Статистика України щодо Covid-19 викликає сумніви. Що з нею не так

Хоча, зважаючи на зниження рівня захворюваності, дехто гадає, що пандемія в Україні йде на спад, незалежні експерти пов’язують зменшення випадків з неправильною інтерпретацією статистики, зазначає BBC.

Вони попереджають, що кількість госпіталізацій, яка залишається на високому рівні, є набагато надійнішим показником. У поєднанні з нечіткими перспективами України щодо вакцинації та небажанням суворо дотримуватися обмежень з боку суспільства. Сумнівна інформація щодо стану пандемії створює додаткові складнощі для системи охорони здоров’я країни, якій і без того нелегко.

Що кажуть офіційні дані?

Україна повідомляла про найвищу кількість нових випадків Covid-19 наприкінці листопада, коли кілька днів поспіль реєстрували понад 16 тисяч випадків зараження.

Однак відтоді офіційні показники знижуються, впавши в окремі дні січня до 2,4 тисячі випадків.

Кількість виявлених випадків почала знижуватися задовго до локдауну, який тривав з 8 по 24 січня, через що дехто стверджував, що такі суворі заходи непотрібні, зважаючи на видиме покращення.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу 25 січня назвав нову статистику “оптимістичною” і заявив, що це вказує на покращення ситуації.

Що з тестуванням?

Україна тривалий час не може налагодити ефективну систему тестування – наразі в країні найнижча кількість тестів на 1 мільйон людей у Європі.

Від початку пандемії українці, які мали симптоми хвороби, не завжди йшли робити тест – через довготривале очікування в державних лабораторіях або через високу вартість у приватних.

Наприклад, якщо у всієї родини спостерігаються симптоми схожі на коронавірусну хворобу, в більшості випадків тест робить лише одна людина, пишуть ЗМІ.

У таких випадках, попереджають експерти, офіційна кількість нових випадків є в кращому випадку ненадійною, оскільки включає лише тих, хто отримав позитивний результат.

Наразі результати тестів можна отримати за кілька днів навіть у державних лабораторіях, але кількість людей, які бажають їх робити, дуже низька, повідомляв BIHUS.info 13 січня. Видання стверджує, що Україна занурилася у “тотальний суспільний самообман” – порочне коло, коли хворі вирішують не робити тест, часто через пораду свого сімейного лікаря, що призводить до того, що їхній випадок не входить у статистику.

Таким чином, офіційні дані демонструють покращення, через що люди почуваються більш розслаблено, а це часто призводить до підвищення кількості випадків, пояснює видання.

Степанов визнавав, що кількість людей, які звертаються зокрема за тестуванням досить серйозно зменшилася і лабораторні центри в кількох областях працюють лише на 25-30 відсотків своєї потужності.

Крім того, в деяких регіонах люди звертаються до лікаря лише тоді, коли їхній стан стає важчим, казав міністр.

Чому збільшується кількість тих, хто одужав?

Ще одна цифра, яку деякі помилково вважають ознакою того, що пандемія йде на спад, – це кількість тих, хто одужав від Covid-19.

В останніх зведеннях міністерства охорони здоров’я ці кількість іноді вдвічі перевищує кількість нових випадків.

Але як стверджують фахівці Київської школи економіки, це не означає, що рівень захворюваності знижується.

Вони зауважують, що за останній тиждень госпіталізують більше осіб, ніж виписують. “Це означає, що рівень захворюваності зростає”, – розповіли представники КШЕ на брифінгу 4 лютого.

Особливо тривожна ситуація спостерігається на заході країни – в Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій області, кажуть фахівці.

Питання також викликає що саме можна вважати одужанням.

Активістка Леся Литвинова, яка допомагає з постачанням кисню для хворих на коронавірус, скаржилася, що в деяких випадках лікарні виписують пацієнтів, яким ще потрібна киснева підтримка, щойно вони отримують негативний результат на Covid-19.

Такі пацієнти змушені покладатися на волонтерів як Литвинова, яка продовжує збирати кошти на портативні кисневі концентратори, які можна використовувати вдома.

Що далі?

Поки багато європейських сусідів покладають великі сподівання на вакцини проти Covid-19, Україна досі не розпочала масову вакцинацію, поки що лише очікуючи на перші поставки в середині лютого.

Згідно із соціологічними опитуваннями, близько половини українців не готові вакцинуватися, навіть безкоштовно. Тим часом переповнені лижні курорти та підпільні ресторани, які таємно приймали гостей під час локдауну, свідчать про те, що багато людей досить розслаблено ставляться до будь-яких обмежень, які мають на меті стримати поширення коронавірусу.

Щодо останньої статистики, яка нібито йде на спад, експерти КШЕ попереджають, що люди “починають вірити в ілюзію на основі неправильної інтерпретації статистичних даних”.

Для покращення ситуації вони пропонують державним посадовцям у галузі охорони здоров’я відійти від показника виявлених випадків при аналізі ситуації з поширенням Covid-19, а натомість розглядати кількість та динаміку госпіталізованих пацієнтів, а також інші, більш конкретні параметри для кожної лікарні та регіону.

Надлишкові смерті. Де вони беруться?

За час пандемії коронавірусу у багатьох країнах світу померло більше людей, ніж за такий самий період у попередні роки – навіть з урахуванням жертв Covid-19. Це називається надлишкові смерті. Це смерті, що перевищують середні показники попередніх років.

Зазвичай вчені пояснюють “надлишкову смертність” частково недостатньо точним підрахунком статистики Covid-19, частково – впливом пандемії на перевантаженість лікарів та медзакладів або іншими факторами.

