З 2020 року в Білорусі за звинуваченням у шпигунстві та агентурній діяльності засудили щонайменше 23 іноземців, серед яких громадяни Росії, Литви, Латвії, Польщі та найбільше – України. Видання “Медіазона” розповідає про деяких із них – водіїв рейсових автобусів, контрабандистку, яка свідчила проти білоруських митників, і діджея з Кобрина. Про справи цих людей часто відомо тільки з сюжетів по держтв, а про вироки правозахисники дізнаються через місяці.
Громадянин Росії, який помер у колонії
22-річного росіянина Дмитра Шлетгауера в першій половині 2024 року до 12 років колонії засудив Брестський обласний суд. Його визнали винним у шпигунстві і сприянні “екстремістській діяльності”. Про справу проти громадянина Росії стало відомо через кілька місяців після того, як йому озвучили вирок. Засідання проходили в закритому режимі. Які епізоди інкримінували Дмитру, невідомо.
Шлетгауера етапували в могильовську ІК-15. 1 листопада правозахисники повідомили, що він помер у колонії. У свідоцтві про смерть причиною вказана “механічна асфіксія”.
“Керівництво колонії не повідомило рідним Дмитра, що саме сталося з ним. Поки Діма був у СІЗО, у нього народився син, і він дуже переживав, що це сталося за його відсутності. Мабуть, він сильно нервував, через що сильно полисів, у нього з’явився варикоз”, – розповідав “Дзеркалу” знайомий сім’ї.
Дмитро народився в російському місті Славгород. Коли він приїхав до Білорусі, невідомо, але білоруський ВНП у нього був з 2018 року. За даними від BELPOL “Медіазоні” відомо, що він працював у Кам’янці на підприємстві з виробництва полімерної продукції та упаковки.
Громадянка Литви Олена Романаускієне, яка народилася в Мінську і працювала в санаторії “Білорусь”
За версією білоруської влади, 59-річну громадянку Литви і співробітницю маркетингової служби санаторію “Білорусь” у Друскінінкаї Олену Романаускієнєне (а також колишнього головлікаря санаторію Андрія Кобеля) “завербували литовські спецслужби понад 10 років тому”.
“Вони неодноразово надавали відомості про постояльців, які прибували на відпочинок, зокрема й про високопоставлених білоруських чиновників”, – писав у телеграмі телеканал ОНТ.
Олену затримали – за даними видання 15min, імовірно, коли вона приїхала в Білорусь провідати рідних, і пред’явили звинувачення в агентурній діяльності. У червні минулого року Мінміськсуд засудив її до 6 років колонії.
Олена Романаускієне в суді. Фото: ОНТ
Громадянка Латвії, яка “вербувала білоруських військових”
Наприкінці березня 2022 року в Білорусі зникли дві громадянки Латвії: Алла Соколенко і Діана Бахмута. 27 березня востаннє їх бачили в Гомелі, де вони мали сісти на поїзд. До Латвії вони так і не приїхали. У латвійських ЗМІ з’явилися оголошення про розшук зниклих жінок.
У грудні 2022 року телеканал “Білорусь-1” випустив фільм про білорусів і громадян інших країн, обвинувачених у роботі на іноземні спецслужби. Там же показали затримання 58-річної Алли Соколенко. Згідно з сюжетом, вона “за завданням латвійських спецслужб готувала до вербування білоруських військових, збирала дані і створювала компрометуючі ситуації”.
Восени 2023 року Мінміськсуд почав розглядати справу Соколенко – її звинуватили в агентурній діяльності. Подробиці суду, що проходив у закритому режимі, невідомі, як і вирок, призначений громадянці Латвії. За статтею, яку їй інкримінували, передбачено покарання від трьох до семи років колонії. Наразі Алла відбуває покарання у ВК-4 у Гомелі.
Діані Бахмута вдалося повернутися до Латвії. “Медіазона” спробувала зв’язатися з жінкою, але на запит журналіста про розмову вона не відповіла.
Водії автобуса “Львів-Брест” і завербований бізнесмен
Українців Михайла Столярчука та Дмитра Гудика теж звинуватили в агентурній діяльності. Восени 2022 року їх засудили до 6 і 5 років колонії відповідно в Брестському обласному суді.
Із сюжету по “Білорусь-1” відомо, що чоловіки були водіями рейсу “Львів-Брест”, їх затримали в пункті пропуску “Мокрани”. Третього водія, Ігоря Дерка, вислали з Білорусі.
Державне телебачення стверджувало, що чоловіки з 2018 року возили з Білорусі в Україну контрабанду. За це їх спіймала, а потім нібито завербувала Служба безпеки України. За завданням українських спецслужб водії мали знімати військову техніку в Білорусі.
