Шахтарські колони під стінами Уряду та Верховної Ради – таке саме звичне явище для України, як і грандіозне розкрадання бюджетних коштів, які мусили б оздоровити вугільну індустрію. А усі ті програми з реформування та оздоровлення шахтарської галузі полягають в одному: вичавити із злиденного бюджету ще пару десятків додаткових мільйонів. Куда вони підуть? Читайте про це нижче. Назви фірм, відсоток відкату, схеми – все це у документах СБУ, коментарях прокуратури і розповіді одного з досвідчених представників вугільного бізнесу. 
Генеральному директору
Государственого холдинга
«Октябрьуголь»
Еремину А.Т.
Управление располагает информацией о нарушениях со стороны тендерного комитета ГОАО шахта «Иловайская» ГХ «Октябрьуголь» при проведении торгов 14.09.2000г. по закупке материалов, оборудования и комплектующих изделий для оснащения лавы №27 за счет средств реструктуризации угольной промышленности.
Установлено, что при подготовке к проведению тендера от предприятий поступили предложения по капитальному ремонту секций механической крепи КД-80 в количестве 40 штук по следующим ценам:
1. ОФТГП НАНУ при ДонФТИ – по цене 10,5 тыс. грн. за секцию
2. Рутченковский завод ОАО «Гормаш» – по цене 11,7 тыс. грн. за секцию
3. ООО торгово-промышленная компания «Укруглемаш» – по цене 15,84 тыс. грн. за секцию
Указанные цены работ были оглашены 14.09.2000 в ходе процедуры вскрытия тендерных предложений. Эти данные зафиксированы в Протоколе предварительных результатов торгов.
Однако, в Протоколе о результатах поведения торгов победителем в позиции «Секции КД-80» (приобретение из ремфонда) было указано ОАО «Гормаш» с ценой ремонта – 10,8 тыс. грн. за секцию. При прочих равных условиях эта цена на 300 грн. превышает цену, предложенную ОФТГП НАНУ. В случае заключения договора на ремонт 40 тук секций затраты государственных средств необоснованно возрастут на 12 тыс. грн.
Установлено, что в нарушении п.п. 37, 40 Постановления КМУ №694, при вскрытии 14.09.2000г. конверта с заявкой на участие в тендере ОАО «Гормаш» в нем оказалось 3 предложения с разными ценами: 13 тыс. грн., 11,7 тыс. грн. и 10,8 тыс. грн., при этом окончательная цена была определена по указанию представителя завода непосредственно на торгах.
Кроме того, до настоящего времени, в нарушение п. 13 указанного Постановления КМУ, участвовавшие в тендере поставщики не были проинформированы о результатах торгов и им не возвращено тендерное обеспечение, составляющее 0,5% от предполагаемой суммы контракта.
Заместитель председателя СБУ –
Начальник Управления Ю.П.Самойленко
Наскільки подібні випадки звичне явище в шахтарському регіоні, свідчить виступ прокурора Донецької області Віктора Пшонки на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією 22 травня 2003 року. Головний доглядач законності на Донеччині визнав , що найбільші зловживання з використанням бюджетних коштів в області припускаються саме під час різноманітних тендерів, зокрема по закупівлі гірничошахтного устаткування. Попри те, не чутно про гучні кримінальні справи над шахтарськими “генералами”, які давно перетворили ці тендери на своєрідне “Сімейне лото”.
На терасі невеличкого донецького кафе ми п”ємо каву з давнім приятелем, який останні десять років робить гроші на поставках на шахтного устаткування. Дмитро помішує цукор у чашці, та розповідає про особливості вугільного бізнесу в Україні.
Власне, ні для кого не є секретом, що так званий “донецький клан” став на ноги саме на вугільних грошах. Але начебто перерозподіл власності у вугільній галузі давненько закінчився. Ось вже три роки діє Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Він чітко каже, що придбання будь-чого за рахунок бюджету має відбуватися виключно на конкурсних засадах – відкрито, гласно, загальнодоступно, тоб-то через тендерну процедуру. Інформація про майбутній тендер має завчасно друкуватися в спеціалізованих виданнях, його учасники повинні надавати пропозиції в закритих конвертах. Розкривати ті конверти слід публічно, а переможцем повинен ставати той учасник, чия пропозиція при інших рівних умовах виявиться найдешевшою. Ну які тут можуть бути зловживання?
