У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт метою якого є обмежити використання військово-патріотичної тематики при реєстрації торгових марок і в рекламі. Проєкт закону передбачає заборону реклами з використанням назв населених пунктів, бойових дій, імен військовослужбовців, військових підрозділів, видів озброєння та офіційні привітання Збройних сил України.
Зловживання цим вже перейшло всі допустимі межі. Редис “Азовсталь”, напій “Буча-Комбуча”, тістечка “Привид Києва”, ковбаса “ЗСУ” виробники якої виправдовували назву нібито скороченням від “Застільна. Смачна. Українська”. А самим, мабуть, цинічним стала реклама депіляції, яку так званий центр лазерної косметології “ЛазерХауз” розвісив по містам на білбордах де обіцяють “лазерну епіляцію будь-яких зон для військовослужбовців ЗСУ”, такий же банер розмістили й на сайті цього “центру”.
Таку рекламну дикість вже засудили навіть в парламенті. Обмеження, які передбачає законопроєкт, не поширюються на рекламу кіно-, відео- та видавничої продукції, що присвячена висвітленню подій, пов’язаних з війною.
Як повідомляє “Суспільне” у серпні 2022 року маркетингова компанія “Kantar” та Google зробили спільне дослідження. Результати демонструють, що українців дратує у рекламі і як загалом оцінюють рекламний креатив під час воєнного стану.
Майже чверть опитаних українців (23%) зазначила, що їх дратує використання національної символіки, неврахування військових реалій або недоречність реклами, спекуляція чи піар на темі війни. Респонденти наводять назви піци “Байрактар” чи “Слава Україні”. При цьому більша частина (57%) позитивно ставляться до воєнних образів, таких як пес Патрон, “російський корабель” чи “Байрактар”. Майже три чверті (72%) вважають, що використання патріотичної теми доречне під час війни. 71% зазначили, що позитивно ставляться до гумору в рекламі брендів, особливо мемів на воєнну та невоєнну тему, тематики втрат російських військових та “бавовни”.
“Але якщо ще є підприємці, які задумуються над створенням “байрактарного” бренду, то я б застерігала їх від цього тому, що ринок вже перенасичений такого типу позиціюванням і таким брендам буде просто важко взагалі себе якось виділити і побудувати впізнаваність. Краще знайти цінність тут і зараз, яка підкреслює цінність вашого бренду і її розвивати. Не потрібно притягувати цінність з фронту та якісь поняття з фронту, якщо ви живете і працюєте в тилу”, — говорить керівниця креативної агенції Ельза Сагура.
Термін “байрактарщина” з’явився після початку повномасштабної війни. Паралельно з тим існує ще один термін — “шароварщина”, що означає спрощення української культури, розповідає Христина Федечко. Вона вивчає український народний стрій 15 років та пояснює, чим відрізняється шароварщина, псевдоукраїнський образ від елементів української культурної спадщини.