Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Українська «Стугна» проти російської бронетехніки: якими виявились наслідки застосування на передовій

Українська «Стугна» проти російської бронетехніки: якими виявились наслідки застосування на передовій
Українська «Стугна» проти російської бронетехніки: якими виявились наслідки застосування на передовій

Цього року на лінії фронту Збройні сили України почали активно використовувати сучасні протитанкові ракетні комплекси українського виробництва. В першу чергу – ПТРК «Стугна». У підрозділи ЗСУ вже надійшло кілька тисяч таких ракет. Що кажуть про нову зброю військові? Які цілі були вражені? І чи є недоліки?

Про це – у матеріалі спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Передова в районі Попасної. Бійці ЗСУ ведуть «Донбас.Реалії» лабіринтами бліндажів та окопів. Посадки навколо – на руку диверсійно-розвідувальним групам супротивника. Тому, пояснюють військові, потрібен ретельний контроль лінії фронту.

«Наставити розтяжок, зайти в тил і взяти когось в полон, підірвати техніку. Взагалі збирають інформацію – звідки ведеться вогонь. Тобто можуть уточнювати «корректировки» для ведення вогню своїх мінометів», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Олександр.

Олександр, військовослужбовець ЗСУ

За словами військових, бойові дії тут активізуються вночі. На цій ділянці передової бойовики зараз використовують легке озброєння.

«Працюють усіма видами стрілецької зброї: крупнокаліберними кулеметами – «Утьос», ДШК, «Корд». Також вони працюють різноманітними гранатометами: від СПГ, АГС і до РПГ-7. Але до РПГ-7 вони приєднують 82-міліметрову міну. Такі «кулібіни», – додає інший вйськовослужбовець Олександр.

Олександр, військовослужбовець

А ось бронетехніки супротивника, визнають бійці, тут не бачили вже давно. Що ж змусило бойовиків заховати машини? У міністра оборони України Степана Полторака є своя версія.

«Поставка протитанкових засобів «Стугна» і «Корсар» у зону проведення Операції об’єднаних сил практично зняла питання застосування танкових підрозділів противника. Тільки за останній місяць за рахунок нових протитанкових засобів було знищено 26 укріплених точок і шість одиниць броньованої техніки», – зазначав у квітні цього року міністр оборони.

Степана Полторак

На озброєння ЗСУ «Стугну» взяли ще в 2011-му, але масові поставки у війська і активне використання на передовій почалися нещодавно.

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна» здатний пробивати бронеоб’єкти завтовшки 800 міліметрів. Максимальна дальність польоту ракети – п’ять кілометрів. Щоб подолати цю дистанцію їй знадобиться всього 25 секунд.

Як працює «Стугна» на передовій

Лютий 2019-го. Луганська область. Розрахунок ПТРК «Стугна» помічає бронемашину бойовиків.

У лютому 2019-го ПТРК «Стугна» «помітив» бронемашину бойовиків

– Я її не дістану, – попереджає боєць.

– Та дістанеш. На камеру видно? 

Військові ухвалюють рішення стріляти. «Постріл! Нижче. Отак. Єєє! Є потрапляння!», – констатує військовий.

Стріляли бійці 10-ї гірсько-штурмової бригади. Зараз підрозділ – на полігоні у Львівській області. Тут вдосконалюють навички і розрахунки протитанкових ракетних комплексів. Серед них – бійці, які вже випробували сучасну українську розробку в бою.

У 10-й бригаді заявляють, тільки впродовж зими 2019 року за допомогою ПТРК знищили п’ять одиниць техніки бойовиків
«Установка проявила себе чудово, оскільки по МТЛБ я стріляв вперше. Думав, будуть якісь негаразди. Але все пройшло вдало. Ворожа МТЛБ виїхала, ми її помітили, вони хотіли відкрити по нас вогонь, але не встигли це зробити», – розповідає військовослужбовець ЗСУ із позивним «Внучок».

У 10-й бригаді заявляють, тільки впродовж зими 2019 року за допомогою протитанкових установок знищили п’ять одиниць техніки бойовиків.

«Цього року – перші бойові пуски. Три рази стріляв – три попадання. Легко керувати. Оператор захищений, далеко від самої установки. Поставив, відійшов, зробив свою роботу – зібрався і пішов», – каже військовослужбовець ЗСУ з позивним «Студент».