Дмитро знизує плечима:
– Для тих, хто працює з держструктурами, ще з “совкових” часів була випрацювана формула “відкату” – десять відсотків. Буває менше, але, як правило, не більше, причому питання “відкату” завжди вирішується безпосередньо з працівниками служби постачання підприємства-покупця. Але коли я спробував сунутися зі своїми шахтними стійками на так звані тендери, вперше побачив: ці “відкати” з підкилимних оборудок перетворилися на систему, що буквально керована зверху. Тобто державне підприємство, одержуючи гроші з бюджету, наперед знає хто їх має отримати. А керівник шахтного холдингу, який одержує мільйон, знає, що з цього мільйону не якісь скромні сто тисяч, а п”ятсот чи сімсот тисяч мають повернутися в руки осіб, які сприяли його одержанню.
Існує безліч способів не допустити “чужаків” до тендерів. Хоч і кажуть, що тендери є відкритими, насправді дуже часто публікація з оголошенням про майбутній тендер з”являється за тиждень до проведення торгів, коли сторонній фірмі просто неможливо підготуватися – бо треба ж встигнути придбати, заповнити та подати комплект тендерних документів. Треба сплатити так зване тендерне забезпечення в розмірі 0,5%. Причому у разі, якщо на тендері переможе інший, це тендерне забезпечення можуть і не повернути – таке бувало не раз. І ніхто не ставить запитання: а чи має покупець гроші, щоби розплатитися з постачальником – про тендерне забезпечення або банківські гарантії майбутнього платежу з боку покупця мова взагалі не йде. А далі виникає таке цікаве явище, як відстрочення платежу. От тут все й починається. Якщо підприємство оголошує тендер, значить у нього повинні бути гроші. А коли висувається умова відстрочення платежу на півроку – це як розуміти? Постачальники, які пропонують легально вироблену продукцію, не можуть надати таке відстрочення, оскільки це перевищує всі розумні строки. Навіть безпосередньому виробникові, який продає шахті виготовлений ним гірничий комбайн, ой як непросто надати таке відстрочення. Робиться все, аби усунути “чужаків”, перетворивши тендери на таке собі “Сімейне лото” для директорів шахт.
– Але звідкіля такі “відкати”? 70% – це занадто навіть для “пригодованих” фірм.
– Ще не так давно постачальники шахтного устаткування працювали за бартерними схемами, продаючи вугілля, одержане на оплату за цінами, нижче від середньо ринкових, та купуючи на виручені гроші устаткування за цінами, нижчими від цін виробників. У наступному, ясна річ, таке устаткування виставлялося на тендерах за завищеними цінами з тим, щоби покрити збитки при продажу вугілля. Але всі були задоволені, оскільки вугілля є дотаційним і втрати шахти на придбання дорогого устаткування покриваються за рахунок бюджету. Дотація, по суті своїй, так чи інакше уходить на компенсування так званих “дисконтів”. Зараз головним джерелом прибутку є різниця між реальною, надзвичайно низькою, ціною виставленого на тендер устаткування, і ціною його продажу. А звідки береться дешеве шахтне обладнання? Це або браковане устаткування, або крадене, або одержане по, скажімо так, недобросовісних бартерних схемах. Як правило, дешеве устаткування з”являється на ринку через прямі крадіжки, або через демонтаж старого устаткування з закритих шахт. Устаткування витягують з-під землі, підфарбовують, на нього виготовляють фальшиві сертифікати. Покупці устаткування прекрасно розуміють що вони купують, але інакше неможливо забезпечити 70% “відкату” – тільки шляхом придбання металобрухту під вигядом нового комбайну чи арочних стійок. При цьому бракована продукція є поза конкуренцією, оскільки продавець може надмірно знижувати на неї ціну – на відміну від фірм, які пропонують нове обладнання.
На підтвердження слів втаємниченого донецького бізнесмена наводимо документ за підписом цілком легального генерала. Цей документ бозна як потрапив до поштової скриньки “УК”. Це лист начальника УСБУ на адресу прокурора Донецької області, датований березнем 2003 року. І знову “Октябрьуголь”, і знову порушення під час тендерної закупки.
Прокурору Донецкой области
Государственному советнику юстиции 1 класса
Пшонке В.П.
Уважаемый Виктор Павлович!
В ходе проведения оперативных мероприятий Управлением СБУ получена информация о возможных должностных правонарушениях со стороны директора шахты «Коммунист» Григорьева А.Н. при проведении тендерных торгов по приобретению продукции за бюджетные средства.
