У Вищому антикорупційному суді в минулу пʼятницю завершили допит Євгена Шевченка — викривача у справі про 5 мільйонів доларів хабара для керівництва антикорупційних органів. Репортаж про те що розповідали викривачі хабарника зробило видання «Судовий репортер»
12 червня 2020-го в Києві були затримані тодішній перший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві Микола Ільяшенко, адвокат Андрій Кіча, який працював у компанії Burisma, і колишня співробітниця податкової Олена Мазурова. Їх звинуватили у пособництві в наданні хабара за закриття кримінальної справи ексміністра екології Миколи Злочевського, який переховується за кордоном.
Гроші планували вручити через Євгена Шевченка — названого журналістами «позаштатним агентом Національного антикорупційного бюро». На той момент уже було загальновідомо, що Шевченко здав трьох хабарників, які пробували вирішити свої питання у НАБУ. Але представників Злочевського це, схоже, не зупиняло.
Шевченко — сьогодні підприємець, а в минулому доброволець АТО, активіст Автомайдану. Його співпраця з НАБУ почалася наприкінці 2015 року — в січні 2016-го. Знайомий, якого він не називає, розповів, що прокурор Генпрокуратури Олександр Матюшко готовий заплатити 10 тисяч доларів члену конкурсної комісії за посаду в НАБУ. Шевченко членом комісії не був, але знав двох її учасників — Віталія Шабуніна і Олексія Гриценка. Шевченко передав Матюшку номер телефону Гриценка. Спілкування задокументували, Матюшка затримали й засудили на 2 роки вʼязниці.
Участь Шевченка у резонансій справі не залишилась таємною. Про це багато писали ЗМІ і він сам неодноразово публічно висвловлювався. Здавалося б після такого потенційні хабародавці мусили оминати Шевченка. Але сталося з точністю до навпаки. Одним із «клієнтів» Шевченка став, наприклад, одеський підприємець Вадим Альперін, прозваний «королем контрабанди», який звинувачується у створенні злочинної організації на Київській митниці. За заявою Шевченка його викрили на пропозиції $800 тис. хабара керівнику спецпідрозділу детективів НАБУ Андрію Калужинському.
— Коли затримали Матюшка на 10 тисяч доларів, ми обговорювали це з Альперіним. «Что посадили его за то, что мало принес?!» — такі фрази були. Це характеризує думки цих людей і упевненість у тому, що якщо принести не 10 тисяч доларів, а мільйон, то питання буде вирішено. Були кумедні ситуації. Один із обвинувачених, коли вже було відомо, що я співпрацював з НАБУ, сказав: «Моя служба безпеки тебе повністю перевірила і сказала, що з тобою можна працювати». Я просто сидів і сміявся всередині, бо в той час відбувалася його відеофіксація, — пригадував викривач у засіданні Вищого антикорупційного суду.
Загалом Шевченко говорить про більше 20 випадків співпраці із НАБУ. Та апогею ситуація сягнула влітку 2020 року, коли через нього ніби спробували передати 5 мільйонів доларів керівникам НАБУ і САП за закриття кримінальної справи Злочевського.
«Треба зробити так, щоб я полетів з вами»
На викривача вийшов начальник столичної податкової Микола Ільяшенко, з яким він познайомився за 3-4 роки до цього на хвилі публічного декларування чиновниками свого майна. Ільяшенко, який багато років працював на держслужбі, але подав вражаючий список нерухомості, привернув увагу активістів.
Шевченко та інші представники ГО «Рух визволення», що складалась із ветеранів і учасників бойових дій, прибули під будівлю податкової вимагати пояснень і блокували автівку Ільяшенка, який саме приїхав на роботу. Як розповідав Шевченко, Ільяшенко запросив його у свій кабінет і, пересвідчившись, що він не має при собі прослуховуючих пристроїв, сказав підійти до ікони — перехреститися і присягнути, що це не провокація і не замовлення ворогів. За декілька тижнів Ільяшенко надав Шевченку звіти ФОПів — себе і дружини. «Наскільки я памʼятаю, плюс-мінус було зрозуміло, що квартири він мав можливість придбати…», — каже Шевченко.
