Понад 3200 загиблих та 31 тисяча травмованих — це не зведення з фронту, а підсумок 2025 року на українських дорогах. Поки країна бореться за кожне життя у війні з агресором, внутрішній ворог — висока швидкість та небезпечна інфраструктура — продовжує збирати свої криваві жнива у тилу.
На фоні київської статистики, де смертність зросла на третину, досвід Гельсінкі з нульовою загибеллю пішоходів виглядає як паралельна реальність. Чому швидкість 30 км/год рятує життя, а українські траси залишаються зонами підвищеного ризику? Розбираємося в цифрах, регіональних антилідерах та рішеннях, які могли б зупинити цей конвеєр смерті.
Статистика — це не просто цифри, це людські життя. Аналіз дорожньо-транспортних пригод в Україні за 2025 рік демонструє жахливу реальність: дороги залишаються одним із найнебезпечніших місць для українців, часто конкуруючи за рівнем смертності серед цивільного населення навіть із наслідками повномасштабної війни.
Смертельна математика українських доріг
Згідно зі звітами, за період з 1 січня по 31 грудня 2025 року в Україні зафіксовано 25 934 ДТП із загиблими та травмованими. У цих аваріях загинуло 3 249 осіб, а ще 31 898 отримали травми.
Для порівняння, рівень смертності на дорогах залишається критично високим навіть на фоні воєнних дій. Якщо поглянути на структуру подій, то найчастішим видом автопригод є зіткнення (11 140 випадків), у яких загинуло 1 130 людей. Однак найвразливішою категорією залишаються пішоходи.
Пішоходи під ударом
За рік сталося 6 660 наїздів на пішоходів, які забрали життя 963 людей. Це означає, що майже кожна третя смерть на дорозі — це загибель людини, яка просто переходила вулицю або йшла узбіччям.
Регіональні лідери за кількістю загиблих у ДТП:
- Дніпропетровська область: 336 загиблих.
- Львівська область: 253 загиблих.
- Київська область: 241 загиблий.
Цікаво, що навіть у столиці, Києві, де контроль за дорожнім рухом є найсуворішим, кількість смертей зросла на 35,5% порівняно з попереднім роком (145 загиблих проти 107 у 2024-му).
Дорожньо-транспортнi пригоди за видами за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 |
|||
| Вид автопригоди | ДТП з загиблими та/або травмованими | Загинуло осіб | Травмовано осіб |
| Зіткнення | 11 140 | 1130 | 16 148 |
| Наїзд на пішохода | 6660 | 963 | 6153 |
| Наїзд на перешкоду | 3301 | 510 | 4077 |
| Перекидання транспортного засобу | 2446 | 363 | 3067 |
| Наїзд на велосипедиста | 1302 | 191 | 1181 |
| Наїзд на транспортний засіб, що стоїть | 603 | 67 | 763 |
| Падіння пасажира | 413 | 13 | 430 |
| Наїзд на тварину | 53 | 7 | 63 |
| Наїзд на гужовий транспорт | 11 | 5 | 11 |
| Падіння вантажу | 5 | 0 | 5 |
| ВСЬОГО по Україні | 25 934 | 3249 | 31 898 |
Головний ворог — швидкість
Аналіз причин аварій чітко вказує на головного «вбивцю» — порушення встановленої швидкості руху. Через це сталося 10 599 ДТП, у яких загинуло 1 718 осіб — це більше половини від усіх смертей на дорогах країни.
Серед інших поширених причин:
- Виїзд на смугу зустрічного руху (197 загиблих).
- Перехід пішоходів у невстановленому місці (182 загиблих).
- Порушення правил під час зміни напрямку руху (162 загиблих).