Ще одного українця – Павла Купрієнка – за тією ж статтею засудили у березні 2023 року. Він отримав 7 років колонії. У тому ж сюжеті “Беларусь-1” розповідали, що Купрієнко до затримання прожив у Білорусі шість років і вів свій бізнес. У 2022 році в Києві його завербували українські спецслужби.
Засуджений українець нібито збирав інформацію про військові об’єкти і місця розміщення білоруських і російських військовослужбовців. Відео з військовою технікою українець отримував від жителів Гомельської області Тараса Мачинського (уродженець України, у 2010 році набув білоруського громадянства) і Дмитра Солов’янчика.
Згодом Мачинського засудили до 10 років колонії за зраду державі. Солов’янчика визнали винним у приховуванні злочину і оштрафували на 400 базових величин (на той момент 14 800 рублів).
Наприкінці червня Павла Купрієнка звільнили з білоруської колонії і повернули в Україну.
“Агенти” з Польщі
Навесні 2023 року Гродненський обласний суд призначив 4 роки колонії 59-річному громадянину Польщі Єжи Живолевському. Його також звинуватили в агентурній діяльності. Суд проходив у закритому режимі. Відомо, що затримали Живолевського в березні 2022 року.
По гоств Живалевського назвали контрабандистом, якого нібито завербували під псевдонімом “посейдон” на польському кордоні. Правозахисники зазначили, що в сюжеті гоств, де показали громадянина Польщі, на ньому була біла бирка, а не жовта, яку зазвичай носять в ув’язненні засуджені за політично мотивованими справами (“схильний до екстремізму та інших деструктивних дій”).
В агентурній діяльності та шпигунстві звинуватили ще одного поляка – Томаша Берозу. Брестський обласний суд засудив його до 14 років колонії в червні 2023 року. Громадянин Польщі Томаш Бероза жив у Білоозерську (Брестська область), був підприємцем – з 2014 року займався виготовленням пам’ятників з 2014 року.
“Шпигунка” з України, яка торгувала до війни в Гомелі
У березні 2024 року Наталію Захаренко з Чернігова засудили до 9 років колонії за шпигунство на користь України. Разом із нею засудили її подругу з Мозиря Ларису Крупу. За недонесення про злочин білорусці призначили штраф у розмірі 100 базових величин (4 тисячі рублів).
Про затримання Захаренко стало відомо влітку 2023 року. Наприкінці липня жінка вкотре поїхала в Білорусь і зникла. За інформацією “Радыё Свабода”, жінка до 2020 року торгувала на ринку в Гомелі, а 2017 року давала свідчення в суді проти білоруських митників, яких судили за хабарі.
Після початку повномасштабної війни в Україні вона почала допомагати біженцям з України – перевозила людей, домашніх тварин, речі з України в Білорусь і назад. У телефонах інших людей її контакт був підписаний як “Наталя перевізник з України”, “Наталя Посилки”, “Наталя документи”, “перевізник на РБ” і так далі.
За статтею про агентурну діяльність до 3 років колонії засудили 44-річну українку Людмилу Гончаренко.
У червні 2024 року Захаренка та Гончаренко разом зі ще трьома українцями звільнили і повернули в Україну.
Діджей із Кобрина та бізнесмен
За звинуваченням в агентурній діяльності на 6 років засудили 25-річного Артема Маковея – українця, який мешкав у Кобринському районі та працював діджеєм.
“У нас була складна життєва ситуація у 2009 році. Мій чоловік помер, я практично рік лежала ў госпіталі з переломом хребта. Тому Артем з 2009 року жив у Білорусі, у Кобринському районі у бабусі. Там у нас шмат рідних. Там же ён скончиў школу, атрымаў адукацыю”, – розповідала мама затриманого українця Інна.
Вона говорила, що син не цікавився політикою, але міг викласти в інстаграм пост на підтримку України.
“Я кілька разів їздила до Бреста, ходила в КДБ, щоб дізнатися, за що забрали мого сина, у чому він винен. Мені просто нічого не відповідають, ухиляються від відповіді. Навіть сказали: “Звідки ви взяли, що ми забрали?” Єдине, що повідомили: “Він становить загрозу Республіці Білорусь”. Більше жодних пояснень”, – говорила українка.
Росіянина Сергея Ботвіча засуджено в Білорусі на 13 років колонії за двома статтями – агентурна діяльність і шпигунство. За інформацією “Нашай Ніви”, Сергій Ботвич займався бізнесом у Білорусі, Росії, Франції та Литві. Переважно це був туризм і оптовий експорт вугілля в країни Балтії та Західної Європи.