Так, с целью оборудования лавы ОАО ДП “Шахта Коммунист” ГХК “Октябрьуголь” (ОКПО 1766035, г. Харцызск, пгт. Горное) 21.06.2002г. проводило тендерные закупки за госбюджетные средства горношахтного оборудования. Помимо прочего закупались скребковые конвейеры СП 25-.14-21 м СП 250.12-54. Победителем тендерных торгов по данной позиции была определена ТАК «Укруглемаш» (г.Донецк) с ценой предложения: СП250.14-21 – 1358 тыс. грн. и СП 250.12-54 – 418 тыс. грн. По итогам торгов с победителями были составлены соответствующие договора на поставку продукции. В конце 2002г. был оплачен и компанией «Укруглемаш» отправлен на шахту «Коммунист» конвейер СП 250.14-21. Конвейер СП 25-.12-54 до настоящего времени не оплачен и на шахту не поставлен.
Однако, в официальном государственном издании «Вестник Госзакупок – Восточный регион» за январь 2003г. победителем в тендере от 21.06.2002г. на поставку конвейера СП 250.12-54 на шахту «Коммунист» значится ЧП ПКФ «Промпоставка» (ОКПО 31226965, г.Шахтерск, мкр Журавлевка, 28, кв. 44, директор Будяковский Алексей Александрович) производства ОАО «Луганский завод горного машиностроения», Между ЧП ПКФ «Промпоставка» и шахтой «Коммунист» заключен договор №2/2-3 от 10.07.2002г. на поставку конвейера СП.12-54.
Вместе с тем, производство скребковых конвейеров на Украине осуществляет единственное предприятие: ОАО ХМЗ «Свет шахтера» (г.Харьков). Луганский завод горного машиностроения скребковые конвейеры не производит. Кроме того, ЧП ПКФ «Промпоставка» не является официальным дилером ОАО ХМЗ «Свет шахтера», не имеет его доверенности на представление продукции завода-изготовителя и, таким образом, вообще не могло быть допущено к тендеру на поставку скребкового конвейера. Предлагаемый к продаже фирмой «Промпоставка» конвейер СП 250.12-54 является сомнительного происхождения, без соответствующих сертификационных документов и технического паспорта. В результате проведенных нами проверочных мероприятий, руководством шахты «Коммунист» был расторгнут вышеуказанный договор с фирмой «Промпоставка».
В ходе первичной проверки выявлен дополнительный факт нарушения процедуры проведения тендерных торгов и поставки на шахту «Коммунист» не сертифицированного оборудования. В частности, в октябре 2002г. ООО «Родос» (г. Донецк) на шахту была поставлена 21 бухта конвейерной ленты не установленного происхождения. Согласно правил ТБ проведенной проверкой пригодности использования ленты в шахтных условиях указанная продукция была признана непригодной для эксплуатации по причине горючести, о чем составлены протоколы входного контроля. Несмотря на заключения специалистов, указанная лента была частично установлена на рабочие конвейеры. О выявленном нарушении нами информирована государственная инспекция охраны труда ГХК «Октябрьуголь» (исх. 37-1650 от 04.12.2002г.)
Таким образом, в действиях бывшего директора ОАО «Шахта Коммунист» Григорьева А.Н. усматриваются отдельные признаки должностных правонарушений, которые могут привести к чрезвычайны происшествиям и человеческим жертвам.
Приложение: материалы проверки на 17 листах.
