Одні вважають, що головна проблема індустрії книгодрукування – у засиллі російських видавництв та їхніх дочок. Інші – у недостатній кількості книжок державною мовою. Але є ще одна проблема, про яку донедавна говорили мало: контрафактна література.
Підроблені книги проникають через магазини, соцмережі, а іноді – через відомі маркетплейси, завдаючи мільйонних збитків видавництвам та книжковим магазинам, які працюють з легальною продукцією, зазначає видання Економічна правда.
Поки світові книговидавці в часи пандемії COVID-19 чекають збільшення попиту, в Україні тиражі падають чи не найстрімкішими в Європі темпами.
У 2020 році в Україні надрукували близько 20 млн книг та брошур – у два з половиною рази менше, ніж роком раніше. Кількість друкованої продукції на одного українця становила 0,48 проти 1,46 у 2019 році. Гіршим цей показник був лише в 1999 році.
Тобто офіційні тиражі знижуються, хоча потенційно в Україні попит на книгу зростає. Задовольняють потреби покупців продавці контрафакту, упевнені учасники ринку.
Як влаштований контрафактний книжковий ринок, як він убиває легальну продукцію і чи реально це зупинити?
Звідки береться контрафактна література
З 2011 року офіційний імпорт книг з Росії зменшився у 12 разів. Особливо сильно він упав після анексії Криму та початку війни на Донбасі.
У 2017 році Україна почала регулювати ввезення книжок з Росії, а у 2019 році ввела санкції проти низки російських видавництв.
На ринку виникла ситуація, що легально придбати бестселери російських видавництв стало набагато важче й дорожче, а попит на російськомовну літературу залишився.
Попит на російськомовну літературу могли б задовольнити українські видавництва, однак вони не можуть друкувати російські бестселери через відсутність авторських прав.
Більше того, підробки у два-три рази дешевші за оригінальні книги, бо їхні виробники не сплачують податки і не витрачаються на авторські права, переклад, верстку та маркетинг.
Деякі шахраї економлять навіть на папері, тоді як офіційний видавець намагається тримати марку якості.
Отже, український споживач з відносно низькою купівельною спроможністю скоріше надасть перевагу більш дешевій книзі-підробці, ніж купуватиме дорожчу книгу українського видавництва.
За оцінками співрозмовників ЕП з книжкової індустрії, контрафактна література займає 30-35% ринку. Обсяг всього книжкового ринку України у 2020 році, за оцінками експертів, сягав 100 млн дол.
Тож українські книжкові магазини, видавництва, автори та друкарні втрачають десятки мільйонів доларів, які зжирає контрафакт.
Як відрізнити підробку від оригіналу
Одна й та сама книга у відомих книжкових магазинах може коштувати 200 грн, а на маловідомому ресурсі – у два-три рази дешевше. Вірогідність, що останній варіант є підробкою, становить 99%.
Виявити контрафакт майже неможливо, особливо не маючи оригінального видання. Цифровий друк дозволяє робити копії сторінок та обкладинки навіть без додаткової верстки.
Часто підробки можна побачити у м’якій палітурці, тоді як оригінал – у твердій. Також підробки часто друкують на дешевому газетному папері.
Зазвичай контрафактну літературу видає її низька ціна та сумнівне місце продажу. Потрапити на підробку можна на неавторизованих майданчиках на кшталт інстаграм-магазинів, телеграм-каналів, усіляких “барахолок” і сумнівних сайтів.
Купуючи такий продукт, читач підтримує тіньовий ринок та шахраїв, а не авторів, перекладачів та видавництва, які працювали над цією книгою. Бюджет від підроблених книг не отримує податки.
Як реалізують контрафакт
Для купівлі дешевих підробок не обов’язково знати секретні закриті канали в Telegram або заходити в “Даркнет”. Достатньо кількох хвилин у пошуковій системі.
Наприклад, шукаємо бестселер “Тонкое искусство пофигизма: парадоксальный способ жить счастливо” від видавництва “Альпіна паблішер Україна”.
У магазині Yakaboo, який є офіційним дистриб’ютором цього видавництва, така книга коштує 188 грн зі знижкою. Проте Google знаходить невеликі сайти, де ту ж книгу можна купити за вдвічі і навіть утричі меншою ціною.