- Керування у стані сп’яніння (73 загиблих).
| Дорожньо-транспортнi пригоди за причинами за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 | |||
| Причини | ДТП з загиблими та/або травмованими | ||
| Усього ДТП | Загинуло осіб | Травмовано осіб | |
| ПОРУШЕННЯ ШВИДКОСТІ РУХУ | 10 599 | 1718 | 12 980 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ НЕРЕГУЛЬОВАНИХ ПІШОХІДНИХ ПЕРЕХОДІВ | 1900 | 151 | 1889 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПІД ЧАС ЗМІНИ НАПРЯМКУ РУХУ, НЕ ПОВ’ЯЗАНЕ З ПЕРЕСТРОЮВАННЯМ | 1815 | 162 | 2418 |
| НЕДОТРИМАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ДИСТАНЦІЇ | 1724 | 105 | 2164 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ НЕРЕГУЛЬОВАНИХ ПЕРЕХРЕСТЬ | 1218 | 70 | 1704 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПІД ЧАС ПЕРЕСТРОЮВАННЯ | 1109 | 88 | 1402 |
| ПЕРЕХІД ПІШОХОДІВ У НЕВСТАНОВЛЕНОМУ МІСЦІ | 814 | 182 | 666 |
| НЕДОТРИМАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРВАЛУ | 690 | 59 | 780 |
| ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ДОРОЖНІХ ЗНАКІВ ПРІОРИТЕТУ ПРИ ПРОЇЗДІ ПЕРЕХРЕСТЯ | 664 | 43 | 947 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ РЕГУЛЬОВАНИХ ПЕРЕХРЕСТЬ | 645 | 16 | 867 |
| КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ У СТАНІ СП’ЯНІННЯ | 643 | 73 | 857 |
| ВИЇЗД НА СМУГУ ЗУСТРІЧНОГО РУХУ, НЕ ПОВЯЗАНЕ З ОБГОНОМ | 628 | 197 | 1025 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПІД ЧАС ПОЧАТКУ РУХУ | 544 | 48 | 614 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ОБГОНУ | 494 | 84 | 798 |
| НЕНАДАННЯ ПЕРЕВАГИ В РУСІ ПРИ ВИЇЗДІ НА ДОРОГУ З ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ | 479 | 37 | 639 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПІД ЧАС РУХУ ЗАДНІМ ХОДОМ | 457 | 36 | 444 |
| ПРОЇЗД ПЕРЕХРЕСТЯ НА ЗАБОРОННИЙ СИГНАЛ СВІТЛОФОРА ЧИ ЖЕСТ РЕГУЛЮВАЛЬНИКА | 339 | 12 | 526 |
| НЕОЧІКУВАНИЙ ВИХІД НА ПРОЇЗНУ ЧАСТИНУ | 317 | 68 | 269 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ РЕГУЛЬОВАНИХ ПІШОХІДНИХ ПЕРЕХОДІВ | 292 | 15 | 305 |
| ПОРУШЕННЯ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПАСАЖИРОМ | 92 | 5 | 91 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ | 88 | 5 | 87 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЗУПИНКИ І СТОЯНКИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ | 81 | 15 | 69 |
| НЕВИКОНАННЯ ПІШОХОДАМИ ВИМОГ СИГНАЛІВ РЕГУЛЮВАННЯ | 73 | 11 | 64 |
| ПОРУШЕННЯ ПДР ПІШОХОДАМИ У СТАНІ СП’ЯНІННЯ | 54 | 10 | 44 |
| ПЕРЕВТОМА, СОН ЗА КЕРМОМ | 50 | 17 | 93 |
| КЕРУВАННЯ НЕСПРАВНИМ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ | 41 | 3 | 56 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ НАДАННЯ БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ПРОЇЗДУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ЗІ СПЕЦСИГНАЛАМИ | 22 | 0 | 33 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕЇЗДІВ | 18 | 8 | 19 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ КОРИСТУВАННЯ ЗОВНІШНІМИ СВІТЛОВИМИ ПРИЛАДАМИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ | 11 | 2 | 19 |
| ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПДР ПОГОНИЧЕМ ТВАРИН | 8 | 2 | 8 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ УТРИМАННЯ АВТОДОРІГ ТА ВУЛИЦЬ | 7 | 0 | 8 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ | 6 | 2 | 4 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ТА ВЕЛИКОВАГОВИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ | 6 | 5 | 3 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БУКСИРУВАННЯ | 4 | 0 | 4 |
| ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОЇЗДУ ЗУПИНОК ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ | 2 | 0 | 2 |
| ВСЬОГО по Україні | 25 934 | 3249 | 31 898 |
Фінський приклад: нуль як єдино можлива мета
На фоні української статистики приклад Гельсінкі виглядає як наукова фантастика, хоча це результат продуманої державної політики «Vision Zero».
