Нова правоохоронна структура, яка може з’явитися в Україні, займатиметься кримінальними справами військових. Ідея базується на американській системі юстиції, а проводити розслідування злочинів будуть поліцейські, юристи, а також колишні співробітники СБУ та ДБР.
В Україні хочуть створити військову поліцію, яка займатиметься розслідуванням військових злочинів і підтриманням дисципліни серед військових. Над законопроектом працюють народні депутати Верховної Ради спільно з Головним управлінням військової юстиції Міноборони. У виданні Фокус попросили юриста Миколу Максимова пояснити, чим займатиметься нова правоохоронна структура і хто в ній працюватиме.
За образом і подобою американців
Наразі військовими злочинами в Україні займається військова служба правопорядку, каже військовий юрист Микола Максимов. Частково злочини, які скоюють військові, фіксує Нацполіція, розслідує прокуратура і розглядає цивільний суд.
Проблема в тому, що більшість діячів правопорядку не розуміються детально на військовому законодавстві, а тому не можуть вести розслідування з урахуванням особливостей воєнного часу і порядку, встановленого у військових структурах.
“Можу навести приклад, про який говорили на юридичному форумі кілька місяців тому, де обговорювали питання військової юстиції. Ситуація така: на блокпості, де раніше проводили АТО, а зараз триває повноцінна війна, військовий розстріляв цивільний автомобіль, який не зупинився на вимогу. Справу розглядали у звичайному суді, кваліфікували як убивство, військовий відбуває покарання у в’язниці. Якби справу розглядав військовий суд, вони б врахували норми військового законодавства і звільнили б людину від покарання”, — каже Максимов.
За його словами, головна ідея військової поліції полягає в тому, щоб розслідуваннями злочинів, які скоюють військові, займалися фахівці, кваліфіковані в цій сфері. Це можуть бути чинні поліцейські після проходження перекваліфікації, колишні співробітники СБУ, ДБР, адвокати, у яких є подібний досвід захисту. Базою для військової поліції має стати американська система військової юстиції. В іноземних колег майбутні поліцейські можуть пройти навчання і набратися досвіду, адаптуючи його під українські реалії.
“Військове законодавство базується на величезній кількості правових актів, наказів Міноборони, з якими не завжди знайомі адвокати, Нацполіція, чинні прокурори. Судді, які були на юридичному форумі в Києві, зізналися, що не можуть за пару місяців перекваліфікуватися, щоб вести справи, в яких фігурують військові. А злочинів величезна кількість. Суди завантажені цивільними справами і фізично не можуть забезпечити належне розслідування і судові рішення”, — продовжує експерт.
Специфіка роботи
Як приклад злочинів, якими має займатися військова юстиція, експерт наводить історію сержанта, який застрелив підполковника. За вбивство свого керівника він отримав фактично умовне покарання: суд послався на пом’якшувальні обставини, мовляв, у частині була дідівщина і підсудного змушували виконувати неадекватні накази.
“Військові кажуть, невиконання наказів у їхній сфері неприпустиме. Якби справу розглядав військовий суд, покарання було б набагато суворішим. Ще один приклад військового злочину — військовослужбовець самовільно залишив частину. У цьому випадку підсудні часто посилаються на стан здоров’я, дідівщину, незаконні накази. І цивільні суди виносять невеликі терміни. З точки зору військових, подібні справи створюють прецеденти, щоб інші не підкорялися наказам, знаючи, що можна обійтися “легким” покаранням”, — продовжує Максимов.
Юрист також зазначає, що складнощі в розслідуванні кримінальних злочинів, які скоюють військові, полягають у тому, що у поліцейських немає вільного доступу до військової частини. Те ж саме стосується доступу до державної таємниці. Поліцейські іноді місяцями намагаються отримати засекречену військовими інформацію, необхідну для розслідування справи.
Військова поліція займатиметься і питаннями перевищення повноважень керівниками ТЦК і СП. Зокрема корупційними справами. Щодо ситуацій, коли мобілізують військовозобов’язаних з інвалідністю, на сьогодні, за словами юриста, ці справи не кваліфікують як кримінальні. А військова поліція займатиметься саме кримінальними злочинами.
Основними завданнями Військової поліції згідно з проєтом Закону будуть:
- запобігання вчиненню, виявлення і припинення злочинів та інших правопорушень у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, правоохоронних органах спеціального призначення (далі – правоохоронні органи) та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України (далі – інші військові формування) у межах наданих повноважень;
- досудове розслідування злочинів та кримінальних проступків пов’язаних з проходженням військової служби, вчинених військовослужбовцями, а так само корупційних злочинів вчинених працівниками та державними службовцями Міністерства оборони України і Збройних Сил України (далі – працівники);
- виявлення причин, передумов та обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями, працівниками, а також інших злочинів вчинених у військових частинах та на військових об’єктах;
- проведення оперативно-розшукової діяльності у межах наданих повноважень;
- виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті, у кімнатах тимчасово затриманих, спеціальних палатах закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України;
- забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;
- участь у припиненні протиправних дій цивільних осіб на територіях військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, Міністерства оборони України та Збройних Сил України (далі – військові частини), військових містечок Міністерства оборони України та Збройних Сил України (далі – військові містечка);
- забезпечення правопорядку серед військовослужбовців, а також працівників під час виконання ними посадових обов’язків на території військових частин, військових містечок, в громадських та інших місцях, припинення вчинення ними злочинів та інших правопорушень;
- проведення у межах компетенції службових розслідувань;
- захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших злочинних посягань;
- забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів Збройних Сил України, правоохоронних органів та інших військових формувань (далі – військові транспортні засоби);
- участь у гарнізонних заходах;
- захист прав і свобод військовослужбовців від протиправних посягань;
- вжиття спеціальних заходів безпеки щодо захисту військовослужбовців і працівників Військової поліції у разі реальної загрози їх життю та здоров’ю, житлу та майну у зв’язку з їх службовою діяльністю та їх близьких родичів;
- участь у запобіганні диверсійним проявам та злочинам терористичної спрямованості на території військових частин;
- забезпечення контролю за дотриманням встановленого пропускного режиму на адміністративно-господарчі та технічні території арсеналів, баз і складів Збройних Сил України та виконанням визначених вимог щодо утримання і зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та вибухових речовин;
- здійснення заходів з охорони Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, їх перших заступників під час виконання ними службових обов’язків, у тому числі під час їх перебування за межами України, членів іноземних делегацій під час їх візиту до Міністерства оборони України та Збройних Сил України;
- розшук та затримання військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (місця служби), у тому числі тих, які протиправно заволоділи зброєю та представляють небезпеку для оточуючих;
- розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї або вибухових речовин, викрадених або втрачених у військових частинах;
- забезпечення правопорядку та військової дисципліни у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил України, правоохоронних органів та інших військових формувань, що направлені до інших держав;
- взаємодія з органами внутрішніх справ, військовими командуваннями Збройних Сил України, правоохоронними органами та іншими військовими формуваннями, з метою виконання завдань та функцій Військової поліції.
- У разі настання особливого періоду, введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Військову поліцію додатково покладаються завдання:
- участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами та незаконними військовими формуваннями на території України;
- організація діяльності військових комендатур;
- участь у забезпеченні дотримання комендантської години в гарнізонах;
- контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням ними вантажів.
Рішенням Президента України на Військову поліцію може бути покладено виконання спільно з підрозділами міліції та Національної гвардії України окремих завдань щодо охорони та забезпечення громадського порядку, виявлення та припинення кримінальних правопорушень серед цивільного населення в місцевостях, в яких введено режим воєнного або надзвичайного стану.