Перший заступник начальника Управления СБУ
Генерал-майор Н.И.Любимов
Справедливості заради зазначимо, що тендери давно перетворилися на різновид “Сімейного лото” не тільки на Державній холдинговій компанії “Октябрьуголь”. І не тільки на Донеччині. Вибіркове ознайомлення з переможцями тендерних торгів залишає дивовижне відчуття нереальності того, що відбувається. Робіть висновки самі:
– 1 грудня 2000 р. тендерний комітет шахти “Заря” ВО “Торезантрацит” “не помітив”, що укладає договори купівлі-продажу з постачальниками, які не були допущені до участі в тендері через відсутність належних документів,
– 15 лютого 2001 р. тендерний комітет шахти імені 17-го партз”їзду (на Донеччині і не таке можна зустріти!) Державної холдингової компанії “Шахтарськантрацит” “забуває” перевірити в учасників торгів наявність визначених у Законі документів, які дають право на участь у тендерній процедурі,
– 27 червня 2002 р. на тендер, проведений за заявкою шахти “Княгиненська” ДХК “Донбасантрацит”, виставлено дві пропозиції кріплення посадочного “Супутник” – вартістю 942 тис. грн. і вартістю 904 тис. грн. Шахта закуповує те кріплення, як є дорожчим,
– На тих же торгах по позиції “конвеєр стрічковий” переможцем визнали ВАТ “Червонолучський машинобудівний завод”, якому сплатили 1млн. 428 тис. грн. Тендерний комітет “не звернув уваги”, що в комплекті документів була відсутня довідка про те, що цей учасник тендеру не є банкротом. Відсутність довідки не випадкова – за півтора місяці до проведення тендеру, 7 травня 2002 р., в господарському суді Луганської області була порушена справа про банкрутство майбутнього переможця,
– Під час проведення тендерних торгів 27 листопада 2002 р. на шахті “Комсомольська” ДХК “Антрацит” по позиції “конвеєр стрічковий” найвигіднішим була пропозиція Дружковського машинобудівного заводу. Але переможцем оголошується таке собі ТОВ “Індекспром” з Луганська, чия пропозиція виявилася дорожчою “лише” на 97,13 тис. грн.
– 8 квітня 2003 р. на тендері, проведеному за заявкою шахти ім. Капустіна ДХК “Лисичанськвугілля” серед чотирьох учасників, які пропонували стрічковий конвеєр ЗЛ1000, переможцем визнаний все той же Краснолучський машинобудівний завод. Попри те, що він запропонував найівищу ціну. Цього разу у переможця була відсутня не тільки довідка про те, що він не є банкротом, але й довідка про відсутність заборгованості перед бюджетом.
Найпоширенішим порушенням є придбавання устаткування сумнівного походження від продавців, які не тільки не є дилерами виробників шахтного обладнання, але взагалі не мають жодних договірних взаємин з підприємствами-виробниками. Подібні “схеми” стали нормою скрізь – і на Донбасі, і на шахтах Західної України. Так, у травні минулого року шахта Червоноградська примудрилася придбати комбайн 1К-101у вартістю 430 тис. грн. виробництва начебто Горлівського машинобудівного заводу у приватного підприємства “Промсервіс”, яке не має дилерських прав, а виробник навіть не здогадується про існування такої фірми. Аналогічним чином через місяць, 6 червня 2002 року, шахта Нововолинська № 1 прикупила у приватного підприємства “Ніта” зі славного міста Дніпропетровська конвеєри вартістю 702 тис. грн. Де ця “Ніта” взяла ті конвеєри, сказати важко, оскільки виробник продукції ВАТ “Світло Шахтаря” також не надавав цьому підприємству жодних дилерських прав.
Володимир Бойко, спецально для “УК”, Донецьк
Ситуацію, яка складається навколо тендерних закупок шахтного обладнання для “України кримінальної” коментує начальник відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Донецької області Наталя Марчук.
Дійсно, найбільше зловживань з використанням бюджетних коштів в Донецькій області реєструються під час проведення тендерів. Хоча, треба зазначити, що недостатня врегульованість самої процедури проведення тендерних торгів призводить до того, що результат будь-яких торгів, як правило, викликає невдоволення з боку тих учасників тендерного процесу, які не змогли перемогти в конкурсі. Тому й скарг на порушення, допущенні під час проведення тендерів до прокуратури області надходить чимало. Всі скарги ми перевіряємо, хоча, треба визнати, що у випадку виявлення порушень притягнути когось до відповідальності дуже непросто. Адже рішення за підсумками тендерів приймаються колегіально. Тим не менш, лише з початку 2003 року прокуратура порушила дванадцять кримінальних справ за фактами зловживань при закупівлі товарів і послуг за державні кошти. У п”ятох раніше порушених справах слідство завершено, вже є кілька вироків, що набули законної сили.
Нині рідко трапляються випадки примітивного, так би мовити, “лобового”, порушення законодавства, що регулює порядок закупівлі товарів на тендерах. И тим не менш… Директор Маріупольського пансіонату ветеранів без проведення тендеру уклав договір з приватним підприємцем на поставку продуктів харчування, інвентарю, миючих засобів. При цьому курячі стегенця, наприклад, закуповувалися за ціною 22 грн. за 1 кг при тому, що ринкова ціна не перевищує 10,8 грн. за 1 кг. У такий спосіб зусиллями директора постачальник незаконно отримав 324 тис. Бюджетних гривень. Як наслідок – 5 років позбавлення волі з відстроченням на 1 рік без права в наступному обіймати керівні посади. Вирок набув законної сили.
