Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Що вони собі насудили: Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костянтин Кобилянський

суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Костянтин Миколайович Кобилянський
суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Костянтин Миколайович Кобилянський

На жаль, кваліфікаційне оцінювання в Україні успішно проходять судді, стосовно доброчесності яких є обґрунтовані сумніви. Зокрема вони володіють великою кількістю майна, яке навряд чи можна було придбати на суддівську зарплату, часто не декларують свого місця проживання та мають надзвичайно велику кількість впливових родичів-чиновників.

Знайомтесь, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Костянтин Миколайович Кобилянський.

Завдяки поданому Костянтином Миколайовичем Кобилянським суддівським досьє – ми можемо детально дізнатися про його кар’єрний шлях. Зокрема відомо, що у 2007 році він закінчив Одеську національну юридичну академію. У період 2002 – 2012 років Костянтин Миколайович пройшов шлях від кур’єра до помічника судді Вищого адміністративного суду України. Окрім того, Костянтину Кобилянському вдалося попрацювати юрисконсультом, аспірантом, помічником адвоката та судді. Вже у 2012 році він вперше отримав посаду судді. Тоді Костянтин Миколайович відповідним Указом Президента України був призначений до Господарського суду Дніпропетровської області. Проте вже через 4 місяці Янукович перевів його у «козирний»  Окружний адміністративний суд міста Києва, де вже головував колишній помічник С. Ківалова Павло Вовк.

Однак перш ніж детально розповісти про суддівську діяльність Костянтина Кобилянського – повернемося до його викладацької роботи. У 2010 році  він захищав автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: “Право фізичної особи на судовий захист в адміністративному суді”. Науковим керівником значиться Сергій Васильович Ківалов. Втім, у самого Сергія Васильовича є схожа наукова стаття, тема якої: “Право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом: проблеми теорії і правового регулювання”.  А тепер порівняймо ці дві статті. На фото бачимо, що актуальність теми у статті Кобилянського і початок статті Ківалова – абсолютно ідентичні. На жаль, зрозуміти хто у кого “взяв” цю інформацію першим – не можна, адже дата саме написання статті паном Ківаловим є невідомою.

Що стосується суддівської діяльності Костянтина Кобилянського, то можемо знайти інформацію, що у квітні 2016 року суддя Кобилянський К. М. визнав протиправним звернення ГПУ до Тимчасової слідчої комісії щодо проведення спеціальної перевірки стосовно судді Святошинського районного суду м. Києва Чалої А. П., яка виносила рішення проти учасників мирних акцій протесту в 2013 році.

Також у вільному доступі є скарга на дії судді Костянтина Кобилянського від компанії «ЮТЕКСНАФТОГАЗ». У ній зазначено, що суддею окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянським К. М. під час розгляду справи № 826/4417/16 порушено строки розгляду справи, розгляд клопотань скаржника здійснено упереджено та з грубим порушенням норм процесуального закону. Також вказано про порушення суддею правил суддівської етики. У скарзі та доповненнях до неї від 8 липня 2016 року скаржник також вказував на необ’єктивність та упередженість судді, що, на його думку, підтверджується незаконними відмовами у задоволенні заяв позивача у справі № 826/4417/16 про відвід головуючого у справі – судді Кобилянського К. М. Однак позивачу було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи. Загалом же, у суддівському досьє Костянтина Кобилянського можемо побачити, що в період 2012-2017 на нього подали 22 скарги.

Також із ЗМІ можемо побачити, що людина із таким же ПІП була помічником у народного депутата від “Блоку Юлії Тимошенко” Олега Зеновича Черпіцького. А також те, що Костянтин Кобилянський у першій інстанції прийняв рішення на користь колишньої колеги-судді Євгенії Куркотової.

У Костянтина Кобилянського багато впливових родичів. До декларації родинних зв’язків за 2013-2017 роки, він вніс таких членів родини:

• Клочкова Наталія Вікторівна (дружина) – суддя Окружного адміністративного суду м. Києва.

• Безпалюк Олександр Леонідович (дядько) – з серпня по листопад 2011 року обіймав посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах ГПУ.

• Кобилянський Олександр Миколайович (брат) – з 2015 року по теперішній час обіймає посаду заступника керівника Київської міської прокуратури №7. До того часу з 2013 року обіймав посаду прокурора Прокуратури Подільського району м. Києва.

• Кобилянський Микола Генріхович (батько) – суддя Вищого адміністративного суду України з 2012 року.

• Безпалюк Андрій  Олександрович (двоюрідний брат) – прокурор Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області з 2013 року по теперішній час.

• Метельський Віктор Валентинович (двоюрідний брат) – з 2015 року працює у Житомирському районному відділенні поліції Житомирського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області, з 2016 року –  обіймає посаду начальника сектору реагування патрульної поліції. З 2014 по 2015 рік обіймав посаду інспектора з технічного нагляду  ВДАІ УМВС України в Житомирській області.

• Щавінська Світлана Валентинівна (двоюрідна сестра) – з 2014 року по 2017 рік  була працівником апарату Вищого адміністративного суду України. До цього там же працювала секретарем судового засідання з 2011 року.

