Парагвай притягує дедалі більше ворогів демократії, прихильників теорій змови та противників вакцинації від коронавірусу з Німеччини. Утім, у південноамериканській країні новоприбульцям особливо не раді.
Надворі 33 градусів за Цельсієм, на небі ані хмаринки. У цьому раю на землі є німецька м’ясна лавка, німецька пекарня, танцювальний клуб, а також німецька школа. Містечко Гогенау з населенням у 15 тисяч розташоване в Парагваї. Близько 1900 року його заснували бразильці з німецьким корінням, які втікали від неродючих бразильських ґрунтів. Тепер же містечко стало магнітом для противників антикоронавірусної політики уряду Німеччини, вакцинації та збільшення числа біженців у країні. Містечко, яке завжди пишалося своїм німецьким корінням, перетворилося на прихисток для правих популістів, фанатів теорій змови та антивакцинаторів, зазначає DW.
Не всі раді новоприбульцям
Томас Фінке (Thomas Vinke) уже зараз ситий по горло своїми новими сусідами. Він переїхав з Німеччини до Парагваю 17 років тому, його історію можна цитувати як приклад успішної інтеграції. Щосуботи на парагвайському телебаченні виходить передача Paraguay Salvaje (“Дикий Парагвай”), яку Фінке заснував разом зі своєю дружиною Сабіне. Обоє захисників природи вже навіть отримали відзнаку від парламенту країни.
Фінке розповідає, що після так званої кризи біженців у Європі 2015 року до містечка приїхали “рейхсбюргери” – “надзвичайно галасливі, агресивні люди”. Так у Німеччині називають тих, хто не визнає існування Федеративної республіки Німеччина та вважає, що досі живе в Кайзерівському рейху. “А зараз сюди приїжджає багато цілителів та правих противників вакцинації. Ми для цих людей – об’єкт ненависті, хоча б уже через те що ми працюємо для захисту довкілля”, – розповідає чоловік.
Передусім Фінке стає жертвою нападок у соцмережах, на форумах німецьких іммігрантів, де він часом ділиться із земляками корисними порадами. Уже кілька років як там панують зовсім інші настрої, ніж раніше, розповідає Фінке: до репертуару тепер належать антисемітизм, расизм та інші праворадикальні настрої. Коли чоловік відкрито висловлює свою думку або наважується висміювати теорії змови, на відповідь довго чекати не доводиться. “Нам постійно погрожують. Нещодавно мені хтось хотів “залити пельку будівельною піною”, – розповідає Фінке.
Німці – на третьому місці серед іммігрантів
За інформацією посольства Німеччини в Парагваї, “надійних цифр щодо німців, які виїхали жити до Парагваю”, не існує. Міграційні органи країни говорять про 1077 німців, які оселилися в країні минулого року. Таким чином, німці – третя за чисельністю група іммігрантів у Парагваї після бразильців та аргентинців, і їх стає дедалі більше.
Приманкою для нових парагвайців слугують великі обіцянки в Telegram чи Facebook, дехто із старожилів став заробляти на імміграції німців до Парагваю. “Земельні ділянки продають за шалено завищеними цінами німцям. А місцеві парагвайці кажуть: “Ми скоро не зможемо собі дозволити купити бодай клаптик землі”, – розповідає Фінке.
Уявний рай коронавірусної свободи
Козирний аргумент, який приваблює багатьох німецьких іммігрантів – свобода від антиковідних заходів. Парагвайська влада, мовляв, робить ставку на власну відповідальність громадян та, на відміну від старої батьківщини, не перетворюється на уявну “диктатуру”. Утім, ті, хто розповідає людям ці казки, забуває згадати при цьому закон 6699, дію якого буквально нещодавно було подовжено.
Згідно з ним, всередині приміщень та надворі, якщо не можна забезпечити дистанцію в два метри, потрібно обов’язково носити маску. Стаття 5 закону перераховує драконівські штрафи за його порушення: до 30 днів соціальних робіт, грошовий штраф, а для власників магазинів – закриття на щонайменше 10 днів.
Важкі наслідки пандемії у Парагваї
Крім того, навряд чи новоприбульцям приємно спостерігати за суспільною дискусією про можливу обов’язкову вакцинацію в Парагваї. Згідно з даними нещодавнього опитування, її підтримують 71 відсоток людей у країні, тож влада серйозно замислилася про таку опцію з огляду на нову хвилю епідемії, що наближається. Загалом в країні з населенням сім мільйонів людей з коронавірусом померли понад 16 тисяч осіб.
При цьому багато парагвайців радіють, якщо з’являється можливість зробити хоча б якесь щеплення. Лише 40 відсотків населення досі отримали дві дози вакцини. Влада зробила ставку передусім на ініціативу Covax, за якою вакцину можуть отримати безкоштовно країни, що розвиваються. Але препарати надходили із запізненням, Парагвай по суті тижнями не мав жодних запасів. Допомогли сусідні країни з Південної Америки, а також США та Індія. Парадокс полягає в тому, що німці, які не хочуть вакцинуватися, переїжджають до країни, де місцеві б залюбки це зробили, але не можуть.
“Німці, які зараз сюди приїхали, тут довго не витримають. Потрібно вміти робити щось, що ще й потрібно. Як ти хочеш тут вижити як цілитель? Крім того, потрібно мати хороші фінансові ресурси. Не дарма є таке прислів’я тут: Як заробити в Парагваї мільйон доларів? Приїхавши сюди з двома мільйонами”, – каже Томас Фінке.
Німці і Парагвай: непроста історія
Трохи здається навіть, наче історія в Парагваї повторюється. Антисеміт Бернгард Ферстер (Bernhard Förster), шваґро філософа Фрідріха Ніцше (Friedrich Nietzsche), заснував 1886 року в Парагваї село з назвою Нова Німеччина (Nueva Germania), яке було задумано як прихисток для “арійської раси” в Південній Америці. План зазнав суцільного провалу, у відчаї Ферстер три роки потому наклав на себе руки.
Багато нацистів втекли до Парагваю після Другої світової війни, найвідоміший із них – лікар концентраційного табору “Аушвіц” в Освенцімі Йозеф Менґеле (Josef Mengele), який деякий час переховувався в Гогенау під новим іменем Хосе. Ця не дуже світла сторінка спільної історії підштовхує Томаса Фінке голосно протестувати проти нових німецьких іммігрантів. “Парагвай – це не країна нацистів, де всі ходять, піднявши догори праву руку. Нацизм – німецька проблема, навіть зараз, із цими божевільними. Парагвай – це набагато більше”.
Автор: Олівер Піпер; Deutsche Welle