У Печерській прокуратурі за діями будівельних «пірамід» – КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» – таки відкрили кримінальну справу. Але в той день, коли обмануті інвестори йшли надавати свідчення, слідчий Слободенюк зателефонував їм і сказав, що розмова не відбудеться – бо він захворів. Не відбулася зустріч зі слідчим і пізніше: на вимоги переадресувати цю кримінальну справу людині, яка добре себе почуває, він назвав прізвище працівника прокуратури, який пів року тому з роботи звільнився. Через декілька днів справу «за відсутністю ознак злочину» закрили. Чим не «Еліта-Центр»-2? Чи хотіли б ви жити у елітному будинку, розташованому в елітному мікрорайончику з дитячим садочком, майданчиком, поліклінікою, паркінгом… А головне – по сусідству з порядними і приємними людьми, якими завжди вважалися сім ї військовослужбовців? І ми теж захотіли! Для цього поспродали, у кого що було, і внесли їх в організацію, назва якої була запорукою чесності і порядності існування – Кредитна Спілка Військовослужбовців України. Це вам не якісь там «МММ», «Еліта-Центр»… Це організація, в склад якої (як нам розповідалось) входять військові генерали, полковники, афганці, словом, люди слова і діла. Тож якщо вони сказали, що через півтора року після укладення Договору ми маємо заселитись у власні нові квартири – то це не підлягало сумніву…
Так було до того, поки ми поприносили їм кошти. А як тільки наші гроші опинились у них – про обіцянки і умови Договору варто забути.
Це – розповідь про те, як було використано звання військовослужбовців з метою створення житлової «піраміди».
Звертаюсь до Вас від імені активної групи інвесторів КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» (або «Еліта № 2»), хочу, щоб на нас звернуло увагу суспільство, так як органи влади у нашій справі виявились бездіяльними або неспроможними у її вирішенні.
При несвоєчасному вирішенні нашого питання додасться ще біля 150 сімей, яким треба буде надати житло за рахунок держави, бо керівництво КС «КСВУ» до того часу зникне або оголосяться банкрутами.
Пройшовши масу інстанцій (від Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва до прийому у Київській держадміністрації і звернень до колишнього мера міста пана Омельченка О. О. та до нинішнього – пана Чернівецького Л. М.- а також до депутата Київради пана Головача В. В.), за їх рекомендаціями неодноразово звернувшись у правоохоронні органи, ми зрозуміли, що КС «КСВУ» дуже впливова організація, яка нікого і нічого не боїться, про що свідчать кримінальні справи, відкриті за нашими заявами, але вони легко і підступно закриваються без наших свідчень. Натомість заводяться справи на посадовців, які стають на бік Закону.
Понад п»ять років тому КС «КСВУ» безпосередньо почала укладати договори та збирати гроші у населення з метою зведення будинку за адресою Київ, вулиця Дегтяренка, 22. Перші інвестори за договорами саме з КС «КСВУ» мали вже чотири роки тому відсвяткувати новосілля. Натомість по закінченні терміну дії договорів їх примусили перепідписати договори з АТЗТ «ДВК», мотивувавши це тим, що КС «КСВУ» не має ліцензії на будівництво (а більше року керівництво про це не знало?). Тому Спілка наймає організацію, яка 2 жовтня 2003 року оформляє таку ліцензію і підписує з нею договір на ведення справ, пов»язаних з питанням будівництва житлового комплексу за адресою: вулиця Дегтяренка, 22 в Оболонському районі Києва. А потім вже АТЗТ «ДВК» неодноразово примушує інвесторів перепідписувати договори. Мотивувуючи це тим, що «враги хотят отобрать землю, требуют взяток за оформление документов, но мы не спешим, мы выждем свое время и все сделаем честным путем». А насправді це робилося з метою перенесення сроків початку і закінчення будівництва. І, таким чином, захисту себе юридично (адже новий договір містить нові сроки зведення будівлі) та матеріально (адже за просрочку КС «КСВУ» мала платити пеню).
