Російські дрони над Румунією, ракети біля Польщі, вибухівка в Лейпцигу: що думають про це розвідники та аналітики
Російські дрони вже так звично баражують над країнами НАТО, що в європейських столицях скоро почнуть вносити їх у розклад авіарейсів. Доки західні аналітики сперечаються, коли саме чекати перевірки 5-ї статті — через місяць чи традиційно «після 2028 року», європейські уряди тихо перейшли від заяв про глибоку стурбованість до практичної підготовки. У Польщі запускають карти укриттів, у Вільнюсі моделюють евакуацію столиці, а в Берліні підраховують вільні койко-місця у військових шпиталях. Москва ж методично підвищує ставки, перевіряючи, скільки диверсій, підпалів та уламків безпілотників здатен витримати колективний Захід, перш ніж наважиться назвати війну війною, а не черговим «гібридним інцидентом».
Рахунок може йти не на роки, а на місяці – так говорять розвідники та аналітики про посилення російських дій проти країн НАТО. Політики в європейських столицях теж говорять про наростаючу загрозу. В західних ЗМІ вже пишуть, що є відчуття – населення до чогось готують. Водночас розвідники із країн Балтії просять західноєвропейців не перебільшувати загрозу. Що відбувається в Європі – в огляді RFI Українською.
Схоже, Росія намагається вже не тільки намацати червону лінію для НАТО, за якою Альянс все ж зможе застосувати 5 статтю. І ці спроби стають більш інтенсивними.
Дрон із вибухівкою в німецькому аеропорту, удар по українській АЗС біля КПП з Польщею, безпілотники в Чорному морі біля узбережжя Румунії, знищені дрони в небі Литви. Це все події серпня-вересня 2026-го.
Від 14 вересня із різних європейських столиць лунають заяви про наростаючу російську загрозу. Як повідомляла журналістка RFI Українською Таїсія Єрохіна, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що Росія посилює гібридну війну проти Європи. І дії Москви стають все більш агресивними та наполегливими. Ця заява пролунала після того, як російський фрегат в районі Гедсера обстріляв сигнальними ракетами вертоліт данських Збройних сил.
Були ще заяви президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, що кількість диверсій, кібератак, підпалів та вторгнень безпілотників росіян зростає щоденно. Прем’єр Польщі Дональд Туск та очільник МЗС Литви Кястутіс Будріс говорили, що РФ планує бити дронами і ракетами по тих західних країнах, які підтримують Україну.
Заявляє про російську загрозу і президент Франції Еммануель Макрон, який минулого тижня провів закриту нараду в Єлисейському палаці з французькими політиками. Він також доручив уряду підготувати план захисту критичної інфраструктури та найбільш чутливих об’єктів оборонної промисловості від атак дронів і кібератак.
У Німеччині почали перераховувати ліжко-місця у військових шпиталях, пише Brussels Signal. У Польщі почав працювати сайт, де вказані локації укриттів. А в Литві говорять про план евакуації жителів Вільнюса.
У західних медіа говорять, що хоч і йдеться про окремі заходи в окремих куточках Європи, але є стійке відчуття, що це поступова підготовка мешканців до конфлікту з Росією.
Протистояння Європи та Росії – оцінка розвідників і політиків
Країни Балтії – одні з тих, які найгучніше говорили своїм партнерам по НАТО про реальну загрозу повномасштабного вторгнення Росії в Україну до лютого 2022 року. Зараз же вони намагаються заспокоїти своїх партнерів по ЄС та НАТО.
«Останнім часом у соціальних мережах панує неабияка тривога щодо безпеки країн Балтії. Зітхніть із полегшенням. Якщо з’являться підстави побоюватися нападу, будьте певні: ми чітко про це повідомимо. А поки що – зберігайте спокій, продовжуйте свою справу та підтримуйте Україну», – написав генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов у X.
Про відсутність ознак неминучого нападу сказав The Guardian і очільник Служби державної безпеки Латвії (VDD) Нормундс Межвієц. Він вважає, що і досі незрозуміло, чого хоче Росія – прямого вторгнення чи поширити страх і дестабілізувати західне суспільство. Хоча підтверджує – Москва готується до більш рішучих дій в Європі.
А голова Служби безпеки та інформації Чеської Республіки (BIS) Міхал Коуделка говорить, що у Кремля можуть бути плани і на невелике вторгнення на територію НАТО. І такий сценарій росіяни можуть розіграти за лічені місяці, а не роки. Він запевняє, що «багато людей роблять усе можливе, щоб цього не сталося».
Аналітики про вторгнення Росії в Європу
У липні 2026-го Сергій Джердж, кандидат політичних наук, голова Громадської ліги Україна – НАТО, у розмові з RFI Українською говорив, що Росія готова до війни з НАТО та ЄС «прямо зараз».
Це не буде широкомасштабна війна і з усіма країнами Європи одночасно.
Вони сконцентруються на якійсь локальній операції. І метою цього можуть бути якісь торги, переведення конфлікту в політичний діалог. Буде пошук політичного вирішення: можливо, Росія йде на поступки і повертається на свою територію з країн Балтії чи з Польщі. Але натомість вимагатиме від Європи певних поступок. Однією з таких може бути припинення чи зменшення допомоги Україні,
– припускав Сергій Джердж.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також розглядають такий сценарій. Вони припускають, що РФ може «завдати повітряних, ракетних або ударів безпілотниками, або обмеженого наземного вторгнення проти однієї або кількох балтійських країн, щоб перевірити та спробувати зламати рішучість НАТО застосувати статтю 5 та ефективно реагувати на її основі». Це робитимуть, аби створити ситуацію, коли країни Альянсу не зможуть домовитися між собою, як же слід реагувати на такі дії росіян.
В ISW вважають, що країни НАТО мають бути готові до обмеженого російського нападу в коротші терміни, а не в раніше визначений період між 2028 та 2030 роками.
Держави НАТО та європейські держави можуть перемогти поточні російські кінетичні кампанії та стримати зростаючу російську конвенційну загрозу, але лише на основі спільного розуміння проблеми, яке дозволить їм розробляти та виконувати скоординовані політичні плани з необхідним відчуттям терміновості та без паніки,
– зазначають аналітики.
А те, що робить зараз РФ – це спроба фізично зірвати підтримку України з боку НАТО, залякати Європу, яка має резервувати військову техніку для себе, а не віддавати її українським захисникам. Також Москва намагається частину своїх дій проти країн Європи перевести у категорію рутинних, як-от вторгнення безпілотників у повітряний простір країн ЄС. На які раніше не відреагували статтею 5, і тим паче не робитимуть цього і надалі.
У цій ситуації в ISW радять НАТО, зокрема Європі, переозброюватися та впроваджувати нові технології та методи ведення війни швидше, враховуючи досвід України. Також там говорять, що членам Альянсу вже слід називати речі своїми іменами: відверті кінетичні атаки на європейську інфраструктуру – це не просто провокації чи «гібридні атаки». А саме такі формулювання часто використовують у Західній Європі.
Протистояння європейських країн, НАТО з Росією загострюється на тлі зустрічі лідерів держав та урядів у Нью-Йорку під час 81-ї Генасамблеї ООН. Там питання війни Росії проти України та загроз для Європи буде на порядку денному. Та чи буде результат від чергового великого саміту? Слідкуйте за новинами разом із RFI Українською.
Джерело: RFI Українською
