Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Булінг українських учнів за кордоном із боку місцевих дітей: що робити батькам

Булінг українських учнів за кордоном
Булінг українських учнів за кордоном

У лютому цього року “Нова українська школа” провела опитування серед батьків щодо булінгу їхніх дітей у закордонних закладах освіти. Відповіді ми отримали різні: частина батьків розповіла, що цькування в школах немає, інші ж поділилися історіями проявів моральної та фізичної агресії до українських дітей із боку місцевих.

За розповідями батьків, траплялися випадки, коли в класі в присутності українських дітей місцеві однокласники вмикали сирени, обзивали українців, насміхалися з їхнього зовнішнього вигляду й навіть били.

У багатьох закордонних школах політика щодо протидії булінгу є досить суворою. Як правило, вчителі та адміністрація одразу реагують на прояви цькування і намагаються попередити його. Однак є і ситуації, коли представники школи ігнорували звернення або не розв’язували проблему до кінця.

У статті “Нової української школи” читайте:

ЯК ЗМІНИЛОСЯ ЦЬКУВАННЯ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

За час повномасштабної війни цькування зазнало нових форм, розповів Олександр Черкас, вчитель та голова ГО “НЕ ЦЬКУЙ”. За його словами, деякі діти-переселенці соромляться вмикати камери під час онлайн-уроків, бо часом їхні умови проживання досить скромні й можуть викликати посмішки з боку однолітків.

Одного разу дитина увімкнула камеру в житлі, яке надала держава. Тоді діти почали сміятися, бо житло було досить скромним. Також була прикра ситуація в польському Гданську, коли однокласники вмикали дитині під вухо сирену, малювали фашистські символи й сміялися із цього.

Траплялися і випадки, коли місцеві діти за кордоном насміхалися із зовнішнього вигляду українських дітей, які здебільшого приїхали з порожніми руками, адже тікали з-під обстрілів із тим, що було”, – розповів Олександр Черкас.

Тому батькам потрібно бути дуже уважними до своїх дітей та їхнього фізичного й емоційного стану, щоби вчасно виявити проблеми з іншими дітьми.

Як проявляється булінг:

У цькуванні завжди беруть участь три сторони – жертва, кривдник / кривдниця та спостерігачі.

безсоння, низька самооцінка, агресія, погіршення здоров’я, тривожність, залежності, самотність, суїцидальні нахили тощо;

Діти неохоче діляться подібним першими. Тому батькам треба уважно придивитися до дитячої поведінки та можливих зовнішніх ознак цькування: образливі або принизливі відео в соцмережах, зламані іграшки й особисті речі, брудний або розірваний одяг, розірвані зошити та підручники, жувальна гумка у волоссі, інші ознаки фізичних знущань”, – додав Олександр Черкас.

ВМИКАЛИ ЗВУКИ СИРЕН, ЛАЯЛИ ТА БИЛИ: ПРО БУЛІНГ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ В ДЕЯКИХ ШКОЛАХ ПОЛЬЩІ

Булінг під час воєнного стану став сильнішим, поділилася своїми спостереженнями Анна Чернявська, вчителька української мови та співзасновниця ГО “НЕ ЦЬКУЙ”. Вона це пов’язує з тим, що більшість дітей змушені були переїхати до інших міст, а деякі – до інших країн та адаптовуватися до чужих традицій, правил та законів.

Анна разом із сином тимчасово переїхала до Польщі. За її словами, у польській школі їй одразу наголосили на тому, що в закладі борються із цькуванням. Також повідомили, що в разі виникнення будь-якої конфліктної ситуації, потрібно звертатися до класного керівника або відразу йти до директорки.

Пізніше син Анни зазнав незначних проявів цькування в польській школі від свого однокласника-українця. Останнього, за словами жінки, не так добре сприймали інші учні, як її сина. Тому він почав знущатися із сина Анни – забирав та викидав кепку, говорив образливі слова.

Син приходив додому і плакав, казав, що не хоче йти до школи. Тож я одразу звернулася до класного керівника. Він пообіцяв, що розв’яже конфлікт, але, на жаль, розмова не допомогла. Син знову розповів, що однокласник його ображає, навіть після бесіди з класним керівником.

