У грудні Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови призупинила дію ліцензій на мовлення шести проросійських телеканалів. Однак вони все ще продовжують свою діяльність через вебплатформи, соціальні медіа або, в деяких випадках, на інших телеканалах.
За словами президента Майї Санду, Москва готувала спробу державного перевороту в Молдові, таким чином ще раз продемонструвавши намір за будь-яку ціну зберегти вплив на сусідів. Ще до того, як ця термінова новина була оприлюднена у її медійному середовищі точилася жорстка боротьба за серця й уми громадян Молдови.
У грудні минулого року Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови призупинила дію ліцензій на мовлення шести молдавських телекомпаній за неодноразові порушення правил надання аудіовізуальних медіапослуг. Ці канали здебільшого транслюють програми російського виробництва. Після вторгнення Росії в Україну, вони припинили пряму трансляцію російських новин. Проте випуски новин цих каналів критикували владу Молдови, вихваляли власників каналу й уникали згадок про війну.
Що сталося?
16 грудня 2022 року Комісія з надзвичайних ситуацій (КНС) Республіки Молдова припинила дію ліцензій на мовлення телеканалів Primul in Moldova, RTR Moldova, Accent TV, NTV Moldova, TV6 та Orhei TV.
Комісія пояснила, що ухвалила своє рішення
«з метою захисту національного інформаційного простору та запобігання ризику дезінформації шляхом поширення неправдивої інформації або спроб маніпулювання громадською думкою, виходячи з переліку фізичних і юридичних осіб, до яких застосовано міжнародні санкції».
Було процитовано висновки Ради з аудіовізуальних засобів, які свідчать про відсутність професійних стандартів при точному висвітленні подій у країні та війни Росії проти України. Приклади, надані Радою з аудіовізуальних засобів, включають сюжети новин, в яких цитується виключно позиція російської сторони щодо подій в Україні, і повністю відсутні сюжети, що висвітлюють війну.
Голова Ради з аудіовізуальних засобів пояснивкількома днями пізніше, що ці телеканали або зазнали численних санкцій за порушення Правил надання аудіовізуальних медіапослуг, або не надали інформацію про структуру їхньої власності. В інших випадках власник (олігарх-втікач Ілан Шор) перебував під санкціями США та Великої Британії. Американська та британська влада має докази корумпованості Шора. Проте розгляд його справи у Молдавському апеляційному суді досі затягується через численні апеляції адвокатів Шора, які суд невчасно розглядає.
Роздвоєні реакції
Громадянське суспільство Молдови розкололося у думці щодо припинення ліцензій певним ЗМІ. Деякі експерти визнали це рішення виправданим, оскільки власниками каналів є олігархи, яких підтримує Росія, і їхньою метою є дестабілізація ситуації в Молдові шляхом дезінформаційної кампанії. Інші стверджували, що влада мала б краще пояснити потребу призупинення дії ліцензій на мовлення цих каналів.
Аліна Раду, директорка незалежної газети, що займається розслідуваннями, Ziarul de Garda, написала, що канали, яким призупинили ліцензії, не дотримувалися елементарних професійних стандартів і займалися виключно пропагандою, а не журналістикою. Тому рішення Комісії було обґрунтованим. Проте, народний адвокат вважає, що це рішення може обмежити свободу слова.
Оскільки більшість із шести каналів ретранслювали програми з Росії, відреагувала й Москва. Речник МЗС Росії Марія Захарова звинуватила владу Кишинева у «збереженні курсу на ліквідацію будь-яких форм інакомислення в країні методами тоталітарної цензури» і назвала це рішення «цинічним порушенням прав національних меншин».
Володимир Соловйов, голова Спілки журналістів Росії, заявив, що це рішення є атакою на російськомовне населення Молдови. Російська влада часто наполягає на свободі слова для власних каналів за кордоном. А вдома — жорстка цензура з багаторічними термінами тюремного ув’язнення.