Після цього інциденту активіст і чиновник продовжили спілкуватися і між ними навіть виникли товариські стосунки. Вони обговорювали ідеї спільних бізнес-проектів, наприклад із відкриття автомийного комплексу, але жоден із них так і не був реалізований.
1 червня 2020 року Ільяшенко начебто скинув Шевченкові на телефон «довідку» по кримінальному провадженню — декілька сторінок із описом обставин справи, у документі згадувалися прізвища Злочевського і Курченка. У провадженні йшлося про те, що Злочевський продав близькому до президента Януковича бізнесмену Сергію Курченку сумнівно приватизовану у держави Херсонську нафтоперевалку. А потім нібито сприяв у виділенні 800 мільйонів гривень стабілізаційного кредиту для «Реал Банку» Курченка під заставу цієї нафтоперевалки.
Ільяшенко хотів терміново поговорити віч-на-віч, але Шевченко не міг до нього приїхати. Тоді чиновник ніби взявся пояснювати у переписці, що хоче домовитися з НАБУ про закриття цього кримінального провадження. Йшлося про один мільойон доларів за зміну підслідності — якщо справа Злочевського з НАБУ буде скерована до МВС. І два мільйони, якщо САП і НАБУ самі закриють справу.
— Спілкування з Ільяшенком відбувалося в секретному чаті в Телеграмі і ці смс-ки зникали. Ти можеш зробити скріншот, але це одразу побачить твій співбесідник і це буде виглядати дивно, тому я не робив, — пояснював викривач.
Шевченко каже, що одразу зателефонував керівнику підрозділу детективів НАБУ Андрію Калужинському і спитав: «Ти сидиш? Якщо стоїш, то сядь». Далі описав ситуацію і переслав «довідку» по справі Злочевського.
Наступного дня Шевченко подзвонив Ільяшенку і сказав, що йому потрібно 2-3 дні подумати. Він також не спішив офіційно писати заяву в НАБУ. Каже, що хотів перевірити, чи це не якась підстава від Генпрокуратури чи СБУ, чи не їздить Ільяшенко паралельно до генпрокурорки Венедіктової.
— Треба було подумати, щоб не втрапити в халепу. Мене могли використовувати всліпу. Можна згадати сюжет з Бігусом. Відчував провину за це перед детективами, перед керівництвом НАБУ.
Відчувши зволікання, Ільяшенко начебто вирішив суттєво підвищити ставки:
— Якщо нема квитків на перше і друге число, то можливо є квитки на пʼяте, тільки давай швидше, для нас це дуже термінове питання. Але треба зробити так, щоб я полетів з вами.
Шевченко вважає, що податківець називав мільйони квитками і давав зрозуміти, що й сам хоче заробити на цій справі.
— Пояснив, що це дуже терміново і Злочевський має до 14-го числа повернутись в Україну. То питання так швидко зросло в ціні, — розповідав Шевченко.
Ввечері 3 червня Шевченко подзвонив Калужинському і сказав, що сума хабара виросла до 5 мільйонів і вранці він приїде писати заяву про злочин.
За кілька днів Шевченко вже під контролем НАБУ зустрівся з Ільяшенком в його кабінеті і просив уточнити суму неправомірної вигоди.
— Він узяв листочок паперу і намалював цифру «6», а потім закреслив і намалював «5». З чого я зробив висновок, що там буде 6 мільйонів доларів, але один він має лишити собі…. «Один выцыганю себе» — якось так прозвучало. Ільяшенко сказав, що один зверху буде. Це для нього і для Лєни… Я точно не знаю, це для Ільяшенка повністю чи він планувв поділитися з Мазуровою. Мені достеменно не відомо, я можу припускати… Коли ми рахували ці гроші і там виявилося не 5 мільйонів, а 6, то Ільяшенко сказав, що «один – для мене і для Лєни».