ПТРК «Стугна»

Ще один підрозділ, куди надійшли «Стугни» – 56-а бригада. Військові зараз на передових позиціях у Донецькій області. Тут також однією з головних переваг нової техніки називають безпеку особового складу.

«Здійснювати безпосередньо постріл з даного протитанкового комплексу можна на відстані до 100 метрів. Тобто розрахунок перебуває в укритті. У випадку враження самої пускової установки супротивником, розрахунок залишається цілим та неушкодженим», – розповідає командир відділення ПТРК «Стугна» Георгій.

Георгій, командир відділення ПТРК «Стугна»

Також, відзначають оператори ПТРК, у порівнянні з радянськими аналогами, українська розробка значно надійніша.

«Ракета вилітає і за нею тягнеться трос, який керує нею. На нових зразках озброєння – ПТРК «Стугна», «Корсар» відсутній цей провід. Там вже є лазер. Якщо на «Фаготі» зачепився провід за якусь перешкоду – він рветься і ракета стає некерованою. На «Стугні» і «Корсарі» такої проблеми немає», – пояснює командир батареї ПТРК «Стугна» 10-ї окремої гірсько-лижної бригади (ОГШБр) із позивним «Машиніст».

Завдяки потужності ракети, пояснюють військові, ПТРК ефективний як проти бронетехніки, так і для знищення укріплених позицій бойовиків.

«Це дуже швидко. Ти робиш один постріл, одне влучання і мінус одна ціль. Сила заряду даного боєприпасу дозволяє знешкодити на друзки. Там не залишається нічого і нікого, хто міг би продовжувати бій», – каже т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр Богдан.

Богдан, т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр

Недоліки «Стугни», на які вказують військові

Водночас, за період використання, бійці помітили і слабкі сторони розробки. Одна з них – вага комплексу. Разом з ракетою це більш як 100 кілограмів.

«Установка не дуже легка. Треба її ставити, забирати. Вдвох – це важко робити. Розрахунок – дві людини. Ми згодні на будь-який транспорт. На будь-який, бо це незручно. Людей треба багато, а їх немає», – каже боєць із позивним «Студент».

Вага ПТРК «Стугна» – більш як 100 кілограмів

Зараз у ЗСУ, для перевезення комплексу, часто використовують бронетранспортер МТ-ЛБ, втім це не оптимальне рішення.

«Вони мають бути маленькі, швидкі, вони повинні бути тихішими. Тому що, коли працює МТ-ЛБ, то противник чує її дуже далеко», – розповідає т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр Богдан.

У деяких підрозділах вже почали виправляти ситуацію. Наприклад, у 93-ю бригаду для транспортування ПТРК закупили позашляховики. Комплекс тут встановлено відразу на машині, що дозволяє значно скоротити час підготовки пострілу.

У 93-ю бригаду для транспортування ПТРК закупили ось такі позашляховики

Серед недоліків також – відсутність тепловізійних камер, які мали б забезпечити ефективну роботу «Стугни» в темну пору доби.

Вартість одного пострілу зі «Стугни», за оцінками експертів – 20 тисяч доларів. За таких умов, вважають військові, не кожен пуск ракети є виправданим. Тобто ціна також впливає на використання комплексів на фронті.

«Якщо порівнювати ціну однієї ракети для «Стугни» і ціну військової вантажівки, наприклад, «Урала», то ясно, що стріляти по ньому не потрібно. Але він може бути вщерть набитий боєприпасами. Тому треба діяти в залежності від ситуації», – каже т.в.о. командира батареї ПТРК «Стугна» 56-ї ОМПБр.

За інформацією виробника, тільки за дев’ять місяців 2018 року Міноборони закупило дві сотні комплексів «Стугна», а також три тисячі ракет до них. І хоча танки бойовиків стали рідкістю на передовій, військові впевнені – загострення можна чекати в будь-який момент.

«Чуємо інколи по ночам звук моторів: гусеничної інколи техніки, інколи колісної. Але візуально ми поки що не фіксували», – каже військовослужбовець ЗСУ Олександр.

Автор: Левко Стек; Радіо Свобода


«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Exit mobile version