Українські силовики регулярно затримують посібників Росії. Більшість з них очікує вироку за ґратами, проте є й ті, кого випускають під заставу. Чому підозрювані в змові з ворогом виходять на свободу і що з цим можна зробити – розповіло видання РБК-Україна.
З початку повномасштабного вторгнення Росії силовики регулярно звітують про затримання тих, хто активно чекає “асвабадітєлєй” або сприяє ворогу. Публіка в цьому випадку досить різношерста – це і чиновники, і депутати, і силовики, яким окупанти пообіцяли гроші або посаду “при новій владі”. А бувають і пересічні громадяни.
Колаборанти, в основному, передають інформацію. Вони “зливають” місце розташування техніки ЗСУ і самих військовослужбовців, відстежують переміщення ешелонів, здають окупантам учасників АТО і проукраїнських активістів, а також беруть участь в інформаційних диверсіях – поширюючи пропагандистські наративи.
В Україні з 24 лютого силовики зловили вже близько 1600 ймовірних колаборантів і зрадників. Тисяча з них зараз під слідством. В основному суди відправляють таких підозрюваних в СІЗО, але в деяких випадках звільняють під заставу, незважаючи на тяжкість статей, які їм інкримінують.
Приміром, у Київській області СБУ затримала колишнього директора приватної школи Аллу Душкіну. Жінка співпрацювала з окупантами нібито взамін на посаду “міністра освіти”. Тепер їй загрожує до 15 років ув’язнення, але, поки йде слідство, вона на волі. Суд визначив їй заставу в 500 тисяч, і вона її внесла.
У Миколаєві затримали Юрія Арбатського – через канал в Telegram він передавав росіянам цікаву для них інформацію. СБУ підозрює його в шпигунстві, йому також загрожує 15 років позбавлення волі. У суді Арбатський скаржився на те, що його дочка змушена вчитися в школі українською, а не російською мовою, при цьому каявся. У цьому випадку суд порахував заставу в 880 тисяч гривень достатньою мірою запобіжного заходу.
Під час повномасштабної війни, очікувано, загострилася дискусія: чи доречна в принципі застава для тих, чия допомога ворогові допомогла зруйнувати чийсь будинок або, ще гірше, відняла життя. Крапку в цьому питанні має поставити Верховна рада.
Гуманна альтернатива
Застава дає можливість підозрюваному не сидіти в СІЗО, поки триває слідство. У судовій практиці цивілізованих країн цей захід вважається гуманною альтернативою взяття під варту. Суд визначає суму застави, виходячи з фінансового становища людини. Її розмір повинен бути відчутним, щоб мотивувати підозрюваного виконувати накладені на нього судом зобов’язання.
Раніше в Україні були беззаставні статті, в них входила і держзрада, і тероризм. Але в 2019 році до Конституційного суду звернулися активісти, включаючи відому Надію Савченко. Вони зажадали скасувати подібну норму і дати можливість виходити під заставу кому завгодно. Примітно, що в той час і сама Савченко була підозрюваною у справі про підготовку теракту.
КСУ прийняв цю скаргу, розглянув її і постановив – застава завжди повинна залишатися альтернативним запобіжним заходом. Член правового комітету Верховної ради Юлія Яцик пояснила РБК-Україна, що це рішення базується на нормах Європейського суду з прав людини.
“ЄСПЛ дав висновок, що ця норма (статті без застави, – ред.) не відповідає Конвенції про захист прав людини. Запобіжний захід обирається індивідуально в кожному конкретному випадку і повинен бути обраний з двох можливих варіантів”, – зазначила нардеп.
Але в той час, коли розвивалися ці події, в Україні не йшла повномасштабна війна. Після введення воєнного стану, згідно з міжнародним правом, країна може обмежувати права і свободи громадян, для захисту безпеки населення та інтересів держави. Повний перелік таких обмежень зазначено у відповідному указі президента.
В українському кримінальному кодексі є ряд статей, які так чи інакше описують співпрацю з ворогом. З початку війни народні депутати криміналізували статтю за колабораціонізм, виправдання або заперечення збройної агресії. Крім цього, є статті за державну зраду і шпигунство. Найбільший термін за гратами для зрадника – 15 років.
У кожному конкретному випадку слідство визначає ознаки, які дозволяють розмежувати на перший погляд схожі злочини. Звертають увагу насамперед на те, якою була кінцева мета зловмисника і хто саме скоїв злочин. Для чиновника в ряді випадків відповідальність буде серйозніше, ніж для пересічного громадянина.
“Для прикладу до таких кримінальних правопорушень належать дії, спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та інші”, – пояснив виданню речник СБУ Артем Дехтяренко.
