Ми бачимо, як світова спільнота активно виступає на підтримку України. Чи зможуть громадяни США та країн ЄС змусити своїх лідерів енергійніше допомагати нашій країні?
Російський фондовий ринок виріс, а курс рубля майже не змінився, незважаючи на оголошені в четвер “нищівні санкції” з боку США та санкції Євросоюзу, накладені на Росію за повномасштабне збройне вторгнення в Україну. Власне це і є відповідь на питання, чому цей удар по Путіну не можна вважати максимально сильним. Санкції розраховані на перспективу: Вони не можуть зупинити російські вбивці негайно. Тому в українців і складається враження, що колективний Захід насамперед дбає про себе, а потім уже про Україну.
Вже зрозуміло, що бліцкриг у Путіна не вийшов, але бої довкола Києва дають йому підстави мріяти, що ще трішки — і він дотисне українську владу якщо не до капітуляції, то до переговорів на своїх умовах. Ну а потім із санкціями якось розбиратиметься.
Нагадаємо, ЄС погодив, як там твердять, пакет потужних санкцій. І обіцяє не зупинятися. Але за процедурами Євросоюзу, після схвалення самітом санкційне рішення має юридично затвердити ще й рада міністрів ЄС. Тобто, забюрократизована машина європолітики дуже повільно рухається. І може застрягти будь-якої миті. Як видно з відключенням Росії від SWIFT.
Така сама ситуація з НАТО. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг на кожному своєму брифінгу повторює те саме: ми зміцнюємо східний фланг НАТО. А Україна може розраховувати на зброю, фінансову допомогу та глибоке занепокоєння. Як заявив заступник міністра оборони Великої Британії Джеймс Хіпі, НАТО не може встановити безпольотну зону над Україною, оскільки це призведе до прямого військового зіткнення Альянсу з Росією. У НАТО чомусь впевнені, що це чи не обов’язково спровокує Путіна на відповідь ядерною зброєю.
Тим часом у світі набирає чинності громадська підтримка України. Мітинги відбуваються у європейських столицях, у Штатах та Австралії. З чим буде зобов’язана вважатися адміністрація Байдена, то це з громадською думкою. Щоб якщо й не потурбуватися про створення безпольотної зони, то включити санкції, які почнуть діяти відразу і на всіх. Цікавий роздум потрапив у обговоренні однієї статті на російському опозиційному ресурсі. “Європейці не розуміють, що проти Росії економічні санкції безсилі, оскільки більшості росіян начхати на економіку. Елітам начхати тому, що вже все вкрали, а народу начхати, тому що в нього давно все вкрали. Санкції мають бути такими, щоб у людей настав негайний” екзистенційний шок, тоді, можливо, буде якийсь політичний ефект усередині країни, відключити треба все — будь-які зовнішні зв’язки, переміщення, торгівлю, імпорт, експорт, гроші, карти, газ (в обидві сторони), нафту, медикаменти, запчастини. Все. Не потрібно домовлятися, не потрібно загрожувати або обіцяти, треба просто покласти трубку і вимкнути телефон. Щоб у тиші, що настала, люди про…їли, а потім закричали в голос — “е, що відбувається, ви що наробили, ви там зовсім?”, — написав один анонім.
Чи може Вашингтон переконати своїх союзників діяти жорсткіше щодо РФ? Чи, наприклад, ухвалити політичне рішення про членство України в НАТО — у зрозумілій короткій перспективі, щоб показати Путіну безглуздість переробляти на консерви росіян у танках, які їдуть до Києва? Теоретично так, якщо як приклад для наслідування Байдену взяти Франкліна Рузвельта, а не колишнього шефа Барака Обаму, за якого нинішній президент обіймав посаду віце-президента. Обама, нагадаємо, хворів на “голубину” хворобу, відстоював перезавантаження відносин з Москвою, а потім просто сховав голову в пісок, коли Росія анексувала Крим.
Сьогоднішню ситуацію навколо України справедливо порівнюють із часами, коли США спочатку не вважали за необхідне воювати в Європі проти нацистської Німеччини. Антигітлерівська коаліція виникла у вересні 1939 р. після вторгнення фашистів до Польщі. СРСР приєднався до неї у липні 1941-го. А американці думали до грудня. І ухвалити рішення їм допоміг напад на Перл-Харбор.
Байден зараз має можливість залишитися в історії швидше новим Рузвельтом, ніж жорсткішою копією Обами. Але не хочеться пророкувати нові біди Україні, припускаючи, за яких обставин цей вибір може бути зроблений.