Потім почалися розповіді про те, що не можуть почати будівництво, бо замість 0,6 га землі у них є змога взяти 3 га під будівництво. І тепер будуть зводити не один панельний будинок, а цегляний житловий комплекс з дитячим садочком, поліклінікою, магазинами… Зрозуміло, що через інфляцію вкладені кошти інвесторів знецінились, і у них не залишилось вибору – тому договір ще на рік перепідписали. Далі пішли брехні про те, що «вороги» кадастрову спаву рік тримали на поличці, не подаючи її на підпис меру О.Омельченку, потім Поляченко («Київміськбуд») хотів відібрати землю (на яку, до речі, вони самі ще не мали права, адже договір оренди земельної ділянки підписано тільки 30 рудня 2004 року). Потім їм проект «гальмували», не затверждували. Тож проект затвердили лише 25.07.2005 року, у серпні 2005 року забили пробні сваї, і лише 17 січня 2006 року забрали «Позитивний висновок комплексної державної ексертизи». Проте за проектом має зводитись 4 багатоповерхові будинки на декілька секцій кожен, а проби і висновок зроблено лише для одного (!) окреморозташованого будинку. Окрім того, керівництво КС «КСВУ» вирішує самостійно (без будь-яких узгоджень і погоджень з міською владою, тому що та, зрозуміло, не дасть на те дозволу) зводити не житловий комплекс з магазинами, поліклінікою, дитячим садочком (як брехалося інвесторам і показувалося на малюнках), а звести лише три будинки, про що вони повідомили інвесторів через свою інформаційну сторінку в Інтернеті (!).
А протягом цього часу інвесторам розповідають нові байки про пожежників, які запросили надвисокі хабарі, про мінерів, які на території будмайданчика після двох років оренди землі знайшли три міни… 20 січня 2006 року проводяться збори, на яких інвесторам повідомляється про наявність «Висновка» і пропонується проголосувати за надання якихось незрозумілих пільг «найбільш активним інвесторам, які допомагали пробивати документацію і т. п.». На запитання інвесторів, за які кошти забудовники збираються будувати житло, якщо інвестувалось ними по 1600 гривен за квадратний метр, а до цього – по 1000 гривен, а зараз на ринку Києва середня ціна – 5000-6000 гривен за м2, «представник забудовника» відповів, що наші кошти він надійно вклав, і вони «працювали». І це дає йому змогу і право стверджувати, що комплекс буде зведено, і в ньому отримають квартири всі – незалежно від ціни, вкладеної за кожний метр квадратний.
Виступив інвестор О.Горшков – з проханням піти йому назустріч і повернути вкладені кошти. Так як за три роки життєві обставини змінились, і чекати ще роки будівництва у нього немає змоги. Він отримав відповідь, що це питання «слід вирішувати не на зборах, а в приватному порядку». На що Горшков заявив, що в приватному порядку він до організаторів забудови звертався, але питання все одно не вирішується. Але відповіді так і не отримав. На запитання інвесторів, коли ж нарешті вони побачать техніку на будмайданчику, і скільки ще можна перепідписувати договори, дістали відповідь: «Припиніть балаган! Задавайте запитання, називаючи прізвище!» Все ж пообіцяли, що будівництво почнеться щонайбільше через два тижні. А те, що у забудовників не підписано договір з будівельниками – не проблема, бо щонайменше 4 головні будівельні організації Києва виборюють за це право. Зрозуміло, що і через місяць на будмайданчик ніхто не вийшов. Причиною ж зволікань початку будівництва керівництвом обох організацій називалися бюрократія, бажання конкуруючих організацій забрати майданчик, вимагання хабарів, небажання інстанцій надавати належні документи…
Нарешті вже ми не витримали і самі пішли по відповідним інстанціям «вибивати» документи для початку будівництва. Ось тут ми і прозріли! Виявляється, жодна з інстанцій, які ми обходили, не ставала їм на заваді, а навпаки, була зацікавлена у їх діях. Зокрема в ДАБК вони документи не подавали, а нам розповідали, що керівник цієї установи О.Ребицький не підписує дозвіл на будівництво. Звинувачували і Борисова, заступника О.Омельченко, у зволіканнях, а насправді забудовники могли вийти на будмайданчик уже у вересні, вчасно забравши «Позитивний висновок». Проте нам після візиту до Київдержадміністрації сказали, що КС «КСВУ» навіть не те, що не зробили місту першої проплати, а навіть договора з містом не уклали!