Поки триває слідство, підозрюваному обирають запобіжний захід. У суду на це є 72 години. Суддя, в основному, виходить з ризиків, коли думає, посадити людину в СІЗО або випустити під заставу. Це може бути втеча, тиск на свідків або спроба знищити докази.
“Не всі докази вилучаються при затриманні людини. Багато доказів вилучаються при проведенні подальших слідчих дій. Якщо її випустити, а орган дізнання ще не виявив всю доказову базу, то звичайно це буде ризиком для ефективного досудового розслідування”, – говорить Яцик.
У Службі безпеки України в цьому питанні також однозначні. Ризики є і вони великі.
“Особа, обґрунтовано підозрювана у державній зраді або колабораційній діяльності, має можливість скористатися допомогою своїх іноземних кураторів і переховуватися на окупованих територіях або території країни-агресора. Ці ризики, а також небезпека продовження підозрюваним своєї злочинної діяльності, найбільш чутливі для слідчого”, – говорить Дехтяренко.
Слово за Радою
Примітно те, що на даний момент суддя має право взагалі не визначати суму застави, коли мова йде про статті за колабораціонізм, держзраду, шпигунство та інші види зради. Такі зміни в Кримінальному процесуальному кодексі з’явилися в квітні 2022 року.
Звичайно, запобіжний захід пропонує прокурор. Він, як державний обвинувач, зацікавлений в тому, щоб мінімізувати ризики. Але остаточне слово все одно за суддею, пояснив ще один член правового комітету парламенту Владлен Неклюдов. При цьому, на його думку, заставу для зрадників призначати не можна.
“Судді можуть на свій розсуд приймати рішення. Я бачу ризик у тому, що колаборанти можуть продовжити свою діяльність. Страшно, коли людина продає інтереси батьківщини. Вона ніколи не виправиться, я не вірю в те, що колаборант виправиться”, – уточнив нардеп.
В СБУ також говорять про те, що запобіжний захід – це прерогатива судді, але з моральної точки зору зрадник повинен отримувати справедливе покарання.
“У демократичній державі спроби вплинути на рішення суду неприпустимі. Що ж стосується морального аспекту цього питання, то, звичайно, Служба сподівається і працює над тим, щоб особа, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, отримала справедливе покарання”, – сказав Дехтяренко.
Крім того, у суддів є ще одна опція – вони можуть самі призначати суму застави. Найбільша застава за особливо тяжкий злочин – це триста прожиткових мінімумів (трохи більше 700 тисяч гривень). Але у виняткових випадках суддя може встановити більшу заставу. В яких? Вирішувати знову ж судді.
Недавній приклад: у Черкасах силовики затримали місцевого депутата Олександра Завмирайла. Він називав те, що відбувається в Україні громадянською війною, бажав смерті українським воїнам і готувався стати гауляйтером області. Суд визначив йому заставу – 200 тисяч, яку він відразу ж вніс. Після цього у нього відбулася своєрідна “зустріч з виборцями”. На відео, яке вони записали, депутат з розбитим носом стоїть на коліні і вибачається перед ВСУ.
Поки Завмирайло спілкувався з місцевими жителями, прокуратура звернулася в апеляцію з вимогою збільшити заставу до 1 мільйона гривень. Цього разу суддя з аргументами звинувачення погодився. Але сам по собі інцидент знову підняв питання про те, чи слід застосовувати заставу до підозрюваних у співпраці з окупантами.
У Верховній раді вже вивчають варіанти, як позбавити суди такої опції. Нардепи можуть зібрати всі статті про зраду і заборонити в таких справах запобіжний захід в якості застави. За словами Яцик, це вже активно обговорюється в правовому комітеті.
“На сьогодні ми в комітеті розглядаємо можливість внесення цього законопроекту, який реанімує обмеження щодо злочинів проти держави. Тримання під вартою – єдиний можливий запобіжний захід”, – каже нардеп.
При цьому депутат сподівається, що при винесенні цього законопроекту на голосування до сесійної зали, проблем не буде. Її колега Неклюдов налаштований менш оптимістично – він вважає, що деякі депутати намагатимуться загальмувати процес.
“Все можливо. Не всі депутати досягають консенсусу. Просто одна партія може сказати, що вона проти. І знову ми виходимо в поле обговорення. Зазвичай збирають керівників фракцій, обговорюють ці питання і шукають консенсус”, – уточнив Неклюдов.
Хоча б приблизну дату, коли Верховна рада може всерйоз взятися за посилення запобіжного заходу для підозрюваних у зраді, співрозмовники РБК-Україна в профільному комітеті назвати не змогли. У той же час суди продовжують, хоч і рідко, але випускати колаборантів. Без будь-яких гарантій, що на свободі ці люди не продовжать допомагати агресору.
АВТОР: ЮЛІЯ АКІМОВА; РБК-Україна