Спільницею виявилась деяка Олена Мазурова — колишня співробітниця податкової. Її Шевченко побачив вперше тільки 12 червня — у день передачі грошей і викриття підозрюваних. Але раніше у його присутності Ільяшенко нібито телефонував Мазуровій з приводу грошей, вмикаючи гучний звʼязок. У 2021 році Мазурова уклала угоду про визнання винуватості і отримала умовне покарання, зобовʼязавшись свідчити у суді проти інших фігурантів справи.
«Склалась думка, що все-таки НАБУ корумповане і я також»
Ільяшенко знав про участь Шевченка у справах НАБУ. Але, як припускає викривач, його репутація похитнулась після журналістського розслідування, в якому йшлося про причетність Шевченка і детектива НАБУ до корупції в оборонпромі.
— Коли вийшов журналістський сюжет bihus.info стосовно нібито моєї участі в корупції і детективів НАБУ, Калужинського, ми обговорювали ці теми. Напевне в Ільяшенка склалась думка, що все-таки НАБУ корумповане і я також… Ільяшенко цікавився, скільки я на цьому заробив.
Чиновник озвучував вголос деякі побоювання, чи ще в майбутньому антикорупціонери не скличуть з приводу їх оборудки велику пресконференцію. І це, зрештою, виявилося пророчим. Однак все ж ризикнув, бо у безпечності справи Ільяшенка нібито переконав позитивний прогноз священника чи то знахаря.
У присутності Шевченка посадовець гучним звʼязком телефонував комусь.
— Святий Петро, переді мною сидить людина, у нас із ним планується велика угода. Що найвищі сили нам говорять? Чи буде ця угода успішна?
— «Все буде добре. Я бачу багато грошей» — щось таке він йому казав, — переповідав у суді Шевченко слова монаха.
Викривач пригадує, що Ільяшенко говорив, що коли це питання вирішиться, то він дасть інші матеріали по компанії Burisma, щоб НАБУ розпочало кримінальне провадження, і потім аналогічно його закрити, знову заробивши на Злочевському гроші.
Захисники обвинувачених кажуть, що чимало фраз, які цитує Шевченко, немає на записах НСРД. Ці записи відтворювалися у судовому засіданні і вони досить поганої якості: чутно сторонні звуки і місцями складно розібрати хто що говорить.
Шевченко пояснює, що Ільяшенко в себе в кабінеті включав аудіоперешкоди і тому, можливо, не все вдалося зафіксувати.
Вперше адвоката компанії Burisma Кічу і податківку Мазурову Шевченко зустрів тільки 12 червня — у день передачі коштів. Усі фігуранти зібралися в кабінеті Ільяшенка. Кіча сів і став читати постанову про закриття справи, вносячи ручкою якісь правки. Після цього Шевченко привіз виправлену постанову з підписом керівника САП Назара Холодницького і печаткою.
«Я вважаю, що ключовою особою в прийняття рішення щодо передачі грошей був Кіча», — каже Шевченко. І водночас уточнює, що фінальний порядок передачі визначив Ільяшенко.
Гроші до будівлі податкової доставили на мікроавтобусі у спроводі автівки охорони.
Шевченко привіз із собою рахувальну машинку. У підземному паркінгу податкової Шевченко та Ільяшенко взялися рахувати мільйони Злочевського — перевірили на машинці кілька пачок. Після передачі коштів усіх затримали.
Був знайомий із «гаманцем» Холодницького
У заяві про злочин і в перших показаннях детективам Шевченко повідомляв, що хабар призначався для працівників НАБУ, хоча детектив не може закрити кримінальне провадження чи передати до іншого органу.
Але Шевченко вважає, що співрозмовник від самого початку розумів, що гроші для керівництва.
— Ільяшенко знав, що неправомірна вигода призначалася для керівництва НАБУ і САП… Ми 100% говорили про Холодницького. Хабар пропонувався не мені, тому що я нічого не вирішую. Цей хабар Ільяшенко пропонував Холодницькому і Ситнику.
Зрештою, свідок визнає, що сам сказав Ільяшенку, що рішення прийматиме особисто Холодницький. Бо співрозмовник взагалі не цікавився, хто підпише постанову.