• Сліпченко Андрій Григорович (двоюрідний брат) – з 2013 року по теперішній час працює в апараті Вищого адміністративного суду України.

Також відомо, що Наталію Вікторівну Клочкову на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на 5 років призначено Указом Президента України від 30 квітня 2010 року. А вже у 2017 році http://oask.gov.ua/node/2916 цю посаду вона отримала безстроково.

Та найбільш відомим є батько судді – Микола Генріхович Кобилянський. З 2006 р. він працював у Вищому адміністративному суді. З 2010 по 2014 —  був Головою Ради суддів адміністративних судів та членом Вищої ради юстиції. У ЗМІ його пов’язують з екс-президентом Віктором Януковичем. У 2017 році Миколу Генріховича було люстровано та, відповідно, звільнено. Однак такі дії з боку Вищої ради правосуддя та Голови Вищого адмінсуду Микола Кобилянський вважає незаконними та досі оскаржує в судах.

Брат судді Олександр Миколайович Кобилянський – з 2015 року по теперішній час обіймає посаду заступника керівника Київської міської прокуратури №7. До того часу з 2013 року обіймав посаду прокурора Прокуратури Подільського району м. Києва.

Не менш цікавими є і декларації судді за 201220132014201520162017 роки. За цей період Костянтин Миколайович Кобилянський отримав 1,1 млн грн заробітної плати. Таку ж суму суддя отримав у 2014 році від продажу автомобіля Mercedes-Benz GL-450. Дружина судді – Наталія Вікторівна – за період 2013-2017 років заробила 765 тис. грн.

У власності Костянтина Миколайовича Кобилянського є два гаражі у Києві та земельна ділянка в смт. Немішаїве. Цікаво, що на кадастровій карті її площа 0.1051 га, а в декларації – 0,1047 га. Розташована вона у місці, де вже збудовані елітні приватні будинки.

Окрім цього, суддя має у власності ще одну земельну ділянку у Гнідині, що неподалік столиці.Саме тут і розміщений недобудований будинок Костянтина Миколайовича площею 270 кв. м.

Також з 2014 року Костянтин Миколайович із дружиною користуються квартирою своєю матері Лідії Леонідівни Кобилянської. Площа цього житла 106 кв. м. За нашою інформацією, ця квартира розташована за адресою: проспект Голосіївський 58 – це достатньо дорогий житловий комплекс “Park Avenue”, де подібнежитло сьогодні коштує щонайменше 230 тис. доларів.

Цікаво, що цю квартиру у декларації за 2014 рік подружжя вказало, ніби вони є її рівноправними власниками, а тому вказали площу по 53 кв. м. Ще більше виникає запитань з приводу того, де проживав Костянтин Миколайович Кобилянський до цього. Адже в його деклараціях за 2012 та 2013 роки є лише 2 земельні ділянки та 2 гаражі (гаражі в декларації за 2012 рік взагалі відсутні), де він навряд чи міг би мешкати.

Дружина судді також є власницею земельної ділянки та невеличкого будинку у Чернівцях.

Багато у власності родини цінного майна. Так, зокрема, Костянтин Миколайович Кобилянський є власником колекції монет та ікон. У власності його дружини є дві золоті каблучки з камінням, золоті сережки з камінням, годинник та картина.

Щодо засобів пересування родини, то після продажу свого Mercedes-Benz GL-450 Костянтин Кобилянський залишився без власного автомобіля. Тому, судячи з його декларації, він користується громадським транспортом, адже іншого авто ні у його власності, ні у його користуванні немає. Тоді як Наталія Вікторівна  володіє  Peugeot  206 2003 року випуску та користується автомобілем своєї матері Volkswagen  CC 2012 року.

Великими є і заощадження родини. Подружжя має у власності 530 тис. грн, 49 тис. доларів та 7800 євро.

Оскільки родичі судді в більшості теж є державними чиновниками – ми можемо дізнатися про їхню власність із їхніх декларацій. Наприклад, батько судді Микола Генріхович Кобилянський разом із своєю дружиною є власниками двох квартир та 4 земельних ділянок в Житомирі та в Житомирській області, користувалися службовою квартирою в столиці (площа 104.9 кв. м.) та володіють земельною ділянкою з будинком в Гатному, що неподалік Києва.

Власником сусідньої, поки що пустуючої, ділянки із цим будинком є брат Лідії Леонідівни Кобилянської – Олександр Леонідович  Безпалюк.

У квітні 2018 року Костянтин Кобилянський  проходив співбесіду у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, яка не знайшла підстав для його звільнення чи навіть звернення до НАЗК чи ВРП. Але вирішила оголосити перерву. Переважна більшість суддів після перерви судді успішно проходять перевірку. Тому, очевидно, Кобилянський спокійний за результат оцінювання.

Ми ж сумніваємося, що Костянтин Миколайович Кобилянський відповідає критеріям доброчесності. Адже побачили велику кількість майна, яке навряд чи можна було придбати виключно за суддівську винагороду, недекларування місця проживання, винесення сумнівних рішень та велику впливову родину, яка могла б допомогти йому у його швидкій професійній кар’єрі.

Розслідування «PROSUD»

Exit mobile version