Внутрішня аналітика про контрафактну продукцію, якою з ЕП поділилася одна з українських компаній з книжкового ринку, містить до 40 посилань на такі інстаграм-магазини. У найбільшому з них – 43 тис підписників.
У цих “магазинах” приблизно однаковий асортимент: російські бестселери мотиваційної та психологічної літератури. Такі магазини можуть об’єднувати кілька великих нелегальних виробників, які мають друкарські потужності.
Ще один вид контрафакту – переклад іноземних авторів без придбання авторських прав. У видавництві Book Chef розповіли, що купили права на видавництво книги “Пригоди Чиполіно” українською мовою, однак на ринок в цей час вийшла схожа книга “Пригоди Цибуліно” без договорів з правовласником.
“Щоб видати книгу, необхідно мати права на видавництво від автора або його представників. Ми на цей твір маємо такий договір, а інше видавництво його не мало”, – сказали у Book Chef. Зв словами директора компанії Олександра Кірпічова, цей випадок непоодинокий.
Що робити
Розповсюдження підробленої літератури в інтернеті – це відповідальність кіберполіції. Про гучні справи та затримання виробників контрафактної літератури наразі нічого невідомо.
У кіберполіції ЕП повідомили, що в грудні 2020 року правоохоронці проводили обшуки в Запоріжжі та Полтаві. Кримінальне провадження відкрили за частиною 3 статті 176 Кримінального кодексу “Порушення авторських та суміжних прав”.
Зрештою, законодавство не дуже суворе до виробників контрафакту. Навіть якщо кіберполіція знайде власників нелегальних друкарень, покарання за порушення авторських прав буде несуттєвим – штраф 34-51 тис грн.
У США за торгівлю контрафактом можуть оштрафувати на 5 млн дол та ув’язнити на десять років.
За згаданою статтею в Україні теж можуть позбавити волі на термін до шести років. У 2020 році було чотири випадки ув’язнення на один-два роки за порушення авторських та суміжних прав, але нелегального обігу книг це не стосувалося.
За словами керівного партнера юридичної фірми “ЄПраво” Віталія Власюка, порушників авторського права також можна судити за статтею 229 Кримінального кодексу (незаконне використання фірмового знака). Тут штрафи більші – 170-255 тис грн, однак позбавлення волі не передбачене.
Судимість та конфіскація обладнання під час обшуків також можуть завдати збитків шахраям. Власюк вважає, що навіть цього достатньо, аби поставити контрафактний бізнес у некомфортне становище.
Більше того, відкриття одного провадження може потягнути за собою інші, адже шахраї в одній справі часто можуть бути порушниками закону в інших. Головне – воля для ведення слідчих дій та ініціатива високопосадовців.
З початку 2021 року цю тему активно обговорюють у Міністерстві культури та інформаційної політики і Держкомтелерадіо.
За словами заступниці міністра культури Лариси Петасюк, вирішити проблему точковими змінами неможливо. Мовляв, необхідні системні зміни до законодавства.
Держкомтелерадіо та Мінкульт уже розробляють проєкт змін до законів про авторські та суміжні права, електронну комерцію та захист прав споживачів.
Мінкульт також бачить проблему у великих маркетплейсах Rozetka, Prom та OLX, які не перевіряють інформацію про продавців літератури та дозволяють поширювати підробки. Міністерство планує зустріч з керівниками цих компаній.
Справжні проблеми та популізм
Керівник управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергій Олійник заявляв, що російську книгу необхідно забороняти, бо вона шкодить економічним інтересам українських видавців.
Заклики не торгувати з країною-агресором логічні, особливо якщо йдеться про культурний продукт. Однак неспроможність правоохоронних органів досягати результатів у боротьбі з контрафактом роблять цю позицію зручною для шахраїв.
Щоб допомогти українським видавцям, потрібні злагоджена робота правоохоронних органів, нова законодавча база та свідомі читачі.
Якщо проблему не вирішувати, то нелегали збільшуватимуть свою частку на ринку. У їхніх руках надто багато козирів: попит на дешеву російську літературу, відсутність регулювання та оподаткування, безмежні можливості для просування в інтернеті.
Українським видавництвам доведеться ще більше затягнути паски, і все це в час економічної кризи та локдаунів, коли книжкові крамниці змушені припиняти роботу.
Автор: БОГДАН МІРОШНИЧЕНКО; Економічна правда