Що ж вплинуло на надлишкову смертність в Україні і від чого люди помирають найчастіше?

“Причина ніколи не буває одна, – говорить про зростання смертності лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв, – Скоріш за все, не враховано певну кількість смертей від Covid-19, коли якась бабця в селі задихалася, померла. Ніхто не розбирався, був то коронавірус чи ні. Поставили, наприклад, діагноз “серцева недостатність” або “пневмонія” і все”.

Ще однією ймовірною причиною підвищеної смертності лікар називає те, що люди все менше звертаються до лікарів, бо просто бояться йти у лікарні через Covid-19.

“Іноді люди чекають до останнього. Коли швидка забирає їх вже до реанімацій. Крім того, скасовані планові операції, а скасоване планове втручання рано чи пізно стає ургентним”.

Також великим ударом по медичній системі є те, що сімейні лікарі перевантажені ковідним хворими і фактично, за словами лікаря Жигарєва, не займаються іншими пацієнтами.

А ще важливим фактором погіршення здоров’я людей лікар називає стреси і нервозність через всю цю ситуацію в цілому.

У чотири рази більше пневмоній

Версію лікаря про можливе недовиявлення Covid-19 підтверджує і статистика. У жовтні 2020 року у порівнянні з 2019-м в Україні на 230% зросла кількість смертей через хвороби органів дихання. При цьому на 340% збільшилась кількість смертельних пневмоній.

Якщо у жовтні 2020-го від хвороб органів дихання померла 2501 людина, з них 1998 від пневмонії, то у 2019 це були в рази менші цифри – 1085 та 579 відповідно. При цьому коронавірус, за даними МОЗ, у жовтні забрав понад три тисячі життів українців. Можливо, серед тих пневмоній якась частина була спричинена коронавірусом.

Хоча, смерті від пневмоній і зросли у кілька разів, серед причин смертності ця хвороба далеко не лідер.

Як і раніше, найбільше українців помирає від хвороб систем кровообігу: у жовтні 2020 таких смертей було 37,5 тисяч, а у жовтні 2019 – 33,5 тисячі.

Де помирають найбільше?

Якщо за два перших місяці осені смертність в середньому в Україні зросла на 15 і 20 відсотків відповідно, то в деяких регіонах зростання смертності сягнуло подекуди 30% і більше.

АВТОР ФОТО,REUTERS

Для порівняння ми взяли вісім регіонів України, які найчастіше згадувалися на брифінгах МОЗ як області з найбільш поширеними випадками Covid-19.

Так, у Тернопільській та Чернівецьких областях смертність у вересні 2020 року зросла на 30 і більше відсотків у порівнянні з вереснем 2019 року. Тобто у цих областях померло на третину більше людей, ніж зазвичай.

Суттєве зростання смертності помічено у Харківській, Львівській, Івано-Франківській, Київській областях.

Автор інфографіки Олеся Волкова

За 10 місяців пандемії у Чернівецькій області від коронавірусу померли 748 людей. Чи може більша кількість смертей у регіоні бути пов’язана з пандемією, ми запитали у департаменті охорони здоров’я Чернівецької ОДА. Але для чиновників дані з Держстату про зростання смертності виявилися новиною. Вони пообіцяли розібратися у них пізніше.

Так само відмовились коментувати інформацію про підвищення смертності в департаментах охорони здоров’я ще кількох регіонів. Від коронавірусу насправді могли померти більше людей, ніж показує статистика, допускає лікарка інфекційної лікарні у Чернівцях Ольга Кобевко.

Пані Кобевко – на передовій боротьбі з коронавірусом від початку пандемії. Вона не боїться говорити про стан справ у медичній сфері, раніше часто розповідала ЗМІ про брак костюмів для лікарів і кисню для пацієнтів.

За спостереженнями лікарки, близько 10-20% пацієнтів можуть мати всі симптоми коронавірусу, але не мати підтверджених тестів. Тоді діагноз Covid-19 їм не ставлять, хоча тест може бути помилковим.

Крім того, каже пані Кобевко, раніше довго робили ПЛР-тести: людина могла померти, в її діагнозі писали щось інше, не Covid-19, і це не йшло у статистику. А вже після смерті приходив позитивний тест. Зараз ПЛР-тести роблять швидше, каже пані Кобевко.

Також, за її словами, окрім пневмонії від коронавірусу бувають інші ускладнення – наприклад, тромбоз легенів. Він також може призвести до смерті, а за відсутності підтверджених діагнозів, такі випадки теж не йдуть у статистику.

“Певні регіони мають певні особливості. Навіть коли захворюваність більша, медична система однакова, то смертність може відрізнятися”, – говорить лікар Жигарєв.

Він радить дочекатися статистики Держстату щодо причин смертності у кожній області окремо і вже тоді аналізувати причини такого зростання.

Але разом з тим згадує ситуацію у Харкові, де він на початку осені був у складі місії ВООЗ для моніторингу і оцінки ситуації.

За його словами, ситуація у Харкові з госпіталізацією пацієнтів була катастрофічною.

“У Харкові тривалий час не були адекватно вибудовані маршрути пацієнтів. Їх майже всіх звозили до однієї обласної харківської лікарні і вони там просто помирали. Завантаженість цієї лікарні була на 130%. Це тривало декілька місяців”.

У Харківській області за 10 місяців пандемії померло 1008 людей.

У жовтні 2020 року рівень смертності з усіх причин там збільшився майже на 30% у порівнянні з 2019 роком.

Джерело:  BBC