Після наших візитів у інстанції документи їх примусили зробити. І все-одно будмайданчик залишався пустим…
А 9 березня цього року керівники організацій-забудовників зібрали термінові збори, на яких поплакались інвесторам: «…наехали «маски-шоу», устроили обыск, всю документацию, касающуюся строительства, изъяли. Но вы должны нам помочь, подписать обращения доверия от своего имени в нашу защиту, чтобы счета не арестовали!» Звернення, за якими вони себе захищали і від відповідальності перед нами – інвесторами, і від втручань у ситуацію з боку контролюючих органів, більшість людей підписали. Бо боялись і усвідомлювали, що кошти, внесені три-чотири роки назад, знецінились, на них не придбаєш навіть комуналки, не те що трикімнатної квартири. А так хоч надія буде жевріти… Найцікавіше, що завдяки цій «фількиній грамоті» Печерська районна прокуратура столиці закрила кримінальну справу, посилаючись на підписи інвесторів про довіру КС «КСВУ».
На цих «історичних» зборах був присутній директор «Євробуда» пан Шматов (до речі, саме він допоміг керівництву АТЗТ «ДВК» та КС «КСВУ» умовити інвесторів підписати ці «звернення», мотивувавши, що 10-11 березня підпише уже попередньо узгоджений договір на виконання будівельних робіт і вийде своєю організацією на наш будмайданчик). Де той червень, а на будмайданчику «Євробудом» і не пахне. А хто може підписати собі вирок з будівельних компаній, адже за нашими договорами, через три місяці усі 11 секцій наших будинків мають бути здані! Натомість там декілька днів покаталися бульдозери невідомої організації, керівництво якої пояснило нам, що їх нібито найняло АТЗТ «ДВК» та «Євробуд» з метою чергового аналізу проб (тому що навіть на паркані будмайданчика «Еліта-Центра» було написано, хто замовник, хто будівельник і сроки виконання робіт, а у нас зведений солдатами рік назад паркан залишається пустим).
При цьому у АТЗТ «ДВК» та КС «КСВУ» ще досі немає фонду фінансування будівництва. Відповідно, договори наші не застраховані (а хто ж зі страхових компаній піде на те, щоб страхувати договори, за якими внесені кошти знецінились?).
У Печерській прокуратурі за діями КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» таки відкрили кримінальну справу. Але в той день, коли обмануті інвестори йшли надавати свідчення, слідчий Слободенюк зателефонував їм і сказав, що розмова не відбудеться – бо він захворів. Не відбулася зустріч зі слідчим і пізніше: на вимоги переадресувати цю кримінальну справу людині, яка добре себе почуває, він назвав прізвище працівника прокуратури, який пів року тому з роботи звільнився. Через декілька днів справу «за відсутністю ознак злочину» закрили. Чим не «Еліта-Центр»-2?
15 березня цього року ініціативна група інвесторів КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» звернулася в Оболонський РУ ГУ МВС України у Києві з письмовими заявами стосовно факту шахрайського заволодіння коштами населення з метою будівництва організаціями КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» житлового комплексу за адресою вулиця Дегтяренка, 22. Як з»ясувалося потім, заяви не були зареєстровані, а направлені на вивчення до Оболонської районної прокуратури.
