Нещодавно при дворі київського міського голови Олександра Омельченка помітили невеличку, але дуже знакову для апаратників зміну.
На одному з “мерських” автомобілів з’явився голубий, волошковий державний номер 0090.Слід зауважити, що такі “міліцейські” знаки раніше були у всіх без винятку “шанованих” людей, як у центрі так і на периферії. Але з приходом до керівництва МВС соціаліста Юрія Луценка все це “добро” здали на металолом і затялись перед Президентом Ющенком більше не повторювати грубих помилок міліції, яка роздавала спеціальні номери наліво і направо, збиваючи з пантелику рядових охоронців доріг.
Всі добре знали, що цей шматочок металу, який дістається чиїйсь довгоногій секретарці або великопузану начальнику, коштує немало. Недарма ж ДАІшні начальники в позаслужбовий час самі роз’їжджають на дорогих автомобілях, міряючи відстань від елітних квартир до заміських маєтків.
Але все змінилось після “помаранчевої революції”.
Новий Міністр повів рішучу боротьбу зі старими порядками і вже незабаром суспільство дізналось про видатну перемогу “над корупцією” в цьому відомстві.
Про це доповіли і Президентові, який недолюблював ДАІ ще з часів передвиборчих раллі Україною, коли його авто – то скидали на узбіччя, то дорогу йому перегороджували.
Та життя іде, і з часом виявляється, що між рівних і однакових є все ж таки рівніші.
Ним і виявився у нашому випадку найживучіший паросток кучмізму, який проріс зі старого, ніби то викорчуваного пенька, і нахабно розростається в нових умовах, заглушуючи своєю тінню молоді паростки нової влади.
Свого часу, отримуючи від Кучми найбільші нагороди і звання, цей “герой” не гребував і дрібними речами, як то звання полковника міліції з рук одного з попередників Ю. Луценка, чи такі ж міліцейські номери.
Але в тому світі нічого і нікому не дістається задарма. В основі стосунків завжди був і є бартер.
Можливо, випадково отримання Омельченком голубої бляшанки співпало з квартирними подарунками від імені киян, які отримали заступник Міністра Рудик В.М. та помічник Міністра Мельник В.Г.
Подейкують, що сам Ю. Луценко з’їхав зі старого помешкання, але куди – ніхто не знає.
Можливо цей “бартер” виглядатиме зовсім не повним, якщо ми не додамо деяких деталей.
Ю. Луценко не може не знати, що вже майже дев’ять років київського “удільного князя” незаконно охороняють удень і вночі п’ятеро співробітників міліції, які отримують зарплати та підвищення звань у цьому відомстві, не виконуючи своїх прямих обов’язків.
Для повноти інформації наводимо список цих атестованих співробітників різних підрозділів МВС, зайнятих охороною мерського тіла.
Це – Деумін Сергій та Синенко Сергій, які мали б служити в підрозділі “Титан”, Кужновід Віталій, “подарований” меру з дозвільної системи Голосіївського району, Школенко Юрій – мав би працювати дільничним інспектором у Солом’янському районі, а Калюжний Василь – в сьомому управлінні МВС.
Якщо хтось колись підрахує, скільки державних грошей отримали ці міліціонери та яке технічне забезпечення мають виконуючи неналежні функції, то зрозуміє, що декілька квартир за рахунок київських черговиків – це просто дрібничка.
Очевидно, відчувши “збалансованість” інтересів, міністр та мер “ударили по руках”. Один віддав київські квартири, а другий закрив очі на “дрібні” порушення та ще й голубий номерок додав у придачу. Хоча цього мабуть було малувато, а тому київська міліція почала діяти тими ж методами, якими діяли їх попередники.
Може, якраз з цих причин нещодавно за гратами опинився один з лідерів “Форуму порятунку Києва” Віталій Черняхівський, справу якого відомство п. Ю. Луценка “зшило” дуже швидко, висуваючи стандартне звинувачення нецензурщини в громадських місцях тощо.
Щоправда суд відпустив затриманого, але це вже нікого не цікавить. “Шиються” нові справи на керівників “Форуму”, які посміли заявити про будівельний “беспредєл” у Києві.
Але якщо припинити будівництво, то де ж тоді взяти квартири для дорогих подарунків від імені мера для прокурорів і міліціонерів?
Вони домовились і вдарили по руках, а хто ударить по їхніх?
Орест Хрущ, спеціально для “УК”