Не витримавши, у цей день я пішла до директорки, яка викликала булера, його матір і нас. Ми довго говорили й разом дійшли до спільної згоди. Конфлікт вдалося загасити”, – розповіла Анна.

Матір ще одного з українських школярів, що навчається в польській школі, анонімно розповіла, що найбільше труднощів у спілкуванні з місцевими дітьми виникає через мовний бар’єр. Місцеві учні часто сміються з її дитини через те, що вона не досконало знає польську.

У моєї дитини часто забирали телефон, кидали рюкзак на землю, викидали взуття з роздягальні, ображали словами. Вона щодня приходила додому в стресі, плакала й не хотіла ходити до школи. Тоді я звернулася до вчителя. Він поговорив із кривдниками, але, на жаль, булінг припинився лише на два дні”, – розповіла жінка.

Тож вона вирішила забрати документи з польської школи. Наразі її дитина навчається дистанційно лише в українському закладі освіти. Жінка зізналася, що після булінгу, дитина почала боятися наживо виходити в шкільний колектив.

Наталія Авраменко, бабуся двох онучок, які навчаються в 3 класі польської школи, розповіла про випадок фізичного булінгу. За її словами, двоє польських школярів (11 і 12 років) обзивали її внучок та казали повертатися назад в Україну.

Одного разу вони прийшли на подвір’я під нашим домом, де якраз гралися мої внучки. Хлопці попросили дівчат відійти за будинок і там перші влаштували бійку. Але вони не врахували, що одна з онучок займається айкідо, тож зможе захиститися.

Зрештою, сталося так, що одному з хлопців внучка вибила зуба.

Після цієї бійки я пішла до школи. Хвилювалася, що там можуть звинуватити й моїх онучок. Але цього не сталося, адже в школі знали, що хлопці напали першими. Вчителька поговорила з батьками булерів, провела з ними індивідуальні бесіди й хлопці відчепилися від моїх дівчат”, – додала Наталія.

Куди звертатися у випадку булінгу в польських школах:

КОЛЕКТИВНЕ ЦЬКУВАННЯ ТА ВІДРАХУВАННЯ БУЛЕРА ЗІ ШКОЛИ: ЯК БОРОТИСЯ З БУЛІНГОМ У ШКОЛАХ НІМЕЧЧИНИ

Син Оксани, яка попросила не називати свого прізвища, навчається в 4 класі разом із німецькими дітьми. Там він єдиний українець. Певний час однокласники постійно говорили йому якісь однакові фрази та посміхалися в обличчя. Хлопець тоді ще добре не розумів німецької й думав, що з ним хочуть подружитися.

Потім син переклав слова, які йому постійно говорили, і ними виявилися “дурень” та “ідіот”. Я навіть не встигла зреагувати на це, бо в то й же час у школі стався інцидент із двома українськими дітьми з інших класів. Як виявилося, випадок із моїм сином не був поодиноким. Знаю, що одну українську дитину навіть побили, а в іншу – жбурляли каміння. Під час розслідування виявили численні випадки булінгу українських дітей у школі”, – розповіла Оксана.

Згодом батькам на електронну пошту прийшов лист від директора закладу з повідомленням, що в школі відбувається булінг певних учнів (без імен). Також там йшлося, що активно беруть участь у цькуванні 11 дітей, а всі інші спостерігають і мовчать. Директор попросив батьків звернути увагу на поведінку дітей. Ще було вказано, що батькам винуватців пришлють окремі листи.

Пізніше стало відомо, що адміністрація проводила зустрічі з батьками дітей, які влаштували булінг. Тоді випадки цькування припинилися, принаймні мій син не скаржився. Від батьків інших українських дітей я теж більше скарг не чула”, – розповіла Оксана.

Діти ще однієї героїні, Світлани (дала коментар анонімно), ходять у 8 та 9 класи однієї з німецьких шкіл землі Мекленбург-Передня Померанія. Вони також відчули неприязнь із боку місцевих школярів до українських учнів. Світлана розповіла, що німецькі учні вмикали на телефонах звуки повітряної тривоги, а також показували їм фотографії президента росії.

Тоді українські діти поскаржилися вчителям. Ті негайно повідомили адміністрацію школи, яка з’ясувала всі обставини інциденту й залучила батьків німецьких школярів.