У столиці Фінляндії з липня 2024 року по серпень 2025 року не було зафіксовано жодного випадку загибелі пішоходів або велосипедистів у ДТП. Це стало можливим завдяки комплексному підходу:
У центрі міста та житлових районах встановлено ліміт 30 км/год. Це критично важливо, адже при такій швидкості ризик смерті пішохода при зіткненні зменшується вдвічі.
Відокремлення понад 1500 км велосмуг фізичними бар’єрами та звуження доріг, що природним чином змушує водіїв сповільнюватися.
Розвиток екологічної мережі автобусів та трамваїв, що зменшує кількість приватних авто на дорогах.
Чому це важливо для України?
Україна перебуває у стані війни, де кожне життя є безцінним. Проте, поки країна захищається від зовнішнього агресора, внутрішній «агресор» — нехтування правилами дорожнього руху та небезпечна інфраструктура — продовжує забирати тисячі життів у тилу.
Досвід Фінляндії доводить: смерті на дорогах не є неминучістю. Це наслідок швидкості, поганого планування та відсутності відповідальності. Впровадження обмежень до 30-50 км/год у містах, фізичне відокремлення пішохідних зон та жорсткий контроль швидкості могли б зберегти більше життів, ніж будь-яка інша цивільна реформа.
Статистика 2025 року — це гучний заклик до змін. Безпека на дорогах має стати таким самим пріоритетом, як і національна безпека, адже ми не маємо права втрачати людей там, де це можна запобігти.
Ось 5 конкретних кроків, запозичених із досвіду Гельсінкі («Vision Zero»), які допоможуть українським громадам кардинально знизити смертність на дорогах:
5 кроків до безпечного міста
1. Запровадження ліміту «30 км/год» у житлових зонах
При швидкості 30 км/год ризик загибелі пішохода під час зіткнення становить лише 10%, тоді як при 50 км/год він зростає до 80%.
Встановлення знаків обмеження швидкості та (що важливіше) фізичне звуження смуг, аби водій інтуїтивно не хотів розганятися.
2. Острівці безпеки та «антикішені»
Пішохід має проводити мінімум часу на проїжджій частині.
Облаштування острівців безпеки посередині широких доріг та розширення тротуарів на перехрестях («антикішені»). Це покращує огляд для водія та скорочує шлях людини по зебрі.
3. Фізичне відокремлення велосмуг та мікромобільності
Велосипедисти та самокатники — найбільш вразливі після пішоходів.
Велосмуги мають бути відокремлені від автомобілів не просто розміткою, а фізичними бар’єрами (стовпчиками, бордюрами або рядами припаркованих авто).
4. Автоматична фіксація порушень (Камери)
Невідворотність покарання дисциплінує краще за будь-які заклики.
Масштабне встановлення камер контролю не лише на магістралях, а й на перехрестях у спальних районах для фіксації проїзду на червоне та перевищення швидкості.
5. Ліквідація нерегульованих переходів на багатосмугових дорогах
Переходити 4–6 смуг без світлофора — це лотерея зі смертю.
Або встановлення світлофора на вимогу (з кнопкою), або облаштування піднятих («лежачих») переходів, які змушують авто гальмувати перед зеброю.
УК