При вивченні зібраного матеріалу прокуратурою Оболонського району таки було порушено кримінальну справу № 55/1749 по ст. 190 ч. 4 Кримінального Кодексу України. І передано її для розслідування у слідчий відділ Оболонського РУ ГУ МВС.
На неодноразові вимоги інвесторів викликати їх на допит слідчий С. В. Микитюк відповідав: «Не вчіть мене працювати!». Розповідь одного з інвесторів: «Нарешті я добилась до нього на допит, на якому слідчий… захищав організацію, на котру ми скаржились. Намагаючись переконати мене в тому, що наші скарги і ходіння – безпідставні, бо якби вони зникли, як «Еліта», тоді б мене вислухали і прореагували. А інші заявники прочекали в холі і пішли ні з чим. Бо, за словами Микитюка, йому «набридла ця справа, тому я передаю її Окушку». Наскільки нам відомо, Окушко – людина з іншого відділу, і вести цю справу не може. Це дає підстави вважати, що це відбувається за змови органів МВС з керівництвом КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК».
Світло на все це пролив сам керівник організації, яка над нами знущається – не будує житло і не повертає коштів – О.Й.Нагорський. Він заявив, що «деньги уже давно на счетах за границей, а менты запросили 260 000 долларов, я уже все вопросы порешал».
Згідно Договора, укладеного КС «КСВУ» з містом, перше заборгувало Києву три проплати по 565 000 гривен кожна. А підрядна будівельна організація «Євробуд» за свої кошти почала виконувати будівельні роботи, і з ними КС «КСВУ» не розрахувалося. Гроші ж інвесторам на їхню вимогу (згідно Договора) не повертаються навіть через суд. Це дає підстави інвесторам вважати вищезгадані організації «Еліта-Центром № 2».
Немає такої інстанції, куди б обшукані не зверталися. Але, крім відписок, що «справа на розгляді», результату немає. Найбільше, що сталось – це відкриття кримінальної справи, яку тут же закрили «за відсутністю складу злочину». А шахраї як збирали кошти у мешканців Києва, так і збирають.
І ось 3 червня цього року обшуканих почув новий мер Києва Леонід Черновецький. Який пообіцяв, що «люди в погонах повернуть кошти, щоб не плямувати свою честь». І, не дивлячись на це, КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» відмовляються це робити!
29 червня цього року відбулися збори членів КС «КСВУ», на які не впустили інвесторів О. М. Бачинську, В. А.Мілейка та С. М.Ткачука, мотивувавши це тим, що з лав «КСВУ» їх виключили. Але ж грошей їм не повернули!
Печерська прокуратура надала обманутим інвесторам документ, за яким ознак шахрайства в діяльності КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК» не знайдено. Але ж нікого з інвесторів навіть не було допитано.
…Ми не чекали, як наші батьки, квартир від держави. Її проблеми ми знаємо, і тому вирішили поліпшувати свої житлові умови самі. Ми поспродали те житло, що було, напозичались, доклали і внесли… невідомо в що. Багато хто з інвесторів живе на арендованих квартирах. На превеликий жаль, є й такі, які не дожили навіть до початку будівництва. Про морально-етичні аспекти поведінки працівників АТЗТ «ДВК» та КС «КСВУ» навіть не будемо говорити. Але хіба то нормально, що в правовій державі ми не можемо забрати свої кошти, які вже знецінились, бо давно вже вкладені в інвестування житла? Керівництво КС «КСВУ» та АТЗТ «ДВК», знахабніло знущаючись, сміється з нас. Адже ми уже пройшли всі інстанції, які повинні і могли б нам допомогти. Але, на превеликий жаль, «проблемы индейцев шерифа не волнуют». То чим же сьогоднішній уряд, за який ми так боролись, кращий за вчорашній?
З повагою і надією, Бачинська Олена Миколаївна, Гедзь Ірина Іванівна, Ткачук Сергій Миколайович, Ісаєва Ольга Вікторівна, Мілейко Віктор Андрійович, Турчина Надія Віталіївна, спеціально для «УК»