Але повторюся – подібні випадки виняткові: недобросовісні керівники державних підприємств і їхні комерційні контрагенти навчилися успішно використовувати законодавчу неврегулюваність тендерного процесу. Порушники стали обережнішими, і тому найбільша проблема нині – це проблема доказування. Тепер, як правило, кожна закупка навіть неякісної продукції супроводжується бездоганною документацією. І за таких умов довести навмисне зловживання з боку посадових осіб державних підприємств вельми складно.
Так, у лютому 2002 року посадові особи шахти “Новодзержинська” прийняли в експлуатацію ізолюючі респіратори, “не звернувши уваги” на відсутність паспорту заводу-виробника й сертифікату якості, а також на те, що респіратори не мали заводських табличок і були укомплектовані деталями двадцятилітньої давнини з ознаками деформації та природнього старіння. За цим фактом прокурором м. Дзержинська порушено кримінальну справу, головний механік, старший механік і головний енергетик шахти визнанні судом винними в злочинній недбалості. Іх передали на поруки трудовому колективу.
Інший приклад. У березні 2002 року прокуратурою м. Сніжного порушена кримінальна справа знову таки за ознаками статті 367 частина 2 КК України (службова недбалість) проти посадових осіб шахти “Північна” ВО “Сніжнеантрацит”. У жовтні 2001 року шахта закупила на тендері у ТОВ “Кредо” очисний комбайн ІДО-101У вартістю 305 тис. грн., виготовлений кустарним способом, а технічний паспорт на комбайн був сфальсифікований. За висновком фахівців, експлуатація такого комбайну могла призвести до вибуху метану в шахті. Кримінальна справа судом ще не розглянута. В обох випадках справу порушували проти посадових осіб шахт за ознаками службової недбалості, оскільки довести навмисність таких дій чи змову з постачальником вкрай важко. При цьому, сама процедура тендеру не містила жодних порушень, що аж ніяк не запобігло придбанню непридатного устаткування.
Але вистачає й випадків порушень тендерної процедури під час закупівлі товарів і послуг. У таких випадках вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, вносяться подання з вимогою усунути порушення законності. Одним з частих порушень вимог Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є допущення до тендеру комерційних структур, які не мають повного пакету документів для участі в тендері (шахта “Торецька” ВО “Дзержинськвугілля”), а також не передбачений Законом склад тендерного комітету (шахта ім. Лутугіна ДХК “Торезантрацит”). Трапляються випадки, коли прокуратура виявляє факти незаконної дискримінації того чи іншого учасника тендеру, чиї пропозиції відхиляються тендерним комітетом на підставах, не передбачених законом. Минулого року такий випадок трапився в м. Горлівка на шахті ім. Гайового. Після внесення прокурорського подання 8 посадових осіб шахти притягнули до дисциплінарної відповідальності.
Але подібних випадків порушення закону стає дедалі менше. Натомість зростає кількість порушень законності із застосуванням, так би мовити, високих технологій. Перевірки подібних випадків дуже трудомісткі й забирають багато часу. Залучаються фахівці, які аналізують вигідність устаткування за критерієм ціна/якість, призначаються судово-технічні експертизи. Трапляються випадки, коли різні фахівці дають протилежні висновки, і це дуже ускладнює нашу роботу, тим більш, що прокуратура не втручається в господарські відносини й не підміняє собою контрольні органи.
Виникає багато проблем через недосконалість самого Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Я вважаю, що цей закон складався без урахування точки зору учасників ринку. Директори шахт не приховують незадоволення деякими положеннями цього закону, які, аж ніяк не запобігаючи правопорушенням, заважають нормальній роботі державних підприємств.
Назву ще одне джерело зловживань. Так, за галузевими нормативними актами на шахти покладається обов”язок закуповувати певні види продукції у наперед визначених постачальників, наприклад товариств сліпих та глухих. Але подібні закупки влітають в копієчку, оскільки ці товариства не є платниками ПДВ і тому закупівля їхньої продукції збільшує ціну майже на 17%, а податкові зобов”язання покладаються на шахти.