— Мені детективи сказали повідомити Ільяшенку, що справу буде закривати Холодницький, — пригадує викривач.
Крім того хтось із детективів порадив «сказати і про Венедіктову, якщо про неї зайде мова».
Шевченко підкреслює, що прізвище Холодницького все ж звучало. На зустрічі Мазурова назвала Холодницького «гуцульським мафіозі».
У «позаштатного агента НАБУ» із тодішнім керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури склалися зовсім не дружні стосунки.
У 2018 році Холодницький обізвав Шевченка шахраєм. САП поширила заяву, що в НАБУ процвітає хабарництво, а гроші для керівника Бюро Ситника збирає Шевченко як його довірена особа.
Але Шевченко каже, що все було цілком навпаки.
— [Холодницький] дізнався, що я знаю щодо його корупції. Мені відомо, хто збирав гроші для Холодницького в рамках певних кримінальних проваджень… Я вважаю його корумпованою потворою. Почав продавати справи з самої першої…
Відповідаючи на запитання адвокатів, Шевченко визнає, що і для нього спокуса була велика.
— Я через посередника був знайомий із так званим гаманцем Холодницького — людиною, яка збирала хабарі. Я спитав у цієї людини, чи можна якось вирішити це питання, і вона сказала, що можна за мільйон доларів. Тоді я замислився над тим, щоб, можливо, дати посереднику мільйон доларів і хай вирішить це питання, а чотири залишити собі.
Шевченко зізнається, що міркував, чи вийде задокументувати самого Холодницького, у корумпованості якого він був переконаний.
— Виникли технічні складнощі, щоб задокументувати ще й Холодницького — як полювати на двох зайців одночасно… Хто буде здійснювати процесуальний контроль за Холодницьким?! У двох інших справах про хабарництво — одеський завод «Краян», Бабенко, Дубовий і Труханов — пропопонували мені 500 тисяч доларів і справа також Альперіна, який пропонував 800 тисяч доларів. Ми тоді звернулись за процесуальним контролем до ГПУ і це завершилось тим, що Альперін, з яким у нас було 6 чи 7 зустрічей під НСРД… Коли він поїхав в Одесу за грошима, завершилося все тим, що вийшли його посередники на керівництво НАБУ і сказали, що нам відомо, що Євген з вами співпрацює і всі зустрічі задокументовані. Тобто є приклади вже, що не можна довіряти ГПУ.
Тепер у випадку засудження фігурантів цієї справи Шевченко як викривач отримає законну винагороду — 10% від суми хабара.
Однак він запевняє, що хоч винагорода і значна, але він насправді діяв із мотивів нетерпимості до корупції та громадянського обовʼязку. Зокрема, сподівався, що у випадку обвинувального вироку держава конфіскує компанію Burisma Злочевського.
— У мене склалось уявлення, що Злочевський незаконно набув у власність ці активи. На посаді міністра екології, мав змогу повіністю контролювати всі конкурси щодо видобутку і ліцензій на нові газові родовища.
У день затримання підозрюваних Шевченко на своїй сторінці у Facebook оголосив про закінчення роботи з НАБУ. Але уточнює, що ніколи там офіційно і не працював. З огляду на такий бекграунд, зрозумів, що грошей йому ніхто уже не запропонує. А, по-друге, був морально виснажений. «Втомився від співпраці з НАБУ на той час, але вранці вже передумав», — каже викривач.
Раніше у себе на Фейсбуці Шевченко писав, що ця справа стала результатом його трирічної розробки кримінальних елементів у середовищі топ-посадовців податкової служби та Міністерстві екології. Але в суді каже, що все почалося тільки 1 червня 2020-го, коли Ільяшенко написав йому. До цього про справу нічого не знав і у своєму пості у Фейсбук він просто прикрасив ситуацію.
У судовому засіданні Шевченко повідомив, що зараз завершує свою книгу і, можливо, буде зніматися фільм із компанією Netflix.
Автор: Ірина Салій