За статтями про агентурну діяльність і шпигунство засудили ще щонайменше двох іноземців, але вироки їм невідомі.
За статтею про агентурну діяльність – 38-річного українця Сергія Бойка. Уродженця Чернігова, який жив у Вітебську Андрія Шмая визнали винними і в агентурній діяльності, і в шпигунстві.
У січні 2025 року в Мінміськсуді почали розглядати справу проти громадянина Японії Масатосі Наканісі, також обвинуваченого в агентурній діяльності. За даними слідства, чоловік збирав інформацію, яку “збирався передати” до спецслужби “Кокка Коан Іінкай”. Масатосі нібито їздив у прикордонні з Україною населені пункти і знімав інфраструктуру: дороги, мости, вокзали, військові об’єкти, залізничні шляхи. Стверджується, що загалом він зробив 9 тисяч знімків.
Батько і син з України, ціла сім’я і курсант Академії МВС. За якими справами в Білорусі виносили найбільші вироки у 2024 році
Агентурна діяльність, шпигунство, акти тероризму і замах на них, зрада державі і донати – кому і в яких справах білоруські суди призначали найсуворіші вироки 2024 року.
Диверсія в Мачулищах, 12 обвинувачених, до 25 років
У справі про диверсію в Мачулищах – пошкодження російського літака А-50 у лютому 2023 року – проходили 12 осіб. Їх судили в сумі за 10 статтями, серед яких акт тероризму, агентурна діяльність, зрада державі, фінансування терористичної та екстремістської діяльності та інші.
Найбільші терміни призначено обвинуваченим, яких судили заочно:
- Громадянин України Микола Швець – 25 років колонії. Ще до оголошення вироку, влітку цього року, його повернули в Україну в рамках обміну військовополоненими між Росією та Україною. Швеця обміняли на засудженого в Україні митрополита православної церкви Іонафана, він повернувся в Росію. За твердженням Олександра Лукашенка, із пропозицією обміну Іонафана на Швеця до Білорусі звернулася Україна. До цього Путін звертався до Лукашенка з проханням допомогти звільнити священнослужителя;
- Віталій Якутик і Олександр Азаров – 25 років;
- Євгенія Точицька, Михайло Дьомін і Сергій Лопарєв – по 15 років;
Решті обвинувачених, які перебувають у Білорусі, призначено строки від 2 років і 3 місяців до 15 років позбавлення волі, писала Генпрокуратура. Ще одного фігуранта справи Дмитра Мостового засуджено 2023 року до 10 років колонії за звинуваченням у сприянні екстремістській діяльності.
Іван Лихолат, Іван Бородич і Борис Пухальський, 11-25 років
32-річного українця Івана Лихолата і двох гродненців – 50-річного Івана Бородича і 49-річного Бориса Пухальського – засудили за спробу підриву залізничного складу на ділянці дороги в Толочинському районі. Серед звинувачень – замах на акт тероризму, агентурна діяльність, зрада держави, недонесення про підготовку злочинів.
Чоловіків засудили до термінів від 11 до 25 років.
Вадим Паценко та Олексій Куликов, 21 і 23 роки колонії за теракти, яких не було
У травні Гродненський облсуд засудив 24-річного білоруса Вадима Паценка і 37-річного росіянина Олексія Куликова до 21 і 23 років колонії відповідно. Їх звинуватили за 5 статтями, зокрема в агентурній діяльності, зраді державі та акті тероризму.
За версією КДБ, Олексій Куликов за “завданням українських спецслужб” фотографував гродненський військкомат, військову частину, нафтобазу і Генконсульство РФ. Вадим Паценко мав за допомогою дрона і вибухівки підірвати нафтобазу.
Українці Сергій і Павло Кабарчук, 20 років колонії
У жовтні Гомельський обласний суд засудив до 20 років колонії громадян України 61-річного Сергія та 31-річного Павла Кабарчуків – батька та сина.
Їх теж звинуватили в агентурній діяльності, а також у приготуванні до акту тероризму та ще за двома статтями.
За версією обвинувачення, батько і син нелегально перейшли українсько-білоруський кордон і пронесли в Білорусь вибухівку. Разом із ними був затриманий громадянин Білорусі, брестчанин Віталій Власюк. Його в підсумку судили за статтею про контрабанду. Вирок Власюку невідомий.
Колишній військовий Павло Кучинський, 19 років колонії
32-річного Павла Кучинського судили наприкінці 2023 року, однак про вирок йому стало відомо у 2024 році.
Його визнали винним за вісьмома статтями, серед яких зрада державі, створення терористичної організації та участь у ній, акт тероризму та інші.