Одну дитину, яка не захотіла просити вибачення за свої дії перед українськими дітьми, навіть відрахували зі школи. Надалі подібних інцидентів у закладі не було”, – підсумувала жінка.

Куди звертатися у випадку булінгу в школах Німеччини:

За даними української редакції Deutsche Welle, у більшості випадків розв’язати проблему з булінгом можна, звертаючись до вчителів та адміністрації німецьких шкіл. Як правило, виховної розмови із булером та його батьками має бути достатньо.

Загалом у Німеччині працюють не так на покарання за булінг, як на його випередження. Дітям уже в початкових класах проводять так звані уроки толерантності. Для школярів середніх класів проводять спеціальні тренінги на тему, що таке булінг і як захистити від нього себе та інших. Вчителі беруть участь у різних тренінгах та навчаннях.

Також у німецькій асоціації захисту дітей у Саксонії “Новій українській школі” розповіли про алгоритм дій батьків у разі булінгу дітей у межах школи:

Якщо попередні кроки не принесли дитині полегшення, зверніться по допомогу за межі школи:

ПСУВАННЯ ОСОБИСТИХ РЕЧЕЙ, УДАРИ ПО ПОТИЛИЦІ І СТРАХ ХОДИТИ ДО ШКОЛИ: ІСТОРІЯ ПРО БУЛІНГ В ОДНІЙ ЗІ ШКІЛ ФРАНЦІЇ

11-річна донька Юлії Гаврилової навчається в одному з французьких коледжів. Жінка розповіла про численні прояви булінгу з боку місцевих учнів до її дитини.

Донька не розуміє всього, що їй говорять, і тому не може словесно за себе постояти. Її булять місцеві учні 15–16 років, які говорили неприємні фрази про Україну, а ще казали “слава путіну”. Були й випадки, коли булери псували особисті речі дитини. Наприклад, викинули шапку в смітник, пошкодили зошити та пензлі.

Ще один хлопець кожен день проходячи повз мою доньку, вдаряв її рукою по потилиці і йшов далі”, – поділилася Юлія.

За її словами, після таких випадків у доньки з’явився страх ходити до школи, а при одній згадці, що потрібно збирати портфель, у дитини починалася істерика. Жінка кілька разів зверталася до адміністрації коледжу. Вони спочатку говорили, що не знають, хто це робить. Камери відеоспостереження на території коледжу заборонені. “Але в закладі є також спеціальні робітники, які слідкують за поведінкою дітей на перервах і мають запобігати конфліктним ситуаціям. Донька кожного разу підходила до них, але вони лише знизували плечима”, – додала Юлія.

Мама продовжувала нагадувати вчителям та адміністрації про невирішену проблему. Після останньої розмови з директором конфлікт вдалося згладити. Тиждень її дитина не відчувала булінгу. Жінка розповіла, що не полишить цю ситуацію і буде її контролювати.

Що відомо про політику протидії булінгу в школах Франції:

ВИЯВИЛИ ОЗНАКИ БУЛІНГУ В ДИТИНИ: ЩО РОБИТИ

Важливо пам’ятати, що ситуації з проявами булінгу потребують негайного втручання з боку батьків. Спільно з дитиною потрібно знайти способи реагування на булінг. “Обговоріть, до кого дитина може звертатися по допомогу в школі: психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей. Важливо також усвідомити, чому саме дитина потрапила в ситуацію булінгу. Рекомендую звернутися із цим питанням до дитячого психолога”, – порадив Олександр Черкас.

Що ще можуть зробити батьки:

Олександр Черкас наголосив, що метою батьків має бути припинення насильства, а не покарання винних. Також варто врахувати, що дитині-агресору увага та допомога потрібні не менше, ніж тій, яка страждає від насильства.

Що робити, якщо дитина виявилась агресором:

ЯК ПРАВИЛЬНО БУДУВАТИ ДІАЛОГ ЗІ ШКОЛОЮ, ЩОБ РОЗВ’ЯЗАТИ ПРОБЛЕМУ З БУЛІНГОМ

Перелік ресурсів із безплатною психологічною допомогою:

– на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov;

– за телефоном: +380 44 299 74 08;

– на гарячу лінію: 0800 50 17 20 (для дзвінків на території України).

Автор: Ірина Троян

Джерело: “Нова українська школа”

Exit mobile version