Проросійські депутати в Молдавсько-Гагаузькій автономії навіть знайшли зв’язок між призупиненням ліцензій на мовлення й імовірним наміром влади знищити Православну церкву. Інші прокремлівські політики та російські державні ЗМІ стверджували, що за цим рішенням стоїть Захід, і його метою є зробити Молдову «антиросійською».
Що зараз відбувається?
Призупинення дії ліцензії на мовлення не означає, що журналісти стають безробітними або позбавляються акредитації для преси. Ці телевізійні канали й досі існують. Усі канали, ліцензію яких призупинили, випускають ті самі програми, використовуючи однаковий виборчий підхід до своїх звітів. Однак зараз вони не можуть транслюватися за допомогою засобів звичайного телебачення. Більшість із них — NTV Moldova, Primul in Moldova, Accent TV, Orhei TV і TV6 — зараз зосереджені на своїх вебсайтах, сторінках у Facebook і каналах YouTube.
Важко зрозуміти, чи люди, які дивилися ці канали у своїх телевізорах, тепер шукають їхні програми в Інтернеті. Загальнодоступні дані з охоплень не показують суттєвої зміни кількості глядачів, але вони можуть бути неточними. Наприклад, загальнодоступні дані й дані Google Analytics значно відрізняються.
Orhei TV і TV6 знайшли спосіб представити свої шоу публіці за допомогою раніше маловідомої платформи: Orizont TV. Ця платформа оголосила, що має угоду про співпрацю із власником двох каналів, ліцензію на мовлення яких призупинили, щодо включення їхнього контенту в свої програми.
Вебсайт RTR Moldova був недоступний протягом кількох місяців за власним рішенням керівництва каналу. Сторінки каналу у Facebook і YouTube були неактивні протягом декількох тижнів. Однак RTR Moldova був першим каналом, який обійшов припинення ліцензії на мовлення. Його основні шоу та програми новин тепер транслюються іншим каналом — Cinema 1. Глядачі розібралися, куди перемкнути. Аудиторія Cinema 1 різко зросла за останній місяць, хоча й не досягла попереднього рівня, який мав RTR Moldova.
Куди поділася аудиторія?
Серед інших каналів, які зареєстрували збільшення аудиторії після призупинення, — Publika, Canal 2, Canal 3 і Canal 5. Усі вони пов’язані з іншим олігархом-втікачем Владом Плахотнюком.
Питання все ще на стадії обговорення
Всі шість телеканалів оскаржили рішення Комісії з надзвичайних ситуацій в Апеляційному суді Молдови. Суд об’єднав усі їхні скарги та направив єдину версію до Апеляційного суду Кишинева. Проте суддя вирішив, що він не може розглядати справу, і перенаправив її до Верховного суду, який винесе рішення про те, в юрисдикції якого суду перебуватиме ця справа. Верховний суд провів слухання 18 січня, але відклав оголошення свого рішення на невизначений термін.
Тим часом журналісти каналів із призупиненими ліцензіями влаштували акції протесту в Бухаресті та Страсбурзі, щоб привернути увагу Європарламенту до свого становища. Миттєвої реакції не сталося.
Оскільки політична ситуація в Молдові є напруженою, за нею варто прослідкувати як з юридичної точки зору, так і в контексті прикладу поведінки аудиторії.
Молдова під тиском з боку Росії, але не на самоті
Влада Молдови зазнає постійного тиску з боку Москви. Російська влада часто піднімає тему сепаратистського регіону Придністров’я та тисне на Кишинів, погрожуючи підвищити ціни на енергоносії або припинити їх постачання.
Рада асоціації ЄС-Молдова, що успішно відбулася 7 лютого, відзначила, серед іншого: «ЄС і Молдова підтвердили свою прихильність зміцненню політичної асоціації та поглибленню економічної інтеграції… ЄС засудив подальше використання Росією енергоносіїв як зброї для дестабілізації Молдови та висловив вдячність за конструктивний спосіб, яким уряд впорався з цією кризою. Молдова подякувала ЄС за його солідарність і постійну підтримку Молдови з початку енергетичної кризи в жовтні 2021 року».
Джерело: EUvsDisinfo