За затвердженням організації BELPOL, після затримання Кучинського під тортурами примусили вийти на зв’язок із представниками ініціативи та запропонувати їм “здійснювати акції прямої дії”.
Обставини справи проти Кучинського невідомі, суд проходив у закритому режимі.
Ілля Наришкін, 15 років за “зраду державі” та “участь у збройному формуванні”
У листопаді суд засудив 21-річного курсанта Академії МВС Іллю Наришкіна до 15 років колонії. Йому інкримінували дві статті: зрада державі та участь у збройному формуванні. Правозахисники припускають, що курсант хотів приєднатися до білоруських добровольців в Україні.
Суд над Наришкіним проходив у закритому режимі, обставини справи невідомі. Молодий чоловік народився в Слонімі, дитинство провів у Гродно. Батько Іллі – уродженець українського міста Кривий Ріг.
Ілюстрація: Майкл Скарн / Медіазона
Сім’я Прохорових, 8-11 за “зраду державі”
28 червня Гомельський обласний суд засудив цілу сім’ю: в ув’язненні опинилося подружжя Василя і Лариси Прохорових та їхній син Павло. Василя Прохорова засудили до 11 років колонії, Ларису і Павла – до 8 років.
Як і в багатьох справах вище, сім’ю судили за статтями про зраду державі. Крім того, їм закинули розпалювання ворожнечі та сприяння екстремістській діяльності.
Затримали сім’ю у 2023 році. Василь Прохоров – етнічний українець, народився 1969 року в Чорнобилі. Жив у Білорусі та часто їздив в Україну.
Разом із сім’єю судили ще двох осіб: учителя білоруської мови Руслана Прохоренка з Наровлі та жителя Гомеля Федора Аксьоненка. Прохоренко отримав 10 років колонії, про долю Аксьоненка нічого невідомо.
Які події стали приводом для кримінальних справ проти цих людей, невідомо.
Данило Гарасим, 10 років за “зв’язок із СБУ”
У вересні Могильовський обласний суд засудив до 10 років колонії 19-річного Данила Гарасима. Його судили за звинуваченням у зраді державі та ще двома статтями.
Про затримання Данила стало відомо у квітні цього року, коли телеканал ОНТ випустив сюжет про кількох затриманих у Білорусі підлітків. Серед них був і Гарасим.
За твердженням ОНТ, Гарасим написав у “бот полку Калиновського” і дістав завдання: зняти пересування військової техніки в Осиповичах, а потім допомогти організації “Супраціў” перенести сумку з “черевиком” – пристроєм, при наїзді на який потяг сходить з рейок. Співробітники КДБ затримали Гарасима на станції Верейці (Осиповицький район), де і потрібно було виконати завдання.
Про інших підлітків, показаних у сюжеті, нічого невідомо.
В’ячеслав Бородій, Микола Ласковський, Валентина Полоз, 9-10 років за “агентурну діяльність” і “зраду державі”
2 грудня Гомельський обласний суд засудив українця В’ячеслава Бородія до 10 років колонії. Йому закинули агентурну діяльність, незаконні дії з вогнепальною зброєю, незаконний перетин кордону і ще кілька статей. ДержЗМІ називають його агентом ГУР України з позивним “Мангуст”.
Разом із ним судили громадян Білорусі: Миколу Ласовського і Валентину Полоз. Серед статей обвинувачення – зрада держави. Вирок – 10 і 9 років відповідно.
У вересні 2023 року на держканалах у Білорусі показали фільм про українця Бородія. Повідомляли, що разом із ним було затримано ще п’ятьох осіб. Усіх їх називали “пособниками СБУ”. У ролику стверджувалося, що вони мали намір підривати залізничні шляхи на території Білорусі. Імена Ласовського і Полоз у фільмі не звучали, проте судили їх разом із “Мангустом”. Про долю інших затриманих, показаних у ролику ОНТ, невідомо.
Іван Сухомеров, 10 років за “зв’язок” із полком Калиновського та BYPOL
У квітні 2024 року Гомельський обсуд оголосив вирок жителю Петрикова, 29-річному Івану Сухомерову: 10 років колонії за 10 кримінальними статтями.
Серед них – зрада державі, участь або підготовка до участі у збройному конфлікті на території іноземної держави, наклеп на Лукашенка, фінансування “екстремістської” діяльності, дискредитація Білорусі та інші.
Державне видання “Гомельская правда” писало, що Сухомеров “розміщував негативні публікації” про Лукашенка, закликав до санкцій проти Білорусі, “вступив до складу екстремістського формування “BYPOL””, домовився з полком Калиновського про участь у війні в Україні та “переказував гроші на допомогу ЗСУ екстремістському телеграм-каналу”.
Джерело: МЕДІАЗОНА