Вчені з Австралії та Великобританії провели дослідження, щоб зрозуміти, наскільки ефективними є антиковідні заходи. Чи допоможе носіння маски та дотримання дистанції не заразитись коронавірусом?
Влітку, коли у Північній півкулі кількість заражень коронавірусом пішла на спад, в тому числі через вакцинацію, у багатьох країнах послабили антиковидні обмеження, і громадське життя відновилося, пишет DW. Знову стало можливим ходити по ресторанах та культурних заходах, школярам дозволили не носити маски під час занять, а в деяких країнах обов’язкове носіння маски скасували й у громадському транспорті.
Але через кілька місяців кількість заражень коронавірусом знову почала зростати. І уряди багатьох країн поновлюють антиковидні обмеження. Крім щеплення, існують правила, які не пов’язані з великими витратами, але досить ефективні у боротьбі проти коронавірусу: дотримання соціальної дистанції, миття рук та носіння маски (ідеальний варіант – маска FFP). І все це справді працює!
Маски і дистанція – все ж таки допомагають
Це вкотре підтвердили результати великого дослідження, проведеного вченими з університету Монаша в австралійському Мельбурні та Центру глобального здоров’я в Единбурзі. Вчені перевірили 36729 досліджень, об’єктом яких були заходи, спрямовані на припинення поширення коронавірусу. З усіх проведених досліджень, що опинилися у фокусі уваги, австралійці та британці вибрали 722, які вважали релевантними.
За підсумками трьох з цих досліджень, в яких загалом брали участь 10345 людей (292 з них були інфіковані коронавірусом), вчені зробили висновок про ефективність такого заходу як миття рук. Згідно з результатами, небезпека зараження коронавірусом при дотриманні гігієни рук зменшується майже на 53 відсотки.
Ще шість досліджень, в яких взяли участь 389 228 людей (2627 заражені коронавірусом) показали ефективність носіння масок. Згідно з їхніми результатами, небезпека зараження при цьому знижується також на 53 відсотки.
Австралійські та британські вчені порівняли дані з 200 різних країн, де носіння масок сприймається суспільством з різним ступенем серйозності. При цьому, як показали дослідження, рівень смертності від коронавірусу в країнах, де носіння маски є обов’язковим, на 47,5 відсотка менше, ніж там, де маски не носять.
Якщо ж окремо розглянути ситуацію в США, то небезпека зараження у штатах, де носіння маски є обов’язковим, на 29 відсотків нижче, ніж в інших. Тут, імовірно, грає роль те, що у США менше ніж в інших країнах користуються громадським транспортом. Інші дослідження з Гонконгу та США підтверджують цей тренд. Висновок однозначний: носіння маски допомагає запобігти захворюванню на COVID-19.
Вчені: краще у масці, ніж без неї
Ульріх Пешль (Ulrich Pöschl), директор Інституту біохімії товариства Макса Планка в Мюнхені, в бесіді c DW підкреслив: маска FFP2 на 95 відсотків (а маска FFP3 – на 99 відсотків) скорочує не тільки кількість заразних часток, що видихаються, а й тих, що людина вдихає. “Це означає, що маска FFP2 скорочує ризик зараження для того, хто її носить, до однієї двадцятої (від можливого. – Ред.), а FFP3 – до однієї сотої”, – каже Пешль.
Якщо ж всі носитимуть маски, ефект захисту тільки посилиться. “Тоді ми вийдемо на показник для FFP2 в одну чотирьохсоту, а FFP3 – одну десятитисячну. Це колосальні показники ефективності”, – вказує німецький вчений. Втім, цей теоретичний ефект не був прорахований його австралійськими колегами. Це пов’язано з двома моментами: по-перше, не в усіх країнах, де проводилось дослідження, обов’язкове носіння маски має на увазі саме стандарт FFP; по-друге, захисний ефект виникає тоді, коли маску носять правильно.
“Маска ефективна в тому випадку, коли вона дійсно добре сидить і щільно облягає обличчя. Особливо добре, якщо на переніссі вона закріплена гумовим обідком, – уточнює Пешль. – Але навіть якщо маска не такої гарної якості, все одно її краще носити, ніж не носити”.
Ще на початку року через локдаун в Україні не працювали більшість торгових закладів
Дотримання дистанції помагає
Найефективніший захід для запобігання зараженню коронавірусом – дотримання дистанції, як і раніше вважають учені. Найрадикальніша форма – ізоляція та систематичний локдаун, який зачіпає все суспільство. Цей метод описується як “зеро-ковід-стратегія” (стратегія нульової захворюваності на COVID-19), оскільки навіть при окремих випадках зараження повністю зупиняється економіка, суспільне життя та дозвілля. Мета при цьому – більше не допустити жодного випадку захворювання на COVID-19. А якщо вони все ж таки виникнуть, то всі зусилля будуть спрямовані на те, щоб звести рівень захворювань знову до нуля.
Тільки кілька країн у світі пішли таким шляхом: насамперед Китай, потім Північна Корея (хоча достовірних даних звідти немає, тому вчені не згадували про цю країну у своєму дослідженні), Австралія, Нова Зеландія та Сінгапур. Три останні – острівні держави. Важливо в цьому випадку те, що з початку пандемії всі вони змогли швидко закрити свої кордони. І щоб скоротити кількість захворювань, мали швидко і результативно діяти всередині країни, незважаючи на те, що це дорого обійшлося.
Вчені вважають, що така модель підходить не всім державам. З одного боку, пандемія вже певною мірою вивчена і дослідження продовжуються, що дозволяє уникнути стратегії “зеро”. З іншого боку, економіка в багатьох країнах більше не може собі дозволити локдаун. На цьому фоні дієвим залишається ще одне правило, яке легко застосувати і яке не призводить до великих витрат: дотримуватися дистанції.
Автори: Фабіан Шмідт, Наталія Позднякова, Ігор Бурдига; DW