Уже 4 місяці Парламент України працює без кошторису. Це сталася внаслідок заборони видавати народним депутатам України проект кошторису на 2006 рік.
Причина проста, як і всі пояснення щодо ідіотичних обмежень, і заборон, які часто, і густо діють у Верховній Ради України по обмеженню доступу до інформації, не те, що звичайних громадян, чи представників засобів масової інформації, але й частіше за все народних депутатів України. Проект кошторису Верховної Ради України в 2006 році заборонили видавати народним депутатам України … парламентські чиновники. 17.02.2006 року проект Постанови “Про кошторис видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України в 2006 році” №9112 від 16.02.2006 року, після отримання доручення керівництва Верховної Ради України від 16.02.2006 року, було надруковано відділом організаційної техніки управління технічної роботи з документами головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України тиражем 550 примірників і передано Є.Дегтярю, завідувачу сектором документального забезпечення та реєстрації учасників пленарних засідань відділу організаційного забезпечення пленарних засідань Верховної Ради України головного організаційного управління Апарату Верховної Ради України. Про це свідчить і запис в електронній картці законопроекту щодо вручених тиражів, яка розміщена за електронною адресою.
Але, незважаючи на довгу назву своєї посади, Є.Дегтяр відмовився передавати вже надрукований проект народним депутатам України, посилаючись на те, що це заборонено, і без дозволу заступника керівника Апарату Верховної Ради України – керівника головного організаційного управління Ю.Ясенчука, він цього не зробить.
Крім того, в порушення розпоряджень Голови Верховної Ради України та керівника Апарату Верховної Ради України, сектором реєстрації законопроектів (завідувач сектору Нікулін О.) відділу з питань планування та обліку проходження законопроектів, все того ж головного організаційного управління Апарату Верховної Ради України, яке очолює один з членів керівництва НРУ Ю.Ясенчук, текст проекту Постанови Верховної Ради України «Про кошторис видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України у 2006 році» було, із посиланням на пряму вказівку керівництва, зареєстровано, без передачі і розміщення в базі даних «Законопроекти» електронної версії кошторису, що унеможливлювало навіть ознайомлення із його текстом.
Незважаючи на ідіотичність ситуації, коли Верховна Рада України вже четвертий місяць вимушена працювати без кошторису, та звернення народного депутата України Ю.Кармазіна до Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо припинення такого порушення, проект кошторису не тільки досі не роздано, але й навіть не розміщено на електронній сторінці «Законопроекти» Верховної Ради України в Інтернет.
Не менш цікавими є й існуючі припущення, які висловлюються у Верховній Ради України щодо причини блокування прийняття її кошторису.
З однієї, могла мати місце особиста зацікавленість Голови Верховної Ради України В.Литвина в передвиборчій період покерувати бюджетом Верховної Ради України в ручному режимі.
По друге – фінансова причина. І така версія також має серйозні підстави для існування. Бо блокування прийняття кошторису Верховної Ради України призведе і до економії більше 4 мільйонів гривень за рахунок фонду оплати помічників-консультантів 460 народних депутатів України, яким, в порівнянні із фондом зарплати народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, він підвищується із запізненням в півроку і більше. Таким чином, як правило, кошти, які повинні виплачуватися помічникам-консультантам, підуть пізніше на преміювання чиновників Апарату.
І тут виникають дві зацікавлені сторони: комуністична та апаратна. Що в принципі практично тотожне. Оскільки більшість чиновників Верховної Ради України у свій час була в КПУ і напевно до цього часу зберігає вдома партквитки. А один з лідерів КПУ В.Матвєєв, як голова регламентного комітету є куратором Апарату Верховної Ради України і головним відповідальним за неприйняття кошторису Верховної Ради України. А заступник керівника Апарату Верховної Ради України – керівник головного організаційного управління Ю.Ясенчук є колегою по керівництву НРУ заступника В.Матвєєва по комітету В.Коваля, який, у свій час, був керівником Апарату Верховної Ради України 4 скликання.
Комуністичний полягає в тому, що члени фракції комуністів практично не мають своїх помічників-консультантів, що видно по інтенсивності їх законотворчої роботи. І тому вони не зацікавлені в збільшенні цього фонду оплати, оскільки передають свої фонди оплати помічників-консультантів для прийому на ці посади представників регіональних парторганізацій. Таким чином, вони можуть зменшувати витрати на втримання партії й говорити своїм виборцям та однопартійцям за межами Верховної Ради України, що отримують по 4 тисячі гривень, у той час, як з урахуванням премій за економію, до свят і відпусток, отримують по 10-20, і більше тисяч гривень.
Є й апаратний вектор, оскільки пунктом 2 частини другої Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 9 березня 2006 р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» установлено, що керівникам апаратів вищих органів державної влади органів, у межах затвердженого фонду оплати праці, надано право «здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці».
І якби було інакше, то В.Литвин, який ще формально займає посаду Голови Верховної Ради України, хоча і не виконує своїх обов’язків (скажімо більше 3 місяців не дає відповіді навіть на депутатські запити), вже давно зреагував би на блокування прийняття кошторису Верховної Ради України. І якщо не самостійно, то хоча б після звернення народного депутата України Ю.Кармазіна. І чиновник, за вини якого Верховна Рада України чотири місяці працює без кошторису, був би покараний, незважаючи на те, що він входить до керівництва правлячої в Україні НРУ. Тим більше, що покарати його може тільки особисто Голова Верховної Ради України В.Литвин.
І цей приклад блокування роботи Верховної Ради України повинен привернути увагу до необхідності зміни недолугої практики, що на відміну від парламентів європейських країн, уведена у Верховній Ради України, де всіх заступників керівника Апарату Верховної Ради України, керівників і заступників керівників управлінь і відділів призначає не призначений Верховною Радою України керівник Апарату Верховної Ради України, а особисто Голова Верховної Ради України. В якого, внаслідок зайнятості, часто не доходять руки, щоб поставити на місце чиновників, які забули свої посадові обов’язки. Реально підпорядковуючись особисто Голові Верховної Ради України, деякі чиновників перейшли всі можливо допустимі кордони, і більшість депутатів сприймається ними лише, як статисти, які через 4 роки підуть звідси назавжди. Голову Верховної Ради України іноді можна і пожаліти, особливо коли він може неодноразово не отримувати відповідь на власне доручення типу «прошу невідкладно повідомити чому не виконується моє доручення».
Євген Костенко, політолог, для «УК»