майборода зверталась до Онацького з проханням надати їй копії документів дітей, які зберігались у Маріупольській міській раді. Крім цього, до початку повномасштабного вторгнення Онацький керував опікунським центром, звідки вивозили дітей до РФ. Зокрема, там проживав Микита Зінов’єв з цього списку.
Ще один поплічник Пушиліна, причетний до депортації групи з 31-ї дитини, – секретар так званого «Державного комітету оборони» Олексій Ніконоров. Саме він розсилав список в окупаційні адміністрації Донецької області, де на той момент перебували діти з цієї групи, щоб їх усіх перед відправкою до Росії відвезли до одного закладу – Дитячого соціального центру у Донецьку.
У розслідуванні журналісти також називають ім’я Тетяни Соркіної, яка очолює цей донецький центр, а також її заступника – Кирила Потиліцина. Саме від його імені список з 31-ї дитини направили «компетентним органам».
Ще дві особи – працівниці згаданого Дитячого соціального центру Тетяна Риженкова та Олександра Строкач – супроводжували дітей в автобусі з Донецька до Ростова-на-Дону. Звідти літаком «Спеціального льотного підрозділу» (Управління справами президента РФ) 31 дитину доправили до Москви. Вже через кілька днів після вивезення групи з 31 української дитини до Росії, 30 травня 2022, президент РФ Володимир Путін підписав наказ, яким спростив процес отримання російського громадянства зокрема для українських дітей, яких Росія визнає такими, що залишились без опіки – йдеться у фільмі.
Частину дітей зі «списку 31» в Росії влаштували до нових родин. Серед них Богдан Єрмохін та Пилип Головня. Останнього всиновила Львова-Бєлова.
Наразі з цієї групи вдалось повернути тільки Сергія Курбонова та трьох дітей Євгена Межевого. З початку липня 2022-го родина Межевих проживає в Латвії.
Депортація українських дітей стала причиною для видачі 17 березня 2023 року Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордеру на арешт уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової та, власне, самого Володимира Путіна.